Ілона Юрчишин2025-10-292025-10-292025-06-033041-217X (print)3041-2188 (online)https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/6366Стаття прагне переосмислити поширену думку стосовно того, що мовчання здебільшого означає згоду. Навпаки, воно може бути навмисним актом заперечення. Метою дослідження є визначення типології мовчазного заперечення як прагматичного явища та встановлення засобів його вираження у письмовому дискурсі. У статті аналізується, як мовчання функціонує як стратегія незгоди або відмови, особливо у випадках, коли пряме заперечення є недоречним. Методологія охоплює контекстуальний аналіз (для вивчення ситуаційної залежності значення), когнітивний аналіз (для з’ясування сприйняття мовчазного заперечення читачем), типологічний метод (для побудови класифікації), а також герменевтичний (для тлумачення літературних текстів). Теоретичною базою стали праці А. Яворського та А. Ж. Дінуара, які описували функції та стратегії мовчання в комунікації. Дослідження пропонує чотири основні категорії мовчазного заперечення: описове мовчазне заперечення (DSN), де автори розповідають про навмисне мовчання та відмову персонажа; еліптичне мовчазне заперечення (ESN), при якому розділові знаки та незакінчені речення передбачають заперечення; мовчазну незгоду через дію (SDA), передану жестами та поведінкою, описаними наративно. і мовчазний міжособистісний монолог заперечення (SINM), в якому внутрішні думки персонажів відкидають ідеї, не висловлюючи їх словами. Кожен з цих типів підкріплюється прикладами з художніх текстів. Результати дослідження підкреслюють, що мовчазне заперечення є не тільки частою, але і прагматично важливою особливістю дискурсу. Це особливо актуально в культурних або ієрархічних контекстах, де відкрита незгода може розглядатися як недоречна. Мовчазне заперечення відіграє важливу роль у динаміці розповіді, розвитку характеру та міжособистісній напруженості. Таким чином, проведене дослідження дозволяє заповнити лакуну в лінгвістичній прагматиці, систематизуючи способи, за допомогою яких мовчання може зводити нанівець зусилля учасників комунікативного акту, демонструючи, що відсутність мови може виражати різні наміри комунікантів.ensilent negationliterary silencepragmaticsnegationsilence in discoursenon-verbal communicationмовчазне запереченнялітературне мовчанняпрагматиказапереченнямовчання в дискурсіневербальна комунікаціяArticle