РОЗДІЛ 1 ПОЛІТИЧНІ КОНФЛІКТИ: ТЕОРІЯ ПИТАННЯ ТА СУЧАСНІ УМОВИ ПЕРЕБІГУ
Ескіз недоступний
Дата
2018
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Особливості політичних конфліктів у сучасній Україні та світі: монографія / Г.П. Щедрова, І.А. Єремєєва, Р.М. Ключник, Н.М. Волвенко; за ред. Г.П. Щедрової. - Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 2018. - 148 с.
Анотація
Враховуючи конфліктогенність суспільства, було досліджено конфліктний потенціал політичних інститутів України, визначений як сукупність внутрішніх ресурсів і характеристик політичних інститутів, що зумовлюють конфліктні ситуації з іншими учасниками політичного процесу. Вітчизняний досвід формування політичних конфліктів довів, що найбільш вразливими серед політичних інститутів є політична опозиція, політична еліта, органи місцевого самоврядування та державного управління, правоохоронні та силові відомства, інститут виборів. Окрім того, варто звернути увагу на конфліктогенний потенціал тих політичних чинників, які знаходяться поза межами політичних інститутів чи органів влади, зокрема інформаційних, ціннісних, культурних, етнонаціональних.
Опис
Ключові слова
Політичні конфлікти, конфліктологічні концепції, теорфя політичної стабільності, конфліктогенні виклики, перебіг політичних конфліктів.
Бібліографічний опис
Терміни «конфлікт» та «конфліктність» зазвичай мають негативне або ж суперечливе змістовне забарвлення. Одне з пояснень – це етимологія поняття, а саме латинське слово «conflictus», тобто зіткнення. Початкова інтерпретація стосувалася біологічних або природних процесів, які через зіткнення або руйнували певну систему, або надавали їй нових якостей. Соціально-політичні науки у даному контексті спираються на більш глибокий аналіз конфліктних процесів, які еволюціонують у часі й з плином історичних епох. Конфлікт у суспільстві чи політиці це, перш за все, певний завершальний етап вирішення/подолання цивілізаційних (соціально-економічних, політичних, культурних) суперечностей у системі суспільно-політичних відносин. Таким чином, політичний конфлікт, насамперед, це спосіб саморегуляції і стабілізації суспільства, засіб формулювання групових цінностей та інтересів. Інша сторона, що вже має більш чітко виражений негативний аспект, – це конфліктність всередині політичної системи, революційні зміни, конфлікти як складова процесу політичної конкуренції.