Підюменко М.Ю.2024-05-202024-05-202023https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/4350В умовах, що склалися, актуалізується пошук нових підходів до вирішення завдань підготовки фахівців, що відповідають сучасним вимогам, а це можливо за рахунок модернізації змісту та технологій освіти через орієнтацію їх на прояви різноманітних самопроцесів, серед яких особливе місце належить самоорганізації особистості, що є необхідною умовою професійного розвитку. Сформованість умінь самоорганізації стає одним із показників успішної професійної діяльності сучасного педагога. У роботі здійснено аналіз конструкту самоорганізація у професійній діяльності як предмета міждисциплінарних і педагогічних досліджень, проаналізовано стан дослідженості проблеми в педагогічній теорії та практиці, визначено методологічні підходи до її розв’язання. Розглянуто особистість викладача закладу вищої освіти як суб’єкт самоорганізації у професійній педагогічній діяльності й визначено сутність, специфіку та складники самоорганізації майбутніх викладачів вищої школи у професійній діяльності. Охарактеризовано теоретичні засади контекстної підготовки майбутніх викладачів вищої школи до самоорганізації у професійній діяльності на основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду Обґрунтовано концепцію дослідження та розроблено модель контекстної підготовки майбутніх викладачів вищої школи до самоорганізації в професійній діяльності. Визначено змістово-компонентну структуру, критерії, показники та рівні сформованості компетентності самоорганізації майбутніх викладачів вищої школи у професійній діяльності. Окреслено концептуальні засади моделювання процесу контекстної підготовки майбутніх викладачів вищої школи до самоорганізації у професійній діяльності. Експериментально перевірено ефективність моделі формування в майбутніх викладачів вищої школи компетентності самоорганізації у професійній діяльності та доведено ефективність її впровадження.otherзаклад вищої освітипрофесійна підготовкавикладач вищої школисамоорганізаціяпрофесійна діяльністьOther