Черних Тетяна Володимирівна2025-03-042025-03-042023https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/5792Кваліфікаційна робота присвячена проблемі психологічних особливостей комунікативної функції мовлення молодших школярів у нормі та із затримкою психічного розвитку. Теоретично з’ясовано, що є проблеми психологічних особливостей мовленнєвої діяльності особистості. Зазначено, що мовлення виступає важливим показником не тільки загальної мовної культури особистості, але й показником її розумового і психічного розвитку, займає провідне місце у ряді психологічних механізмів різних видів і форм становлення особистості, розвитку мовлення на різних етапах онтогенезу. Виділено основні напрями, пов’язані із вивченням проблеми мовлення та його основних функцій, що існують у сучасній психологічній науці: особистісний, суб’єктний, комунікативний, системний, психолінгвістичний, компетентнісний, психолого-педагогічний, інтегративний та ін. Визначено особливості структурних компонентів мовленнєвого розвитку та сенсомоторної сфери молодших школярів у нормі та із затримкою психічного розвитку (компоненти зорово-моторної, слухо-моторної координації, індикативний і предикативний). В експериментальному дослідженні встановлено специфічні особливості розвитку комунікативної функції мовлення і сенсомоторної сфери і у молодших школярів із затримкою психічного розвитку, які полягають у наступному: найбільш недорозвиненим компонентом сенсомоторної сфери у молодших школярів із затримкою психічного розвитку, на відміну від однолітків з нормальним розвитком, є зорово-моторна координація. Визначено рівні розвитку комунікативних функцій мовлення та сенсомоторної сфери молодших школярів у нормі та із затримкою психічного розвитку. Більшість досліджуваних з нормальним розвитком виявили високий (96,6%) рівень сенсомоторної сфери; середній рівень був виявлений лише у 3,4%, низький рівень сенсомоторної сфери з них не показав ніхто. Характерним для дітей із затримкою психічного розвитку виявився середній (71,6%) рівень розвитку сенсомоторної сфери. Високий рівень розвитку сенсомоторної сфери у даної групи досліджуваних представлений у 1,7% учнів. 6,7% дітей із затримкою психічного розвитку виявили низький рівень сенсомоторного розвитку. Подальші перспективи дослідження полягають у створенні та впровадженні програми формування комунікативної функції мовлення та сенсомоторної сфери у молодших школярів із затримкою психічного розвитку. Результати дослідження можуть використовуватись у роботі психолого-медико-педагогічних консультацій, шкільними психологами, фахівцями зі спеціальної освіти, вчителями при розробці програм з розвитку мовлення та сенсомоторної сфери для роботи в загальноосвітніх та спеціальних навчальних закладах; також можуть бути включені викладачами у зміст викладання курсів «Загальна психологія», «Психологія мовлення».otherдіти молодшого шкільного вікудіти у нормідіти з затримкою психічного розвиткумовленнясенсомоторна сфера.Other