Батраченко, І.Г.2020-04-042020-04-04201710.32342/2522-4115-2017-0-14-53-68http://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/2844На сьогодні курс «Екологічна психологія» зайняв обов’язкове або майже обов’язкове місце у структурі підготовки професійних психологів. Однак аналіз підручників та навчальних посібників з такого роду назвою, а також спілкування з колегами свідчать про те, що його засвоєння має деякі складнощі порівняно з іншими курсами. Хоча зазначені труднощі не завжди достатньо чітко усвідомлюються і викладачами, і самими студентами. Окрім того, недостатньо широко розглядаються функції цього предмета. Зокрема це стосується використання засобів природного довкілля з психопрофілактичною та психотерапевтичною метою. Справа в тому, що сучасний студент-психолог, як і студенти інших спеціальностей, дуже мало часу проводить у реальному природному середовищі. У місті більшість часу молодь проводить у закритих приміщеннях, а не на вулицях, у міських парках та скверах. Потрапивши ж до парку або скверу, вони найчастіше свою увагу фокусують не на спогляданні фрагментів природи, а на планшетах, смартфонах та інших гаджетах, які переводять їх за межі урбаністичного середовища у віртуальний світ, кіберреальність, яка для багатьох стає основним простором екзистенціювання. І природне і міське довкілля нині все більше втрачають свою конкурентоспроможність у змаганні за увагу сучасної молоді. Дистанціювання від природи зростає.У статті проаналізовано проблему використання методу метафор при викладанні курсу «Екологічна психологія» як засобу компенсації у студентів-психолгів збідненого досвіду контактування з природою, дистанціювання та відчудження від неї. Описано результати пілотної апробації методів екологічної метафоризації у контексті екопсихологічного тренінгу.otherекологічна психологія, екосенсорна екологічна депривація особистості, метафора, екопсихологічний тренінг.