Словотвірні типи німецьких оказіоналізмів та способи їх відтворення українською мовою (на матеріалі німецької повоєнної літератури).
Вантажиться...
Файли
Дата
2017
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
У статті розглянуто основні словотвірні типи оказіоналізмів німецької мови, проаналізовано та
встановлено стратегії їх передавання українською мовою на матеріалі романів Герти Мюллер «Гойдалка дихання», Ґюнтера Ґраса «Бляшаний барабан» та їх українських перекладів.
Опис
Невід’ємний аспект поступу суспільства – це розвиток мови, про що свідчить
постійна зміна її лексичного складу. Деякі новотвори після своєї появи
лексикалізуються та згодом входять до словникового складу мови, інші – залишаються нелексикалізованими та існують лише в тому контексті, в якому їх використали вперше. Ці новотвори визначають як оказіоналізми – одноразові, створені в процесі
мовлення лише для певного контексту лексичні одиниці, які часто поза цим контекстом
незрозумілі і які не увійшли до словникового складу мови на момент їх вживання [6, с. 20].
Вперше поняття оказіональності було досліджено ще 1880 р., коли німецький мовознавець Г. Пауль ввів у праці «Prinzipien der Sprachgeschichte» термін оказіонального слова:
«…Необхідність зміни значення слова ґрунтується на тому, що значення, яке слово має при
кожному його використанні, не повинно збігатися з тими значеннями, які йому приписує
узус. Було б доцільно мати конкретні визначення для такої невідповідності, тому послуговуватимемося термінами узуальне та оказіональне значення. Отже, узуальне значення розуміємо як загальний зміст, що асоціюється в членів певної мовної спільноти з одним словом, а оказіональне значення як той зміст, який мовець асоціює з певним словом
і від якого очікує, що і слухач асоціюватиме його з цим словом» (переклад наш – О.Ш.) [6,
с. 75]. Феномен оказіоналізмів на матеріалі різних мов досліджували такі вчені, як В. Карпалюк, Н. Сологуб, Т. Юрченко, Є. Карпіловська, Ж. Колоїз, О. Ребрій, Г. Вокальчук, О. Турчак,
Н. Арутюнова, М. Бакіна, О. Ликов, Е. Ханпіра, О. Земська, В. Лопатін, а також P. Hohenhaus,
C. Peschel, W. Heringer, O. Siebold, W. Wildgen, W. Motsch та ін. Протягом останніх років
у сучасному мовознавстві та перекладознавстві зростає кількість досліджень, пов’язаних
із різними аспектами вивчення оказіоналізмів, однак ціла низка питань залишається
нез’ясованою, що й визначає актуальність цієї статті.
Ключові слова
оказіоналізм, словотвірний тип, оказіональне словотворення, перекладацькі трансформації.