Чернявська Анастасія Едуардівна2026-08-192026-08-192026https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/6775Кваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження взаємозв’язку тривожності та стресостійкості у майбутніх психологів. Актуальність теми зумовлена тим, що професійна діяльність психолога належить до емоційно напружених видів допомагаючої практики та потребує від фахівця високого рівня емоційної саморегуляції, психологічної стійкості, здатності витримувати стресові навантаження та зберігати ефективність у складних міжособистісних ситуаціях . У роботі розкрито поняття тривожності у вітчизняній та зарубіжній психології, проаналізовано основні наукові підходи до її вивчення, визначено зміст ситуативної та особистісної тривожності. Тривожність розглянуто як складне багаторівневе психологічне явище, що охоплює емоційні, когнітивні, фізіологічні та поведінкові прояви. Обґрунтовано, що високий рівень тривожності може ускладнювати адаптацію особистості, знижувати впевненість у собі, посилювати страх невдачі та негативно впливати на ефективність навчальної й майбутньої професійної діяльності. Окрему увагу приділено аналізу стресостійкості як інтегральної властивості особистості, що забезпечує здатність зберігати емоційну рівновагу, працездатність, адекватність поведінки та ефективність діяльності в умовах стресу. У роботі показано, що стресостійкість формується на основі когнітивних, емоційних, вольових і поведінкових компонентів та пов’язана з рівнем саморегуляції, психологічною гнучкістю, копінг-стратегіями й адаптаційними ресурсами особистості. З’ясовано, що між тривожністю та стресостійкістю існує переважно обернений взаємозв’язок: підвищення рівня тривожності супроводжується зниженням здатності особистості конструктивно долати стресові ситуації, контролювати емоційні реакції та зберігати психологічну рівновагу. Особливого значення ця закономірність набуває для майбутніх психологів, оскільки їхня професійна підготовка та подальша діяльність передбачають роботу з емоційно складними запитами, кризовими станами, міжособистісними конфліктами та високою відповідальністю за якість психологічної допомоги. У ході емпіричного дослідження, проведеного серед 50 здобувачів вищої освіти спеціальності 053 «Психологія», було використано комплекс психодіагностичних методик: опитувальник «Шкала психологічного стресу» PSM-25 Lemyr–Tessier–Fillion, шкалу реактивної і особистісної тривожності Ч. Спілбергера – Ю. Ханіна, шкалу тривоги А. Бека, а також методику діагностики самооцінки психічних станів Г. Айзенка. Застосування зазначених методик дало змогу комплексно дослідити рівень психологічного стресу, ситуативної й особистісної тривожності, вираженість тривожної симптоматики, а також прояви фрустрації, агресивності та ригідності. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що у значної частини майбутніх психологів спостерігаються середні та високі показники психологічного стресу і тривожності. Зокрема, більшість респондентів мають середній рівень психологічного стресу, а частина досліджуваних демонструє високий рівень особистісної тривожності та виражені тривожні прояви. Проведений кореляційний аналіз підтвердив наявність статистично значущого оберненого зв’язку між тривожністю та стресостійкістю: чим вищим є рівень тривожності, тим нижчою є здатність майбутніх психологів протистояти стресовим ситуаціям, зберігати емоційну рівновагу та конструктивно долати труднощі. Практична значущість дослідження полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані у процесі професійної підготовки майбутніх психологів, зокрема для своєчасного виявлення підвищеної тривожності, недостатньої стресостійкості та ризиків психоемоційного перевантаження. Розроблені методичні рекомендації спрямовані на зниження тривожності, розвиток емоційної саморегуляції, формування конструктивних копінг-стратегій, підвищення психологічної гнучкості та зміцнення стресостійкості майбутніх фахівців психологічного профілю. The qualification paper is devoted to the problem of theoretical substantiation and empirical study of the relationship between anxiety and stress resistance in future psychologists. The relevance of the topic is determined by the fact that the professional activity of a psychologist belongs to emotionally intense types of helping practice and requires a high level of emotional self-regulation, psychological stability, the ability to withstand stress loads, and maintain effectiveness in complex interpersonal situations. The paper reveals the concept of anxiety in domestic and foreign psychology, analyzes the main scientific approaches to its study, and defines the content of situational and personal anxiety. Anxiety is considered as a complex multilevel psychological phenomenon that includes emotional, cognitive, physiological, and behavioral manifestations. It is substantiated that a high level of anxiety may complicate personal adaptation, reduce self-confidence, intensify the fear of failure, and negatively affect the effectiveness of educational and future professional activities. Special attention is paid to the analysis of stress resistance as an integral personality trait that ensures the ability to maintain emotional balance, working capacity, adequate behavior, and effectiveness of activity under stress. The paper shows that stress resistance is formed on the basis of cognitive, emotional, volitional, and behavioral components and is related to the level of self-regulation, psychological flexibility, coping strategies, and adaptive resources of the individual. It has been found that there is a predominantly inverse relationship between anxiety and stress resistance: an increase in the level of anxiety is accompanied by a decrease in the individual’s ability to constructively overcome stressful situations, control emotional reactions, and maintain psychological balance. This pattern is of particular importance for future psychologists, since their professional training and further activity involve working with emotionally difficult requests, crisis states, interpersonal conflicts, and a high level of responsibility for the quality of psychological assistance. In the course of the empirical study, conducted among 50 higher education students majoring in 053 «Psychology», a set of psychodiagnostic methods was used: the PSM-25 Psychological Stress Measure by Lemyr–Tessier–Fillion, the State-Trait Anxiety Inventory by C. Spielberger and Yu. Khanin, the Beck Anxiety Inventory, and H. Eysenck’s method for diagnosing self-assessment of mental states. The use of these methods made it possible to comprehensively study the level of psychological stress, situational and personal anxiety, the severity of anxiety symptoms, as well as manifestations of frustration, aggressiveness, and rigidity. According to the results of the empirical study, it was established that a significant proportion of future psychologists demonstrate medium and high levels of psychological stress and anxiety. In particular, most respondents have an average level of psychological stress, while some of the participants demonstrate a high level of personal anxiety and pronounced anxiety manifestations. The conducted correlation analysis confirmed the presence of a statistically significant inverse relationship between anxiety and stress resistance: the higher the level of anxiety, the lower the ability of future psychologists to withstand stressful situations, maintain emotional balance, and constructively overcome difficulties. The practical significance of the study lies in the fact that the obtained results can be used in the process of professional training of future psychologists, in particular for the timely identification of increased anxiety, insufficient stress resistance, and risks of psycho-emotional overload. The developed methodological recommendations are aimed at reducing anxiety, developing emotional self-regulation, forming constructive coping strategies, increasing psychological flexibility, and strengthening stress resistance in future specialists in the field of psychology.otherтривожністьситуативна тривожністьособистісна тривожністьстресостійкістьпсихологічний стресмайбутні психологиемоційна саморегуляціякопінг-стратегіїпрофесійна підготовкаanxietysituational anxietypersonal anxietystress resistancepsychological stressfuture psychologistsemotional self-regulationcoping strategiesprofessional trainingOther