Бичкова Наталія Анатоліївна2025-02-272025-02-272025https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/5567The qualification work is devoted to the problem of psychological features of the formation of self-image by psychologists in social networks. The paper provides a theoretical analysis of the basic principles of psychologists' formation of their own image in social networks. It was found that the basis of the formation of a psychologist's own image is the self-concept, which is a set of all the individual's ideas about themselves, which is manifested in self-esteem, a sense of self-respect, and the level of aspirations. The self-image is the key of the individual to himself and to his behavior, which determines the range of his capabilities, that is, what he can or cannot realize in his life. It was established that traditionally the structure of the self-concept is considered in the set of the following components: cognitive - self-image, skills, abilities, social affiliation; emotional-evaluative - the basis is self-esteem as an affective assessment of a person's ideas about his own personality; self-esteem involves the following substructural components: a person's positive or negative self-attitude; self-esteem or self-contempt, a sense of self-worth or an inferiority complex, etc.; behavioral – characteristic behavioral actions, that is, a certain reaction that arises through self-image and self-esteem. It is proposed to consider the main components of the formation of the content of a psychologist’s professional image, firstly, the natural qualities of the personality, which characterize mainly its dynamic features, and, secondly, such personal qualities that are actively developing and formed under the influence of life experience and educational and professional activity. It was found that successful self-realization in the media space requires the creation of diverse media products (videos, publications, banners, stories, visual design of accounts, etc.), which in turn contributes to the development of media creativity among specialists offering their services online, in particular among psychologists. In the process of theoretical study of scientific publications on the formation of psychologists’ own image in social networks, it is proposed to consider this image as a set of two components: - personal-professional, which, in our opinion, should consist of three components: 1) professional identity; 2) motivation for professional activity; 3) quality of professional image; - behavioral and developmental, which is associated with the behavior of a psychologist in social networks, and, in our opinion, consists of two components: 1) self-presentation of a psychologist in social networks; 2) professional self-development of a psychologist in social networks. According to the results of the study, the importance of forming one's own image of a psychologist in social networks was established both at the expense of personal and professional, and at the expense of behavioral and developmental competencies of a psychologist. The closest connection is observed between such components of forming one's own image of a psychologist in social networks as professional self-development (digital literacy) and self-presentation of a psychologist in social networks. In second place are also closely related components of self-presentation of a psychologist in social networks and motivation for professional activity, which is also explained by the fact that the presence of a motivational component in an individual helps him to develop self-presentation skills more effectively. A close connection was also established between the components of professional identity on self-presentation in social networks, between professional identity and professional self-development in social networks, between professional self-development and motivation for professional activity, between the quality of professional image and professional identity. The correlation coefficient between the personal, professional and behavioral and developmental components of the formation of a psychologist's own image in social networks was also calculated, which also indicates a close connection and confirms the hypothesis of our study and the correctness of the choice of components. As psychological recommendations for the direction of the study, a mini-manual "Social networks in the life of a psychologist: challenges and prospects" was compiled. Based on the results of the familiarization, an online meeting was organized for students in the form of a round table in the form of a discussion. After the meeting, a re-diagnosis of psychology students was carried out regarding the formation of their own image in social networks. The results of primary and secondary diagnostics were compared using the Mann-Whitney criterion. The most significant components of the formation of a psychologist's own image in social networks, which were improved as a result of the study, are considered to be the psychologist's self-presentation in social networks and the quality of his professional image.Кваліфікаційна робота присвячена проблемі психологічних особливостей формування психологами власного образу в соціальних мережах. У роботі здійснено теоретичний аналіз основних положень формування психологами власного образу в соціальних мережах. З’ясовано, що в основі формування власного образу психолога лежить Я-концепція, яка являє собою сукупність всіх уявлень індивіда про себе, що виявляється в самооцінці, почутті поваги до себе, рівні домагань. Образ власного Я – це ключ особистості до самої себе та до своєї поведінки, який визначає діапазон її можливостей, тобто того, що вона може чи не може реалізувати у своєму житті. Установлено, що традиційно структуру Я-концепції розглядають у сукупності таких компонентів: когнітивний – уявлення про себе, свої навички, здібності, соціальну приналежність; емоційно-оцінний – основою є самооцінка як афективна оцінка уявлень людини про власну особистість; самооцінка передбачає такі підструктурні компоненти: позитивне чи негативне самоставлення людини; самоповага чи самозневага, почуття власної цінності або комплекс неповноцінності тощо; поведінковий – характерні поведінкові дії, тобто певна реакція, яка виникає через Я-образ та самооцінку. Запропоновано основними складовими формування змісту професійного іміджу психолога вважати, по-перше, природні якості особистості, які характеризують переважно її динамічні особливості, а, по-друге, такі особистісні якості, які активно розвиваються і формуються під впливом життєвого досвіду та навчально-професійної діяльності. З’ясовано, що успішна самореалізація в медіапросторі потребує створення різнопланових медіапродуктів (відео, публікації, банери, сторіси, візуальне оформлення акаунтів, тощо), що в свою чергу, сприяє розвитку медіатворчості серед фахівців, що пропонують свої послуги в мережі, зокрема, і серед психологів. У процесі теоретичного вивчення наукових публікацій з питань формування психологами власного образу в соціальних мережах запропоновано розглядати даний образ як сукупність двох складових: - особистісно-професійна, яка, на нашу думку, має складатися з трьох компонентів: 1) професійна ідентичність; 2) мотивація до професійної діяльності; 3) якість професійного іміджу; - поведінково-розвиткова, яка пов’язана з поведінкою психолога в соціальних мережах, та, на нашу думку, складається з двох компонентів: 1) самопрезентація психолога в соціальних мережах; 2) професійний саморозвиток психолога в соціальних мережах. За результатами проведеного дослідження установлено важливість формування власного образу психолога в соціальних мережах як за рахунок особистісно-професійних, так і за рахунок поведінково-розвиткових компетентностей психолога. Найбільш тісний зв’язок спостерігається між такими компонентами формування власного образу психолога в соціальних мережах як професійний саморозвиток (цифрова грамотність) та самопрезентація психолога в соціальних мережах. На другому місці також тісний зв’язок мають компоненти самопрезентації психолога в соціальних мережах та мотивації до професійної діяльності, що також пояснюється тим, що наявність у особистості мотиваційної складової допомагає їй більш ефективніше розвивати у себе навички самопрезентації. Тісний зв’язок також установлено між компонентами професійної ідентичності на самопрезентацією в соціальних мережах, між професійною ідентичністю та професійним саморозвитком в соціальних мережах, між професійним саморозвитком та мотивацією до професійної діяльності, між якістю професійного іміджу та професійною ідентичністю. Також розраховано коефіцієнт кореляції між особистісно професійною та поведінково-розвитковою складовими формування власного образу психолога в соціальних мережах, що також свідчить про тісний зв’язок та підтверджує гіпотезу нашого дослідження та вірність вибору складових компонентів. В якості психологічних рекомендацій за напрямом дослідження було складено міні-посібник «Соціальні мережі в житті психолога: виклики і перспективи». За результатами ознайомлення для студентів було організовано онлійн-зустріч у вигляді круглого столу у формі дискусійного обговорення. Після проведеної зустрічі проведене повторне діагностування студентів-психологів на предмет сформованості у них власного образу в соціальних мережах. Результати первинної та вторинної діагностики було порівняно з використанням критерію Манна-Уітні. Найбільш значимими складовими формування власного образу психолога в соціальних мережах, які було покращено в результаті дослідження, вважаємо самопрезентацію психолога в соціальних мережах та якість його професійного іміджу.otherпсихологобраз ЯЯ-концепціяскладові образу Ясоціальні мережісамопрезентаціясамоактуалізаціяOther