Турчак, О.М.2020-04-092020-04-09201710.32342/2523-4463-2017-0-13-240-245http://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/2971На сучасному етапі розвитку мовознавчої науки великий інтерес для лінгвістів становить словотвірний аспект оказіональних лексичних одиниць, які демонструють надзвичайно потужні резервні можливості словотвірної системи української мови, її значну розмаїтість. Проблеми оказіонального словотвору знайшли своє відображення у наукових дослідженнях багатьох мовознавців, зокрема Г.М. Вокальчук [1], О.А. Земської [3], М.У. Калніязова [4], О.Г. Ликова [5], О.А. Стишова [7; 8], І.М. Плотницької [6] та інших. Значення словотвірного аспекту для вивчення оказіоналізмів підкреслював О.Г. Ликов: «Саме словотвірна характеристика оказіоналізму... найбільшою мірою може й повинна пролити світло на причини, умови та джерела зародження різноманітних оказіональних значень та ефектів в оказіональному слові» [5, c. 23]. Актуальність дослідження пояснюється потребою узагальнення словотвірних особливостей оказіоналізмів у мові періодичних видань кінця ХХ ст.У статті аналізується матеріал, який демонструє причинно-наслідковий зв’язок структурносемантичних особливостей оказіоналізмів у мові періодичних видань кінця ХХ ст. Розглядаються способи словотвору оказіональних одиниць у межах їх частиномовної характеристики. Стверджується, що мова періодики кінця ХХ ст. засвідчує активне використання словотвірного потенціалу української мови для утворення оказіональних лексичних одиниць.otherоказіоналізм, семантика, спосіб словотворення, префікс, суфікс, складне слово.