Щедрова, Галина Петрівна2020-05-132020-05-132020-03Поняття брендингу у сучасному світі охоплює сфери від мистецтва до виробництва і політики. Попри те, що політика має найменш виражену конкретику, дивіденди цей аспект суспільного життя дає чи не найбільші, зокрема, у вигляді контролю і над мистецтвом, і над виробництвом. Брендинг як діяльність зі створення тривалої прихильності до певного товару зі сфери економіки потрапив у політичну площину західного світу ще в середині ХХ ст. й став активно використовуватися у вітчизняних практиках на початку 2000-х років. Відтак, запропоновано послуговуватися терміном «політичний мультибрендинг» у розумінні сукупності заходів та прийомів, спрямованих на одночасне забезпечення впізнаваності та формування прихильного ставлення до суб’єкта політичної діяльності: держави, політичних лідерів, їхніх команд, супутніх структур тощо. Доцільність запропонованого визначення зумовлена й формуванням в Україні такого політичного простору, де учасники публічної політики окрім звичних елементів у вигляді громадських організацій чи молодіжного «крила» партій можуть містити стійкі медіа-продукти, силові формування, структури, що у позаінституціональному полі ототожнюються з політичною силою. Практика запровадження мультибрендингу втілилася як на рівні держави та регіонів, так і у сучасних політичних проєктах, зокрема, партій, окремих політиків тощо.978 966 434 483 5http://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/3027Серед недоліків, які чітко простежуються у політичному мультибрендингу в Україні, констатуємо превалювання форми над змістом, коли оновленню підлягає лише візуальна частина і рідше – стратегії, форми їхньої реалізації, засоби міжінституціональних комунікацій. До слова, брендинг є однією із форм такої взаємодії, адже завжди виступає носієм інформації. Ще одна проблема також пов’язана із комунікаційною сферою, адже полягає у слабкій взаємодії політичних інститутів та суб’єктів із цільовою аудиторією, врахування потреб і очікувань якої є запорукою успішної побудови бренду. Деформованість або ж обмеженість каналів зв’язку між носієм бренду та споживачем, тобто суспільством, часто має наслідки не лише у вигляді несприйняття бренду, але й такі, як глибокі кризові явища в державі. Вітчизняна сучасність має кілька таких прикладів («Помаранчева Революція», Революція Гідності), яким передували масштабні суспільні розчарування у державному курсі, політичних рішеннях та діях. Питання подолання і виправлення таких недоліків мають стати частиною подальших теоретичних розробок та емпіричних досліджень проблематики мультибрендингу в Україні.otherУкраїна, політика, політичний мультибрендинг, публічна політика, політичні партії, рекламний бренд, державний бренд, брендинг територійOther