Задоя, А.О.Боцула, А.П.2020-04-032020-04-03201710.32342/2074-5354-2017-1-46-10http://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/2759Питання міжнародної інтеграції вже тривалий час перебуває у центрі уваги дослідників світового господарства. Увійшовши до наукового обігу ще у 30-х роках ХХ ст. для опису суспільних процесів об’єднання людей та держав з подачі Р. Шмеда, Х. Кельзена, Д. Шиндлера [1, с. 15], цей термін став широко використовуватися у дослідженнях економістів, політологів, соціологів та просто на побутовому рівні. Довгі роки міжнародна інтеграція вважалася основним трендом світового розвитку, а її аналізу присвячувалися численні публікації. Процеси дезінтеграції найчастіше розглядалися як певне відхилення від нормального перебігу подій, пояснювалися більше суто політичними проблемами та глибоко не досліджувалися. Однак проблема дезінтеграції значно актуалізувалася після розпаду Радянського Союзу та руйнування так званого єдиного народногосподарського комплексу на початку 90-х років минулого століття. Але навіть цей факт тлумачився більше як результат збігу обставин, а не як об’єктивний процес.Статтю присвячено дослідженню інтеграційних та дезінтеграційних процесів у сучасній світовій економіці. Проаналізовано об’єктивні причини та потенційні наслідки міжнародної інтеграції. Виявлено можливі негативні та позитивні результати дезінтеграційних процесів. Акцентовано увагу на неможливості кількісного вимірювання втрат та виграшів від дезінтеграції. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до оцінки міжнародної інтеграції та дезінтеграції.otherміжнародна інтеграція, дезінтеграційні процеси, позитивні та негативні наслідки дезінтеграції.