Проблема номенклатури філологічних спеціалізацій у підготовці майбутніх філологів: «Прикладна лінгвістика» як спеціалізація у вищій філологічній освіті
Ескіз недоступний
Файли
Дата
2017
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Серед численних спеціалізацій у підготовці майбутніх філологів в українських вишах (спеціалізацій, що пов’язані з їх підготовкою у галузі рідної мови або у галузі іноземних мов, перекладачів на відміну від викладачів мов і т.д.) все більш популярність серед абітурієнтів починає займати така специфічна спеціалізація як «Прикладна лінгвістика» (за існуючою класифікацією: спеціальність – 035 «Філологія», спеціалізація – 6.020303 «Прикладна лінгвістика»). Фахівців з прикладної лінгвістики (на базі рідної або іноземної мови) готують п’ять українських вишів і спостерігається суспільна потреба у підвищенні випуску таких фахівців.
Але на шляху цього стає існуюче недостатньо чітке визначення сутності цієї спеціалізації, а також розбіжностей у її визначенні в Україні у порівнянні з тим, що використовується у розвинутих західних країнах, на які орієнтується Україна в своєму економічному, політичному і навіть освітньому розвитку. Метою цієї роботи є спроба усунути таке протиріччя і запропонувати номенклатуру відповідних спеціалізацій, яку б можна було вільно зіставляти із західними підходами і не яка б не перешкоджала взаєморозумінню представників українських та європейських або американських ВНЗ, якщо йдеться про встановлення партнерських стосунків у галузі навчання та досліджень з прикладної лінгвістики і споріднених спеціалізацій.