Владимиренко Ігор Вячеславович2025-02-272025-02-272025https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/5569Qualification work is devoted to determining the peculiarities of the motivational sphere of the personality of investigators at the early stages of professionalization. The first section discusses modern concepts of motivation and their importance for understanding the psychological mechanisms that represent the direction and effectiveness of a person's activity. Particular attention is paid to the formation of a positive motivational and value-based attitude to the profession at the stage of training. It is proved that the motivational sphere of the personality of investigators in the early stages of professionalization significantly changes in its content in various structural elements: the direction of motives, the level of expression of value and career orientations, the nature of emotional perception of important areas of life; changes in the motivational sphere are determined by specific service conditions and the object of work, they can be both positive and lead to successful professional adaptation, and negative, causing professional deformation of the personality, contributing to decision-making. The article reveals the peculiarities of the motivational and value structure, analyzes the expression of different types of motivational complexes of professional motivation of investigators in the early stages of professionalization. The peculiarities of investigators' career orientations are determined and the level of job satisfaction of young investigators is studied. The attitude to oneself as a specialist and professionally important concepts among investigators at different stages of professionalization is analyzed. The types of self-identification of a professional investigator are studied. It is determined that the leading sign of the effectiveness of the development of the professional career of investigators is the correspondence of their real qualities to the functional components of professional activity. The study found that in the first year of study, cadets have external positive motivation prevails over internal motivation. A favorable motivational complex is associated with the predominance of intrinsic motivation, while an unfavorable one is associated with extrinsic motivation. A favorable motivational complex at the beginning of training is found in only one third of respondents and increases as they become immersed in the professional environment of investigators. For freshmen, social contacts and the opportunity for self-expression are important; for graduate students, these values fade into the background, and the need for self-development and personal prestige become more important. For investigators with up to 3 years of work experience, important value orientations are the desire for self-development, personal prestige, and professional self-improvement. The more a person is immersed in the professional environment, the value of social contacts decreases, and the importance of personal prestige increases. The analysis of the identified priorities in career orientations allows us to conclude that investigators with less than 3 years of work experience have more adequate career orientations than freshmen and graduates. The level of adequate career orientations of investigators tends to increase as they are immersed in the professional environment. In the process of obtaining education, the components of the image of the profession are filled with new meaning, experience is enriched, a stable attitude to the chosen professional activity is formed, and there is a general tendency to realize professional roles during the period of studying at the university. Identification with the profession increases with the immersion in the professional environment. At the unconscious emotional level, there is a tendency to accept such important professional concepts as “work”, “career”, and “investigator”, the importance of which increases with professionalization. Moreover, young investigators with a favorable motivational complex have a higher level of self-identification with the profession than investigators with an unfavorable motivational complex. Along with the growth of emotional perception of professionally important concepts, a decrease in the importance and relevance of the concept of “IAA system” was revealed by the average rank of color associations, which is associated with black and gray colors in almost half of the investigators, indicating that the respondents do not accept the system in which they work. Based on the results of the data obtained, psychological and pedagogical recommendations for the formation of the motivational sphere of investigators in the early stages of professional development are substantiated.Кваліфікаційна робота присвячена визначенню особливостей мотиваційної сфери особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації. У першому розділі розглянуто сучасні концепції мотивації та їх значення для розуміння психологічних механізмів, які представляють спрямованість та ефективність діяльності особистості. Особливу увагу приділено формуванню позитивного мотиваційно-ціннісного ставлення до професії на етапі навчання. Доведено, що мотиваційна сфера особистості слідчих на ранніх етапах професіоналізації суттєво змінюється за своїм змістом у різних структурних елементах: спрямованістю мотивів, рівнем вираженості ціннісних та кар’єрних орієнтацій, характеру емоційного сприйняття важливих сфер життя; зміни мотиваційної сфери обумовлюються специфічними службовими умовами та об’єктом праці, вони можуть бути як позитивними і приводити до успішної професійної адаптації, так і негативними, які викликають професійну деформацію особистості, сприяють прийняттю рішення звільнитися. Виявлено особливості мотиваційно-ціннісної структури, проаналізовано вираженість різних типів мотиваційних комплексів професійної мотивації слідчих на ранніх стадіях професіоналізації. Визначено особливості кар’єрних орієнтацій слідчих та досліджено рівень задоволеності працею молодих працівників-слідчих. Проаналізовано ставлення до себе як фахівця та професійно важливих понять у слідчих на різних стадіях професіоналізації. Досліджено типи самоідентифікації професіонала-слідчого. Визначено, що провідною ознакою ефективності розвитку професійної кар’єри слідчих є відповідність його реальних якостей функціональним компонентам професійної діяльності. У ході дослідження було виявлено, що на першому курсі навчання у курсантів зовнішня позитивна мотивація превалює над внутрішньою. Сприятливий мотиваційний комплекс пов’язаний з перевагою внутрішньої мотивації, несприятливий – зовнішньої. Сприятливий мотиваційний комплекс на початку навчання зустрічається лише у третини опитуваних і зростає в міру занурення в професійне середовище слідчих. Для першокурсників важливими є соціальні контакти та можливість самовираження, для курсантів випускного курсу ці цінності відходять на другий план, зростає потреба у саморозвитку, значущим становить власний престиж. У слідчих зі стажем трудової діяльності до 3-х років важливими ціннісними орієнтаціями виступають прагнення до саморозвитку, власного престижу, професійного самовдосконалення. Чим більше особистість занурюється у професійне середовище, рівень цінності соціальних контактів знижується, а важливість власного престижу зростає. Аналіз виявлених пріоритетів у кар’єрних орієнтаціях дозволяє зробити висновок, що у слідчих зі стажем трудової діяльності до 3-х років адекватні кар’єрні орієнтації більш виражені ніж у першокурсників і випускників. Рівень адекватних кар’єрних орієнтацій слідчих має тенденцію до росту в міру їх занурення у професійне середовище. У процесі отримання освіти відбувається змістовне наповнення компонентів образа професії новим значенням, збагачується досвід, формується стійке ставлення до обраної професійної діяльності, спостерігається загальна тенденція усвідомлення професійних ролей у період навчання у вузі. Ідентифікація з професією у досліджуваних збільшується в міру занурення у професійне середовище. На неусвідомленому емоційному рівні спостерігається тенденція до прийняття таких важливих професійних понять, як «робота», «кар’єра» «слідчий», значимість яких зростає в міру професіоналізації. Причому у молодих слідчих, що мають сприятливий мотиваційний комплекс відмічається вищий рівень самоідентифікації з професією, ніж у слідчих з несприятливим мотиваційним комплексом. Разом з ростом емоційного сприйняття професійно важливих понять виявлено зменшення значимості та актуальності за середнім рангом колірних асоціацій поняття «система ОВС», яке майже у половини досліджуваних слідчих асоціюється з чорним та сірим кольорами, що вказує на неприйняття опитуваними системи, в якій вони працюють. За результатами отриманих даних обґрунтовано психолого-педагогічні рекомендації щодо формування мотиваційної сфери слідчих на ранніх стадіях професійного становлення.otherмотиваціямотиваційна сфера особистостіпрофесіоналізаціяслідчі.Other