Теоретичні та методичні основи формування готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління в умовах магістратури
Вантажиться...
Дата
2018
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
ВНЗ „Університет імені Альфреда Нобеля”, ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”. – Дніпро
Анотація
Дисертацію присвячено проблемі теорії та методики формування готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління в умовах. Актуальність дослідження зумовлена політичними та соціальноекономічними перетвореннями, що відбуваються в житті нашої держави, які призвели до змін у науково-технічному, інформаційному, духовному, моральному та інших аспектах життя. Набувають нового звучання й проблеми освітньої політики, основною тенденцією якої є докорінне реформування, що буде протидіяти негативним тенденціям і перетворить заклад освіти на важіль інноваційного розвитку та конкурентоспроможності України. Сучасні тенденції розвитку системи освіти спрямовані на збільшення автономії закладу освіти, що передбачає вищий рівень його відповідальності. Тому керівництву загальноосвітнього навчального закладу потрібні нові підходи до здійснення управлінської діяльності та переведення закладу освіти на інноваційний шлях стратегічного розвитку. У зв’язку з цим особливого значення набуває новий вид управління, який адекватним чином відображатиме перетворення в освіті. Таким новим видом управління для українських загальноосвітніх навчальних закладів є стратегічне. Обґрунтовано концептуально-методологічні засади стратегічного управління закладом загальної середньої освіти, основу яких склали ідеї філософів, фахівців з менеджменту, психологів, педагогів, які визначили сутнісні ознаки феноменів «стратегія», «стратегічне управління», встановили, що в основі розвитку стратегічного управління лежить прагнення поєднати повсякденну діяльність із конкурентним середовищем і розумінням довгострокових дій організації. Визначено, що основою розвитку стратегічного управління є прагнення поєднати повсякденну діяльність із конкурентним середовищем і розумінням довгострокових дій організації; еволюція стратегічного управління пов’язана з формуванням стратегічного мислення в організаціях; стратегічне управління – частина управлінської діяльності. Установлено, що стратегічне управління закладом загальної середньої освіти є цілісною, взаємопов’язаною структурованою системою послідовних дій (управлінських рішень) в умовах ресурсних обмежень, що спрямовані на формування і реалізацію стратегії здійснення ефективної діяльності, розвитку закладу освіти та підвищення його конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг. Установлено, що змістовною основою стратегічного управління та головним його компонентом є стратегія інноваційного розвитку, упровадження якої сприяє вдосконаленню й підвищенню поточної діяльності закладу загальної середньої освіти на основі використання його конкретних стратегічних переваг. Схарактеризовано види означеної стратегії: активна (характеризується постійним упровадженням нових або вдосконаленням наявних способів надання освітніх послуг, пошуком конкурентних переваг) і пасивна (передбачає концентрацію на певних наявних перевагах загальноосвітнього навчального закладу та їхній захист). Визначено стан дослідження проблеми формування готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління в умовах магістратури шляхом аналізу здобутків широкого спектра наукових розвідок та освітньо-професійних програм «Управління навчальним закладом», у яких відображено різні аспекти досліджуваної проблеми. Аналіз засвідчив, що існують значні наукові напрацювання у сфері загальних аспектів професійної підготовки майбутніх керівників навчальних закладів до управлінської діяльності на теоретичному, методологічному та практичному рівнях. Проте на сьогодні значно обмеженими залишаються наукові розвідки щодо підготовки майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти до стратегічного управління. Обґрунтовано готовність майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління як особистісне інтегративне утворення, що становить єдність ціннісно-мотиваційного ставлення до стратегічних змін, прагнення до розширення й поглиблення професійних знань і вмінь з теорії стратегічного управління, володіння методами й технологіями розробки та реалізації стратегії розвитку, спрямованість на вдосконалення індивідуальних якостей, які забезпечують прийняття ефективних стратегічних рішень. Схарактеризовано структурні компоненти визначеної готовності: мотиваційно-ціннісний (сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням управлінської діяльності щодо стратегічного управління (потреба у визнанні, потреба в самовдосконаленні, потреба в упровадженні стратегічних змін, спрямованість на діяльність)); когнітивний (сукупність знань про сутність і особливості стратегічного управління); діяльнісний (сукупність управлінських умінь, які забезпечують ефективне стратегічне управління (проектно-прогностичні, діагностико-аналітичні, адміністративно-управлінські, рефлексивно-регулятивні)); особистісний (сукупність особистісних якостей, які сприяють успішному стратегічному управлінню (активність і стійкість в управлінській діяльності, асертивність, адаптивність, схильність до ризику, наполегливість, здатність до рефлексії)). Розроблено, теоретично обґрунтовано систему формування готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління в умовах магістратури, яка ґрунтується на системному, синергетичному, компетентнісному, студентоцентрованому, діяльнісному, аксіологічному, акмеологічному й андрагогічному підходах. Схарактеризовано її складники: суб’єктоб’єктний (суб’єкти й об’єкти процесу формування), концептуальний (мета, завдання, принципи, методологічні засади, педагогічні умови), змістовий (зміст системи), процесуально-технологічний (форми й технології), контрольнорезультативний (оцінювально-критеріальні засади, комплекс моніторинговокорегувальних і діагностичних процедур, результат). Розроблено технологічне забезпечення системи формування готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління в умовах магістратури, яке включає сукупність технологій навчання, особливостей їхньої реалізації, корекцію, що гарантують успішне формування в магістрантів готовності до стратегічного управління. Реалізація діалогічнодискусійних, імітаційних, інформаційно-дистанційних технологій у навчальній та позааудиторній діяльності магістрантів забезпечує активне включення кожного майбутнього керівника закладу загальної середньої освіти в систему взаємозв’язків при здійсненні стратегічного управління та вирішенні складних управлінських завдань, приводить у рух внутрішні механізми професійного й особистісного саморозвитку, самореалізації і самовдосконалення. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше теоретично обґрунтовано концепцію формування готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління в умовах магістратури, яка в концентрованому вигляді відображає її теоретико-методологічні та методичні засади й передбачає врахування системного, синергетичного, компетентнісного, студентоцентрованого, діяльнісного, аксіологічного, акмеологічного, андрагогічного підходів; науково обґрунтовано теоретичні засади стратегічного управління закладом загальної середньої освіти, що полягають у розумінні стратегічного управління зазначеним навчальним закладом як процесу завоювання і збереження його конкурентних переваг, забезпечення унікальності порівняно з іншими протягом тривалого часу; схарактеризовано та введено в науковий обіг поняття «готовність майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління» як складне, особистісне, інтегративне, динамічне утворення фахівця; розроблено та теоретично обґрунтовано структурні компоненти готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління: мотиваційноціннісний, когнітивний, діяльнісний, особистісний; узагальнено позитивні здобутки українського та зарубіжного досвіду формування готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління в умовах магістратури; розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено систему формування готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління в умовах магістратури, яка включає такі компоненти: суб’єкт-об’єктний, концептуальний, змістовий, процесуальнотехнологічний, контрольно-результативний; розроблено навчально-методичне забезпечення (підручники, робочі й навчальні програми, навчально-методичні комплекси) формування готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління в умовах магістратури; уточнено та конкретизовано поняттєво-категоріальний апарат досліджуваної проблеми; зміст стратегічного управління навчальним закладом у контексті ресурсного, адаптаційного й процесного підходів; критеріальну базу виявлення рівнів сформованості в майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу готовності до стратегічного управління; удосконалено форми організації навчального процесу та технології навчання, спрямовані на формування мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного, особистісного компонентів готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління; навчально-методичне забезпечення особистісного та професійного розвитку майбутніх управлінців на різних етапах освітнього процесу; подальшого розвитку набули наукові уявлення про становлення стратегічного управління, зокрема стратегічного управління у сфері освіти; ідеї системного, синергетичного, компетентнісного, студентоцентрованого, діяльнісного, аксіологічного, акмеологічного, андрагогічного підходів у рамках досліджуваної проблеми; діагностичний інструментарій оцінювання рівнів сформованості готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління; теоретичні положення щодо вдосконалення змісту, форм і методів професійної підготовки здобувачів вищої освіти на другому (магістерському) рівні, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Управління навчальним закладом» зі спеціальності 073 «Менеджмент». Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці та апробації освітньо-професійної програми «Управління навчальним закладом» зі спеціальності 073 «Менеджмент»; створенні та впровадженні навчально-методичного комплексу навчальної дисципліни «Стратегічне управління у сфері освіти»; суттєвому оновленні, модифікації та корегуванні змісту навчальних дисциплін: «Правові та фінансово-економічні основи управління навчальним закладом», «Психологія ведення переговорів», «Соціологія і психологія управління закладом освіти», «Кадровий менеджмент. Управління конфліктами у сфері освіти», «Специфіка управління закладами освіти різного типу», «Фандрайзинг в освітній діяльності”, «Етика та деонтологія в освіті”, «Самоменеджмент (тайм- і стресменеджмент)», «Комунікації в професійній діяльності», «Новітні технології в освіті й управлінні», «Моніторинг навчальної діяльності», «Управління проектами у сфері освіти»; розробці та впровадженні в практику позааудиторної роботи програми «Школи керівника стратегічно орієнтованого закладу загальної середньої освіти»; удосконаленні змісту управлінської практики магістрантів за допомогою включення індивідуального завдання з навчальної дисципліни «Стратегічне управління у сфері освіти»; доповненні тематики магістерських досліджень відповідно до конкретних проблемних аспектів стратегічного управління закладом освіти і ЗЗСО зокрема; розробці й експериментальній апробації діагностичного комплексу для оцінки рівня сформованості готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління в умовах магістратури. Розроблені теоретичні та методичні матеріали дослідження можуть бути використані викладачами закладів вищої освіти для підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх керівників закладів освіти в умовах магістратури, а також застосовуватися в системі підвищення кваліфікації, самоосвітній діяльності студентів закладів вищої освіти. На підставі обґрунтованих критеріїв та показників здійснено визначення рівня сформованості готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління в умовах магістратури. Установлено, що рівень сформованості готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління за всіма критеріями в респондентів є елементарним (58,13% опитуваних), достатній рівень (32,02% опитуваних), продуктивний рівень (9,85% опитуваних). Вплив реалізованої системи формування готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління та її науково-методичного забезпечення є суттєвим фактором та значущим елементом підвищення рівня сформованості готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління експериментальних груп. Узагальнення результатів діагностичних зрізів, їхній кількісний і якісний аналіз засвідчили те, що реалізація системи формування готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління в умовах магістратури, її науково-методичне забезпечення призвели до суттєвих статистично значущих змін у рівні сформованості кожного складника готовності магістранта до стратегічного управління й досліджуваного феномену загалом.
Опис
Ключові слова
стратегічне управління, стратегічне управління загальноосвітнім навчальним закладом, готовність до стратегічного управління, керівник загальноосвітнього навчального закладу, магістратура, професійна підготовка майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу