Задоя, О.А.2020-03-282020-03-28201810.32342/2074-5354-2018-1-48-7http://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/2620Державне регулювання трансформації заощаджень в інвестиції відбувається із застосуванням фіскальних та монетарних методів. Але ці засоби повинні бути доповнені інституційно-мотиваційними методами, які мають безпосередній вплив як на формування заощаджень, так і перетворення останніх на інвестиції. Їх урахування допоможе з’ясувати, чому у різних країнах або у різний час одні й ті самі економічні інструменти дають різний результат.У статті обґрунтовано необхідність внесення змін до ряду законодавчих актів, які можуть вплинути на формування доходів домогосподарств (зарахування часу роботи за кордоном на основі офіційного працевлаштування до трудового стажу за умови внесення певних платежів до пенсійного фонду) та інвестиційних коштів підприємств (обов’язкова дооцінка вартості основних фондів через інфляцію, що збільшить амортизаційні відрахування), збільшать надходження заощаджень до фінансових інституцій (гарантування вкладів фізичних осіб, інститути спільного інвестування та реальний запуск другого й третього етапів пенсійної реформи), а також стимулюватимуть інвестиційну діяльність бізнесу (звільнення від оподаткування лише тієї частини амортизаційних відрахувань, яка реально використовується на інвестиції, а не на споживання). Особливу увагу приділено формуванню цінностей, які здатні забезпечити перехід до соціально орієнтованого споживання та запровадити раціональні споживацькі стандарти. Це не тільки дозволить забезпечити зростання рівня споживання, але й вивільнить частину наявного доходу для заощаджень. З’ясовано, що ключовим в інституційному середовищі трансформації заощаджень в інвестиції є інститут довіри, становленню якого й мають бути підпорядковані дії держави.otherінституційно-мотиваційні методи, інституційне середовище, правила, звички, цінності, правове забезпечення, довіра, заощадження, інвестиції.