Матвєєв Максим Павлович2025-02-252025-02-252025https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/5495The qualification work is dedicated to the theoretical justification and experimental verification of the impact of dance-movement therapy as a means of reducing psycho-emotional tension in youth. The current situation in Ukraine requires the development of new, effective therapeutic methods. One such method could be dance-movement therapy (DMT). This approach has the potential to be both beneficial and effective when working with individuals facing various challenges. DMT is based on the concept of the mind-body connection, emphasizing that mental states affect the physical body. It helps relieve tension and combat fatigue through movement. Moreover, dance exercises promote and maintain flexibility, mobility, coordination, musicality, a sense of rhythm, and have a positive effect on the cardiovascular system. Under martial law in Ukraine, psycho-emotional tension and negative emotional experiences have become a persistent aspect of daily life, adversely affecting the emotional development and personal growth of individuals. Research Overview 1. Literature Analysis and Historical Context: Scientific literature was analyzed to define the essence and developmental stages of dance-movement therapy. This therapeutic form has a rich historical context, rooted in ancient traditions. It has evolved from simple forms of self-expression through movement to modern, integrated methods that combine psychological, physiological, and cultural aspects. The review of various dance styles used in therapy highlighted their significance in fostering personal development and psycho-emotional well-being. A notable strength of DMT is its adaptability to the needs of diverse population groups, making it a universal tool in therapeutic practice. 2. Formation of Psycho-Emotional Tension: The primary factors contributing to psycho-emotional tension were characterized. It was noted that such tension arises from various stress-inducing situations, including academic challenges, workplace conflicts, personal life issues, and social environments. The consequences of prolonged tension can range from reduced productivity to the onset of psychosomatic disorders. Dance-movement practices can effectively alleviate tension, enabling young people to express emotions, relieve stress, and improve their overall psycho-emotional state. 3. Personal Development in Youth: This age group encompasses crucial stages of personal formation, the establishment of social connections, and the development of professional identity. During youth, individuals actively seek their place in life, form family relationships, and define their values. Providing psychological assistance during this period is essential as it involves shaping social roles, developing personal values, and learning to cope with life challenges. Empirical Research The empirical part of this study explored the use of dance-movement practices as a means of reducing psycho-emotional tension in youth. The aim was to evaluate the effectiveness of these practices in mitigating emotional tension. The hypothesis proposed that dance-movement practices reduce the level of psycho-emotional tension. Methodologies used:  Spielberger’s State-Trait Anxiety Inventory (STAI) for situational and trait anxiety.  Wessman-Ricks Self-Assessment Methodology for emotional states.  Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC-10). Following the implementation of a specially designed dance-training program, empirical data showed that the psychological tension levels in both groups were similar, with most respondents exhibiting moderate levels of psycho-emotional tension. Statistical analysis confirmed the positive impact of the proposed dance program on reducing psycho-emotional tension. Practical Recommendations Methodological recommendations were developed for applying dance-movement practices in conditions of prolonged psycho-emotional tension. Techniques include improvisation, structured movements, music integration, mirroring, and metaphors. PracticalValue: The findings and key principles of this study can serve as a foundation for further research on the use of dance-movement therapy to address psycho-emotional tension in youth.Кваліфікаційна робота присвячена питанню теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірка впливу танцювально-рухової терапії як засобу зниження психоемоційного напруження молоді. Сьогоднішня ситуація в Україні вимагає знаходження нових ефективних засобів терапії. Одним з таких засобів може стати танцювально-рухова терапія (ТРТ). Даний метод терапії може бути корисним та ефективним під час роботи з пацієнтами з різними проблемами. ТРТ базується на ідеї взаємозв'язку тіла і психіки, виходячи з того, що психічний стан впливає на фізичне тіло. ТРТ допомагає зняти напруження та звільнитися від втоми за допомогою руху. Також заняття танцювальними вправами розвивають і підтримують гнучкість, рухливість, координацію, музикальність, почуття ритму та позитивно впливають на серцево-судинну систему. Із запровадженням воєнного стану в Україні психоемоційне напруження та негативні емоційні переживання стають постійною складовою повсякденного життя населення, що негативно позначається на формуванні їхньої емоційної сфери та особистісному розвитку. Проаналізовано наукову літературу та визначено зміст та основні етапи розвитку танцювально-рухової терапії. Ця форма терапії має багатий історичний контекст і глибоке коріння, яке походить з давніх часів. Вона еволюціонувала від простих форм самовираження через рух до сучасних, комплексних методів, які поєднують психологічні, фізіологічні та культурні аспекти. Розгляд різноманітних стилів танцю, які використовуються у терапії, підкреслив їх значення в контексті особистісного розвитку та психоемоційного оздоровлення. Особливо важливим є той факт, що танцювально-рухова терапія адаптується до потреб різних груп населення, що робить її універсальним інструментом у роботі з людьми. Охарактеризовано основні аспекти формування психоемоційного напруження. Було зазначено, що психоемоційне напруження може виникати внаслідок різноманітних стресових ситуацій, зокрема, проблем у навчанні, трудових відносинах, особистому житті та соціальному середовищі. Його наслідки можуть бути суттєвими: від зниження продуктивності до розвитку психосоматичних розладів. У даному контексті важливо відзначити, що танцювально-рухові практики можуть слугувати ефективним засобом зняття цього напруження, допомагаючи молоді виражати свої емоції, знайти способи для зняття стресу та покращити загальний психоемоційний стан. Визначено особливості розвитку особистості у молодому віці. Цей віковий період охоплює важливі етапи формування особистості, встановлення соціальних зв'язків та розвитку професійної ідентичності. Під час молодості особа активно шукає своє місце в житті, формує сімейні стосунки та визначає свої цінності. Це стає особливо важливим у контексті психологічної допомоги, адже саме в молодому віці відбувається визначення соціальних ролей, розвиток особистісних цінностей і вміння справлятися з життєвими викликами. Емпірично досліджено особливості використання танцювально-рухових практик як способу зниження психоемоційного напруження молоді. Метою емпіричної частини даної роботи є визначення ефективності використання танцювально-рухових практик для зниження емоційного напруження молоді. Гіпотеза нашого дослідження: танцювально-рухові практики впливають на зменшення рівня психоемоційного напруження. З метою визначення рівня психоемоційного напруження ми обрали наступні методики: опитувальник тривожності Ч. Спілбергера (дослідження ситуативної та особистісної тривожності), методика самооцінки емоційного стану Уессмана-Рікса, шкала резильєнтності Коннора-Девідсона-10. Після впровадження розробленого нами танцювального тренінгу ми отримали емпіричні дані, які вказують, що рівень психологічного напруження в обох групах майже не відрізняється, в більшості респондентів визначено середній рівень психоемоційного напруження. Статистично доведено, що запропонована нами танцювальна програма дає позитивні результати щодо зниження рівня психоемоційного напруження. Ми вважаємо, що використання танцювально-рухових практик є дієвим інструментом танцювально-рухової терапії. В наступному розділи ми запропонуємо методичні рекомендації щодо застосування цих інструментів на практиці Розроблено методичні рекомендації застосування танцювально-рухових практик в умовах тривалого психоемоційного напруження. В процесі використання технік танцювально-рухової терапії необхідно застосовувати різноманітні методи та прийоми, зокрема: імпровізація, труктуровані рухи, використання музики, віддзеркалення, метафора. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування основних положень і результатів для подальшого вивчення особливостей використання танцювально-рухової терапії в корекції психоемоційного напруження молоді.otherпсихоемоційне напруженнямолодьтанцювально-рухова терапіястрес.Other