Кузьмінов, С.В.Задоя, Ю.А.2020-03-192020-03-19201810.32342/2074-5362-2018-24-6http://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/2478Статтю присвячено уточненню поняття інновацій у банківській діяльності та обґрунтуванню їх класифікації, що формує необхідні передумови для управління ними. Запропоновано класифікувати інновації за ступенем їх інноваційності (відносні і абсолютні інновації) та за сферою поширення результатів (внутрішні та зовнішні інновації). Проведений аналіз зв’язку запровадження інновацій зі змінами правового поля дозволяє визначитися з можливими напрямами державного регулювання цих процесів. Основним об’єктом державного впливу має бути запровадження відносних та абсолютних інновацій зовнішньої орієнтації.Діяльність у будь-якій сфері сучасного суспільства може бути ефективною лише за умови широкого використання інновацій. Банківська сфера не тільки не є винятком, а навпаки, відзначається особливою чутливістю до запровадження чогось нового як у самих установах, так і при наданні відповідних послуг. Цифрова економіка, яка все більше проникає у наше життя, інколи змінює не тільки форму надання банківської послуги та її процедуру, але й саму суть відносин, що складаються між банком та клієнтом. З одного боку, це розширює можливості використання грошово-кредитних інструментів впливу на процеси, що відбуваються у реальному секторі економіки, а з іншого − може створювати додаткові загрози стабільності системи та інколи є підґрунтям для різноманітних зловживань. Тому сьогодні надзвичайно важливим є чітке розуміння суті інновацій, механізмів їх впливу на діяльність банківських установ та визначення тих інноваційних процесів у банківській діяльності, які потребують особливого регулювання з боку держави.otherфінансові і банківські інновації, інноваційний банківський продукт, правове поле інноваційної діяльності.