Кафедра педагогіки та психології

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 377
  • Документ
    Роль використання імітаторів для студентів медичних спеціальностей на заняттях з хірургії
    (Innovative trends of science and practice, tasks and ways to solve them: proceeding of the ХVI International Scientific and Practical Conference, 2022) Лебідь, Ольга Валеріївна; Чухрієнко, Алла
  • Документ
    Вплив емоційного і соціального розвитку дитини дошкільного віку на тип спілкування з однолітками і дорослими
    (Seattle, USA: ProQuest LLC, 2022-01-19) Лебідь, Ольга Валеріївна; Тлустенко, Алла Петрівна
  • Документ
    Управління проєктами в соціальній сфері: навчально-методичний посібник для самостійної роботи
    (Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Лебідь, Ольга Валеріївна
  • Документ
    Соціальні служби та системи соціального захисту населення: навчально-методичний посібник для самостійної роботи
    (Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Лебідь Ольга Валеріївна
  • Документ
    Професійна самореалізація вчителя початкових класів: дефінітивний аналіз поняття
    (Дніпро: ТОВ «Роял Принт», 2021) Лебідь, Ольга Валеріївна; Цуркан, Людмила Володимирівна
    У статті здійснено дефінітивний аналіз понятійного конструкту «професійна самореалізація вчителя початкових класів». Зокрема досліджено сутність термінів «самореалізація», «професійна самореалізація» у працях українських та зарубіжних науковців. Проаналізовано особливості розуміння і трактування змісту цих понять дослідниками. Зазначено, що термін «самореалізація» є міждисциплінарним багатоаспектним поняттям, яке у психології розглядається в контексті самосвідомості людини; у філософії – самовдосконалення духу й тіла людини; у педагогіці – прагнення до якомога повнішого прояву можливостей, нахилів, здібностей, якостей; в акмеології – досягнення акмевершин у будь-яких видах діяльності. Визначено специфічні риси та відмінності у підходах щодо тлумачення сутності професійної самореалізації та її ролі у діяльності вчителя початкових класів. Поняття «професійна самореалізація» у статті визначається як важливий компонент на шляху професійного становлення особистості, за допомогою якого створюється соціально-психологічний простір функціонування людини в професії. Встановлено, що професійна самореалізація вчителів початкових класів пов’язана з прагненням стати кращими у професійному аспекті, організації навчально-виховного процесу у початкових класах закладів загальної середньої освіти та створенні умов для кожного учня. Самореалізація вчителя початкової школи – це професійне і особистісне зростання, усвідомлення своїх дій, себе в суспільстві та в професійній діяльності. Окреслено перспективи подальшого студіювання в цьому напрямі чинників, що впливають на професійну самореалізацію вчителів початкових класів.
  • Документ
    Арт-терапія як ефективний екологічний інструмент соціальної роботи
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2022-04-25) Олійник, Ірина Вікторівна
  • Документ
    Основні умови формування в майбутніх докторів філософії дослідницької компетентності
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2022-04-28) Олійник, Ірина Вікторівна
  • Документ
    До проблеми підготовки майбутніх соціальних працівників до соціально-педагогічної діяльності в інклюзивному середовищі
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2021-10-28) Олійник, Ірина Вікторівна
    У статті міститься аналіз наукових поглядів щодо визначення питання професійної підготовки майбутніх фахівців до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, які навчаються в закладах загальної середньої освіти й інтегровані в навчально-виховне середовище через призму інклюзії. Розглянуто проблему підготовки майбутніх соціальних працівників до діяльності щодо інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в освітнє середовище. Наведено авторське визначення дефініції «інклюзивна компетентність майбутніх соціальних працівників». Визначено передумови професійної підготовки фахівців та додаткові компетенції, необхідні для майбутньої діяльності. The article contains an analysis of scientific views on determining the issue of training future specialists to work with children with special educational needs who study in general secondary education institutions and are integrated into the educational environment through the lens of inclusion. The problem of preparing future social workers for the integration of children with special educational needs into the educational environment was considered. The author's definition of "inclusive competence of future social workers" is given. The prerequisites for professional training and the additional competencies necessary for future activities have been identified.
  • Документ
    До питання актуальності використання ІКТ у процесі формування дослідницької компетентності у майбутніх докторів філософії
    (М-во освіти і науки України; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. Київ : Видавничий центр КНУКіМ, 2021) Олійник, Ірина Вікторівна
  • Документ
    Рефлексивний компонент у структурі дослідницької компетентності у майбутніх докторів філософії
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2021-03-23) Олійник, Ірина Вікторівна
  • Документ
    До проблеми формування методологічної культури у майбутніх докторів філософії
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2020-03-19) Олійник, Ірина Вікторівна
  • Документ
    До питання професійної підготовки соціальних працівників
    (Бердянський державний педагогічний університет, 2019-10-19) Олійник, Ірина Вікторівна
    У статті порушено питання професійної підготовки соціальних працівників у закладі вищої освіти. Здійснено ґрунтовний аналіз соціально-психологічної та педагогічної літератури щодо означеної проблеми. Виокремлено основні фактори, що детермінують проблему професійної підготовки фахівців соціальної сфери. Визначено шляхи оптимізації та підвищення рівня ефективності формування професійної готовності фахівця з соціальної роботи до майбутньої діяльності. In article the issue of vocational training of social workers in institution of higher education is touched. The thorough analysis of social and psychological and pedagogical literature on designated problems is carried out. The major factors determining a problem of vocational training of experts of the social sphere are allocated. Ways of optimization and increase in level of efficiency of formation of professional readiness of the specialist in social work for the forthcoming activity are defined.
  • Документ
    Теоретичне обґрунтування моделі формування соціально-реабілітаційної компетентності в майбутніх соціальних працівників
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Олійник, Ірина Вікторівна
    Система професійної освіти знаходиться на етапі модернізації, а формування професійної компетентності майбутніх фахівців являє собою нереалізований повною мірою резерв, актуалізація якого дозволить підвищити якість професійної підготовки майбутніх соціальних працівників в умовах закладу вищої освіти. Мета дослідження полягала в розробці моделі формування у майбутніх соціальних працівників соціально-реабілітаційної компетентності, інтеграція в практику якої покликана забезпечити розвиток професійного становлення соціальних працівників в умовах освітньої діяльності. У статті здійснено аналіз наукової літератури щодо професійної підготовки майбутніх соціальних працівників та за допомогою методу моделювання спроєктовано модель, що, на наш погляд, забезпечить послідовний розвиток ціннісно-змістового, когнітивного та процесуального компонентів формування у майбутніх соціальних працівників соціально-реабілітаційної компетентності. Доведено, що формування соціально-реабілітаційної компетентності забезпечується шляхом наближення до реальних умов професійної діяльності під час практики. Представлена модель формування соціально-реабілітаційної компетентності майбутніх соціальних працівників дозволяє підійти до процесу їх фахової підготовки як до цілісного процесу, а її реалізація дозволить успішно сформувати соціально-реабілітаційну компетентність майбутніх соціальних працівників, що є необхідною складовою професійної підготовки. .The system of vocational education is at the stage of modernization, and the formation of professional competence of future professionals is a fully unrealized reserve the actualization of which will improve the quality of higher education training of future social workers. The purpose of the study was to develop a model of formation of future social workers' social rehabilitation competence; the model’s in question integration into practice is designed to ensure the improvement of professional development of social workers in educational activities. The article analyzes the scientific literature on professional training of future social workers and uses a modeling method to design a model that, in our opinion, will ensure the consistent development of value, content, cognitive and procedural components of future social workers' social rehabilitation competence. It is proved that the formation of social rehabilitation competence is provided by approaching the real conditions of professional activity during the internship period. The presented model of formation of social rehabilitation competence of future social workers allows to approach the process of their professional training holistically, and its implementation will successfully form the social rehabilitation competence of future social workers, which is a necessary component of training.
  • Документ
    Соціальна реабілітація як один із напрямів професійної діяльності фахівця із соціальної роботи
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Олійник, Ірина Вікторівна
    У статті визначено основний вектор спрямованості професійної підготовки майбутніх соціальних працівників. Розглянуто визначення понять соціальна реабілітація, реабілітаційний процес. Розкрито основні аспекти соціальної реабілітації. На основі аналізу психологічної, соціологічної, комплексних моделей соціальної та соціально-педагогічної роботи виділено моделі соціальної реабілітації: психологічна, психодинамічна, біхевіористська, когнітивно-біхевіористська, гуманістична, екзистенційна, соціологічна. Проаналізовано найбільш поширені для соціальної роботи підходи щодо реалізації соціологічних моделей реабілітації: системний, екологічний, рольовий і радикальний. Охарактеризовано загальнотеоретичні основи соціальної реабілітації як складової соціально-педагогічної діяльності, визначено їх спільну мету, а саме: збереження та підтримка особистості, групи в стані активного, творчого, самостійного ставлення до себе, свого життя й діяльності. Окреслено особливості організації соціальної реабілітації та визначено основні характеристики даного процесу. По-перше, це поступове вирішення завдань, спрямованих на відновлення соціального статусу особистості, формування стійкості до травмуючих ситуацій, формування особистості, яка здатна успішно інтегруватися в суспільство. По-друге, соціальна реабілітація, як кінцевий результат, має бути спрямована на досягнення кінцевої мети, коли людина після проходження комплексної реабілітації вливається в соціально-економічне життя суспільства і відчуває себе повноцінною. По-третє, соціальна реабілітація виступає у вигляді соціальної технології, тобто певного способу реалізації реабілітаційної діяльності в результаті виокремлення окремих операцій, що розташовуються в певному взаємозв’язку та послідовності, вибору найефективніших методів впливу на клієнта. The article defines the main vector of the direction in professional training of future social workers. Definitions of the concepts of social rehabilitation and rehabilitation process are considered. The main aspects of social rehabilitation are disclosed. Based on the analysis of psychological, sociological, complex models of social and socially pedagogical work, models of social rehabilitation are identified: psychological, psychodynamic, behavioral, cognitive-behavioral, humanistic, existential, sociological. The most common approaches to the implementation of sociological models of rehabilitation for social work are analyzed: systemic, ecological, role-playing and radical. The general theoretical foundations of social rehabilitation are described as a component of social and pedagogical activity, their common goals are defined, namely, the preservation and support of the individual, the group in a state of active, creative, independent attitude towards itself, its life and activity. The peculiarities of the organization of social rehabilitation are outlined and the main characteristics of this process are determined. Firstly, this is a gradual solution of problems aimed at restoring the social status of an individual, forming resistance to traumatic situations, forming a person capable of successfully integrating into society. Secondly, social rehabilitation as an end result should be aimed at achieving the ultimate goal, when a person, after undergoing comprehensive rehabilitation, becomes immersed in the socio-economic life of society and feels integrated. Thirdly, social rehabilitation acts in the form of social technology, i.e. a certain way of implementing rehabilitation activities as a result of identifying individual operations placed in a certain relationship and sequence, choosing the most effective methods of influencing the client.
  • Документ
    Інформаційна компетентність майбутніх докторів філософії як інтегративний показник ефективної дослідницької діяльності
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Олійник, Ірина Вікторівна
    У статті здійснено дефініційний аналіз поняття «інформаційна компетентність» та сформульовано власне визначення конструкту. На основі теоретичного аналізу дослідження даної проблеми визначено основні компоненти даного конструкту з позиції розгляду інформаційної обізнаності як складника дослідницької компетентності. Визначено основні складові загальної компетентності педагога-дослідника, взаємозалежність та взаємообумовленість професіоналізму, інформаційної та дослідницької компетентностей. Обґрунтовано найбільш ефективні технології формування інформаційної компетентності майбутніх докторів філософії. Доведено актуальність володіння майбутніх докторів філософії інформаційною компетентністю в умовах дослідницької діяльності. Виявлено основні уміння майбутнього доктора філософії в контексті інформаційної компетентності, що визначають його готовність до роботи в нових умовах інформатизації освіти. На основі узагальнення розглянутих наукових поглядів щодо структури інформаційної компетентності з урахуванням дослідницького аспекту здійснено структурний аналіз інформаційної компетентності. In the article, the definitional analysis of the concept of «information competence» is performed and the author’s own definition of this term is formulated. Based on the theoretical analysis of the study of this problem, the main components of the concept are determined from the point of view of information competence as a component of research. The main components of the general competence of a teacher-researcher, as well as the interdependence of professionalism, information and research competence are determined. The most effective technologies for the formation of information competence in future Ph.Ds. are justified. The relevance of the acquisition of future Ph.D’s. information competence in the conditions of research activity has been proved. The main skills of a future Ph.D. in the context of information competence were revealed, determining their readiness to work in the new conditions of informatization of education. Based on the synthesis of the analyzed scientific views on the structure of information competence and taking into account the research aspect, the structural analysis of information competence was implemented.
  • Документ
    Підвищення культури наукової мови як важливий аспект формування дослідницької компетентності у майбутніх докторів філософії
    (Журнал „Education and Pedagogical Sciences” („Освіта та педагогічна наука”). - ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»., 2021) Олійник, Ірина Вікторівна
    У статті здійснено теоретичний аналіз дефініції «культура наукової мови». На основі аналізу сучасних досліджень представлено основні підходи до використання засобів наукової комунікації у процесі формування дослідницької компетентності. Визначено комунікативний аспект дослідницької компетентності майбутніх докторів філософії, що полягає в інтеграції культури усного та письмового наукового мовлення, академічної культури, базових навичок письмового наукового мовлення. Наведено основні складові культури наукового мовлення. У ході аналізу наукової літератури виявлено стійкі стилістичні риси наукової мови, якими майбутні доктори філософії мають керуватися у ході дослідницької діяльності. Окреслено особливості сформованості дослідницької компетентності у контексті послуговування засобами наукової мови майбутніми докторами філософії. Сформульовано основні підходи до побудови наукового дослідження (системний, аспектний, концептуальний, емпіричний, прагматичний, науковий). Охарактеризовано основні критерії написання наукового тексту (актуальність, новизна й оригінальність, переконливість, науковість та методичність). Акцентовано на основних напрямах розвитку комунікативної культури майбутніх докторів філософії в умовах аспірантури. In the article, a theoretical analysis of the definition of «culture of the scientific language» was carried out. Based on the analysis of modern research, the main approaches to the use of scientific communication tools in the process of forming research competence are presented. The communicative aspect of the research competence of future Ph.D. is defined, which consists in the integration of the culture of oral and written scientific speech, academic culture, and basic skills of written scientific broadcasting. The main components of the culture of scientific speech are given. The analysis of scientific literature revealed stable stylistic features of scientific speech, which future Ph.D. should guide in the course of research. The peculiarities of the formation of research competence in the context of the use of scientific language tools by future doctors of philosophy are determined. The main approaches to the construction of scientific research (systemic, aspect, conceptual, empirical, pragmatic, scientific) are formulated. The main criteria for writing a scientific text (relevance, novelty and originality, persuasiveness, scientificity and methodicity) are described. It is focused on the main directions of the development of communicative culture of future Ph.D. students in the conditions of graduate school.