Тарнопольський, Олег БорисовичКабанова, Марина РоманівнаБредбієр, Пол Вільям2018-12-282018-12-282018http://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/1641Стаття доводить необхідність використання як умовно-комунікативних, так і некомунікативних вправ у навчанні мовних аспектів (вимови, лексики і граматики) виучуваної іноземної мови в процесі її викладання у ЗВО. Показано, що ці вправи слугують для формування вимовних, лексичних та граматичних іншомовних мовленнєвих автоматизмів студентів в ході тренування, результатом якого є підготовка до мовленнєвої практики. В її процесі сформовані окремі автоматизми поєднуються у складі вимовних, лексичних та граматичних іншомовних мовленнєвих навичок. Конкретне співвідношення некомунікативних та умовно-комунікативних вправ у тренуванні цілком залежить від аспекту мови, що відпрацьовується, і є різним у навчанні іншомовної вимови, лексики або граматики.навчання мовних аспектів іноземної мовивимовні, лексичні та граматичні автоматизми,співвідношення між некомунікативними та умовно-комунікативними вправами в іншомовному тренуванніСпіввідношення некомунікативних та умовно-комунікативних вправ у навчанні мовних аспектів іноземної мови у вищій школі