Врона Олена Віталіївна2025-02-272025-02-272025https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/5572The qualification work is devoted to the problem of theoretical substantiation and empirical study of the peculiarities of judges' emotional burnout. The current social challenges caused by the full-scale war in Ukraine have significantly transformed professional activities in many areas, including the judicial system. Military operations, massive population displacement, financial instability and psychological tension have become constant companions of the crisis in Ukrainian society. These conditions have a direct impact on the psycho-emotional state of a person, including judicial professionals who play a key role in ensuring law and order, protecting the rights and freedoms of citizens and stabilizing public life. Professional burnout is a serious threat to the effectiveness of judges, especially in conditions of chronic stress, overload and constant decision-making that affects people's lives. During the war, the pressure on the judicial system has increased significantly due to the consideration of cases related to war crimes, property disputes resulting from destruction, criminal offenses accompanying crisis situations, and dealing with issues related to internally displaced persons. This creates new stress factors for judges who work in a situation of constant shortage of time and resources, as well as under pressure from high public expectations. The paper determines that the term “emotional burnout” is used especially for the phenomenon in a professional context and should not be used to describe a person's experience in other areas of life. The phenomenon of emotional burnout is recognized in accordance with ICD-11 as a syndrome, which is conceptualized as the result of chronic stress in the workplace that cannot be managed. It is characterized by three dimensions: a feeling of exhaustion or energy depletion; increased mental distance from work or a feeling of negativism or cynicism related to work; and a decrease in professional efficiency. It is noted that emotional burnout is influenced by personal determinants - socio-economic instability, insecurity, interpersonal and social isolation; high power motivation; unconstructive behavioral patterns; weak self-concept, low professional motivation. Situational factors - injustice, social comparison and evaluation of others, negative, unequal relationships, tense or “cold” relationships with colleagues and subordinates, etc. Professional factors include emotionally intense business communication, the need for continuous self-development and professional competence, cognitively complex communication, adaptation to new people, changing professional situations, self-control and strong-willed decision-making, search for new solutions, uninteresting work, the need for creative search, lack of ready-made solutions, etc. Among the qualities that contribute to the success of professional activity, as well as among those that impede the effectiveness of professional activity, there are individual psychological factors that can be determinants of emotional burnout for employees. The article presents a methodological substantiation of the peculiarities of the manifestation of judges' emotional burnout. Based on the analysis of the psychological characteristics of the legal profession, the author identifies the key factors of their professional success and, accordingly, prevention of the emergence of emotional burnout symptoms in professionals. Based on the aforementioned studies, it has been determined that a successful lawyer must have a high level of emotional stability, analytical thinking and creativity, communication skills, moral maturity, and it is also important to strive for professional development and the ability to adapt to change. The development of these qualities allows lawyers to effectively perform their duties, maintain high efficiency and contribute to strengthening trust in the legal system. The article presents the results of an empirical study aimed at identifying the peculiarities of emotional burnout among judges. The empirical study revealed that the majority of judges are highly responsible and self-confident people, but with rather low levels of creativity and mediocre communication skills. Based on the results of the statistical analysis, we can summarize that - the higher the level of responsibility of judges, the higher the level of emotional burnout; - the higher the level of creativity of judges, the lower the level of emotional burnout; - the lower the level of judges' self-attitude and its components, the higher the level of emotional burnout, since not all components of self-attitude showed statistically significant correlations; - the higher the level of communication skills, the lower the level of emotional burnout. Also, the statistical analysis revealed that responsibility, creativity, self-attitude, and communication skills are not essential prerequisites for emotional burnout in judicial professionals, which gives rise to prospects for further research on the selected issue.Кваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження особливостей прояву професійного вигорання суддів. Сучасні соціальні виклики, спричинені повномасштабною війною в Україні, істотно трансформували професійну діяльність у багатьох сферах, включаючи судову систему. Військові дії, масове переміщення населення, фінансова нестабільність і психологічна напруженість стали постійними супутниками кризового буття українського суспільства. Ці умови безпосередньо впливають на психоемоційний стан людини, зокрема фахівців- суддів, які виконують ключову роль у забезпеченні правопорядку, захисті прав і свобод громадян та стабілізації суспільного життя. Професійне вигорання є серйозною загрозою для ефективності роботи суддів, особливо в умовах хронічного стресу, перевантаження і постійного прийняття рішень, що впливають на долі людей. Під час війни тиск на судову систему значно зріс через розгляд справ, пов'язаних із військовими злочинами, майновими спорами внаслідок руйнувань, кримінальними правопорушеннями, що супроводжують кризові ситуації, та вирішення питань, пов'язаних із внутрішньо переміщеними особами. Це створює нові стресові фактори для суддів, які працюють у ситуації постійного дефіциту часу та ресурсів, а також під тиском високих очікувань суспільства. У роботі визначено, що термін «професійне вигорання» використовується особливо до явища в професійному контексті і не повинен використовуватися для опису досвіду людини в інших сферах життя. Явище професійного вигорання визнано у відповідності до МКХ-11 синдромом, який концептуалізується, як результат хронічного стресу на робочому місці, з яким не впоратися. Він характеризується трьома вимірами: почуття виснаження або енергія виснаження; підвищена психічна віддаленість від роботи або почуття негативізму чи цинізму, пов'язаного з роботою; зниження професійної ефективності. Зазначено, що на професійне вигорання впливають особистісні детермінанти – соціально-економічної нестабільності, незахищеності, міжособистісної та соціальної ізоляції; висока мотивація влади; неконструктивні моделі поведінки; слабка «Я-концепція», низька професійна мотивація. Ситуативні чинники - несправедливість, соціальне порівняння й оцінка інших, негативні, нерівність взаємин, напружені або «холодні» стосунки з колегами і підлеглими тощо. Професійні фактори - емоційно насичене ділове спілкування, необхідність постійного саморозвитку і підвищення професійної компетентності, когнітивно складні комунікації, адаптація до нових людей, змінні професійні ситуації, самоконтроль і вольове рішення, пошук нових рішень, нецікава робота, необхідність творчого пошуку, відсутність готових рішень, тощо. Серед якостей, які сприяють успішності виконання професійної діяльності, а також серед тих, які перешкоджають ефективності професійної діяльності знаходяться індивідуальні психологічні чинники, що можуть бути детермінантами професійного вигорання для працівників. Представлено методологічне обгрунтування особливостей прояву професійного вигорання суддей. За результатами аналізу психологічних особлиовостей юридичної сфери було визначено ключові фактори їхньої професійної успішності і, відповідно, попередження виникнення у фахівців симптомів професійного вигорання. На основі вищезазначених досліджень визначено, що успішний юрист має володіти високим рівнем емоційної стійкості, аналітичного мислення і креативності, комунікативних навичок, моральної зрілості, а також важливим є прагнення до професійного розвитку та здатність до адаптації в умовах змін. Розвиток цих якостей дозволяє юристам ефективно виконувати свої обов’язки, зберігати високу працездатність та сприяти зміцненню довіри до правової системи. Представлені результати емпіричного дослідження з метою виявити особливості прояву професійного вигорання серед суддів. За результатами емпіричного дослідження було виявлено, що переважна частина суддів є високовідповідальними та впевненими у собі людьми, проте з достатньо низькими рівнями креативності і посередніми комунікативними здібностями. За результатами статистичного аналізу можна підсумувати, що: - чим вищий рівень відповідальності у суддей, тим вищий рівень професійного вигорання; - чим вищий рівень креативності у суддей, тим нижчий рівень професійного вигорання; - чим нижчий рівень показників самоставлення та його складових у суддей, тим вищий рівень професійного вигорання, тому як не за всіма складовими самоставлення було виявленостатистично значущі кореляційні зв’язки; - чим вищий рівень комунікативних здібностей, тим нижче рівень професійного вигорання. Також в межах статистичного аналізу було з’ясованою, що відповідальність, креативність, самоставлення, комунікативні здібності не є суттєвими передумовами професійного вигорання у фахівців судової системи, що породжує перспективи подальших досліджень обраної проблематики.otherпрофесійне вигораннянапруженнявиснаженняпсихологічні особливостівідповідальністькреативністьсамоставленнякомунікативні здібності.Other