Головащенко, Ю.С.2020-04-092020-04-09201710.32342/2523-4463-2017-0-13-190-195http://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/2963І стинне значення тексту приховане у словах, які відкривають доступ до глибинних покладів його смислу [12, c. 84]. У такому світлі художній текст (далі – ХТ) поціновується передусім з огляду на свій смислетвірний потенціал, що генерується із площини його лексичного рівня, набуває яскравих семантичних суцвіть в акумуляції релевантних значень лексичних одиниць і розкривається у витонченій взаємодії мови, художнього дискурсу, авторського задуму і читацької рецепції. На думку Р. Якобсона, в ХТ мова передусім покликана виконувати поетичну функцію; мова витлумачується як вербальна структура текстового повідомлення, що набуває цінності в проекції на саму себе. Утім на сучасному етапі текстових студій художня цінність ХТ розглядається як зумовлена низкою чинників, зокрема авторською свідомістю, формою дискурсу і, чи не найважливіше, інтерпретативними стратегіями читачів, які рішуче послуговуються власними культурними, граматичними, семантичними кодами у відтворенні всього смислового спектра ХТ [11, c. 6–8].Статтю присвячено питанню тематичного поля як одиниці організації лексичної структури семантичного простору художнього тексту. Висвітлено особливості структури тематичного поля прошарку лексики, що стосується сфери людського тіла. Наголошено, що в семантичному просторі авторського художнього тексту тематична лексика не лише відображає засади лексичної системності, але й слугує дзеркалом фрагменту авторської мовної картини світу. Функціонуванню складових поля властиві денотативна спрямованість і художньо-смислове увиразнення, що набувають прояву в контекстуальному середовищі твору.otherтематичне поле, семантичний простір, художній текст, лексична структура, лексична одиниця, значення, сема.