Магдіч А.С.Задоя О.А.2025-10-242025-10-242025-06-023041-2153 (print)https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/6329Стаття присвячена дослідженню сучасного стану рівня цифровізації в Україні та проведенню порівняльного аналізу з аналогічними тенденціями в країнах Європи. Для проведення порівняльного аналізу рівня цифрових навичок в Україні та країнах Європейського Союзу були розглянуті такі ключові показники: доступ до мережі Інтернет, користування е-послугами та досвід онлайн-купівлі. Визначено, що в Україні відсоток населення із базовим рівнем цифрових навичок і рівнем вище базового складає майже 60%, що цілком співставно із середнім показником по Євросоюзу і значно перевищує показники країн Центральної та Східної Європи. Україна досягла значного покращення в доступі до Інтернету, де рівень доступу в 2023 році досяг 93,8% серед дорослого населення, що є наближеним до середнього показника ЄС, який становить близько 93%. Проте, порівняно з більш розвиненими країнами Європи, де доступ до Інтернету в більшості держав-членів ЄС перевищує 90%, а в Західній та Північній Європі навіть досягає 98%, Україна стикається з певними бар’єрами, такими як недостатній рівень цифрових навичок у значної частини населення та обмежений доступ до інфраструктури в деяких регіонах. Порівняння статистичних даних щодо використання електронних послуг в Україні та країнах Європи демонструє, що в Україні використання електронних послуг значно відстає від європейських стандартів: лише 39,2% населення користується онлайн-сервісами, що значно нижче за рівень у ЄС (70%). Основною причиною, чому українці не використовують онлайн-послуги, є відсутність потреби (86,8%), що свідчить про недостатнє поширення інформації та досвіду. Онлайн-шопінг в Україні та Європі демонструє схожі тенденції зростання, зокрема серед молоді та в популярних категоріях товарів, таких як одяг і товари для дому. Проте частка онлайн-покупців в Україні все ще нижча, ніж у більшості європейських країн. Основними викликами та бар’єрами як для України, та і для ЄС є розрив між поколіннями, відмінності у доступі до технологій та Інтернету між бідними та заможними верствами населення, нестача спеціалістів у сфері ІКТ, різниця у доступі до цифрового навчання між сільськими та міськими районами, питання фінансування програм цифрової освіти, підтримка з боку урядів та приватного сектору.othereconomic developmentdigitalizationdigital skillse-servicesonline shoppingdigital technologiesinvestmentspublic policydigital dividetechnology and employmentinnovation policybusiness subsidiesекономічний розвитокцифровізаціяцифрові навичкие-послугионлайн-купівліцифрові технологіїінвестиціїдержавна політикацифровий розривтехнології та зайнятістьінноваційна політикабізнес-субсидіїArticle