РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ПОЛІТИЧНА ТЕОРІЯ (СУЧАСНА ЗАРУБІЖНА ПОЛІТОЛОГІЯ)» Напрям підготовки: 052 «Політологія» Спеціальність: 052 «Політологія» Рівень вищої освіти: другий (магістерський)
Ескіз недоступний
Дата
2017
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Робоча програма з дисципліни «Політична теорія (Сучасна зарубіжна політологія)» для здобувачів напряму підготовки 052 «Політологія» / Г. П. Щедрова. – Д.: Університет імені Альфреда Нобеля, 2017. – 21 с.
Анотація
ТЕМА 1. Витоки зародження сучасної зарубіжної політології.
Процеси, що сприяли інституціоналізації політичної науки у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Доктринальний характер політичної науки ХХ ст. Вплив позитивізму на становлення сучасної зарубіжної політології.
Політична концепція Л. Гумпловича – теорія завоювання, критика народного суверенітету, концепція правлячого класу. Правові погляди на державу Г. Еллінека – розвиток концепції правової держави, інститутів представництва, легітимності влади. Теорії волюнтаризму. Соціопсихологічне обґрунтування лідерства та концепція політичної влади Ф. Ніцше.
ТЕМА 2. Політичні концепції солідаризму.
Причини становлення та розвитку солідаризму. Аналіз концепцій основних представників. Сутність солідаризму за Е. Дюркеймом. Роль «корпорації» в здійсненні та реалізації політичних рішень. Види права у роботах Е. Дюркгейма. Механічна та органічна солідарність.
Аналіз основних положень роботи «Солідарність» Л. Буржуа. «Біологічний закон солідарності». Солідарність як обов’язок.
Теорія «синдикалістського федералізму» Л. Дюгі, її основні положення. Поняття «синдикату» та його роль в функціонуванні суспільства та держави. Критика революційних шляхів зміни суспільно-політичного устрою.
ТЕМА 3. Інституціональний напрям політологічних досліджень.
Еволюція політичної методології. Основні засади та характеристика інституціоналізму. Методологічний інструментар інституціоналістів: описово-статистичний, історико-генетичний методи. Підходи до трактування категорії «інститут». Напрямки інституціональних досліджень: соціально-психологічний напрям, соціально-правовий інституціоналізм, кон’юнктурно-статистичний напрям.
Теорія інституціоналізму М. Оріу. Типи інститутів у концепції М. Оріу: корпоративні та речові. Співвідношення інститутів влади і права. Трактування «інституту» у концепції М. Вебера.
Постулати «нового інституціоналізму» Д. Марча та Й. Олсена. Дослідження інститутів у роботах Дж. Сарторі. Роль інститутів у політичному житті демократичних країн у контексті неоінституціоналізму Р. Патнама. «Новий інституціоналізм» К. фон Бейма. Трактування інституту Д. Нортом.
ТЕМА 4. Політичні концепції біхевіоризму.
Основні засади та характеристика біхевіоризму. Основні напрямки біхевіоризму: школа політичної психології, школа політичної соціології, політекономічна школа. Принципи біхевіористського дослідження: верифікація та операціоналізація.
«Теорія зацікавлених груп» А. Бентлі. Основні напрямки досліджень та здобутки Чиказької школи. «Нові аспекти політики» Ч. Мерріама. Емпіричні дослідження Г. Госснела.
Політична концепція Г. Лассуелла. Завдання сучасної політичної науки. Розробка теорії політичного психоаналізу у роботі «Психопатологія та політика». Типи політичного лідерства. Вплив спрямованої агітації на політичну свідомість. Психологічні аспекти використання пропаганди. Створення п’ятикомпонентної моделі комунікації. Соціальні функції масової комунікації. Концепція політичної ідеології, її структура: креденда та міранда.
«Постбіхевіористична» революція. Принципи постбіхевіоризму Д. Істона.
ТЕМА 5. Системний підхід в політичній науці.
Засновники системного підходу (Л. фон Берталанфі). Застосування категорії «система» для аналізу суспільства (Т. Парсонс). Ознаки системи.
Теорія політичної системи Д. Істона. Структура та функції політичної системи. Інтрасоцієтальне та екстрасоцієтальне оточення системи. Роль інститутів громадянського суспільства у функціонуванні політичної системи. Недоліки системного підходу Д. Істона.
Теорія політичної системи Г. Алмонда. Основні типи структур, що утворюють політичну систему, їхні функції. Можливості політичної системи (Г. Алмонд та С. Верба). Типи політичних систем у теорії Г. Алмонда: англо-американський, європейсько-континентальний, доіндустріальний та тоталітарний. Роль політичної культури у формуванні політичної системи.
Кібернетично-комунікативна модель політичної системи К. Дойча.
Синергетичний підхід при аналізі політичних явищ (Г. Хакен, І. Пригожин, І. Стенгерс).
ТЕМА 6. Технократичні та неоліберальні дослідження.
Політичні погляди Т. Веблена. Розмежування категорій «інститут» та «інституція». Властивості інститутів. «Теорія марнотратного класу». Критика «нових американців». Стадії дикості, варварства і цивілізації у розвитку суспільства. Концепція технократичного суспільства. Значення технологічного знання у розвитку людства.
Технократичні дослідження Дж. Гелбрейта. Роль організацій у сучасному капіталізмі. Роль техноструктури у розвитку суспільства. Фактори техноструктури: грошова винагорода; ідентифікація; прагнення до адаптації. «Революція техноструктури» та наслідки її панування.
Неоліберальна концепція Ф. фон Гайєка. Роль приватної власності у розбудові демократії. Критика соціалістичного устрою у роботі «Пагубна самовпевненість. Помилки соціалізму». Основні принципи ліберального суспільства.
Неоліберальні погляди М. Фрідмана. Суб’єктивний позитивізм. Розробка основних принципів монетаризму.
Опис
Ключові слова
Сучасна зарубіжна політологія, інституціоналізація, політична наука, позитивізм,
Бібліографічний опис
1. Опис навчальної дисципліни 2. Заплановані результати навчання дисципліни 3. Програма 4. Структура (тематичний план) навчальної дисципліни 5. Теми семінарських занять 6. Завдання для самостійної роботи 7. Індивідуальні завдання 8. Методи навчання 9. Методи контролю 10. Схема нарахування балів 11. Рекомендована література (основна, допоміжна) 12. Інформаційні ресурси в Інтернеті