Момот, Володимир Євгенійович2023-07-082023-07-082022Момот В. Є. Пандемія COVID-19 як соціально-економічний феномен. Вісник соціально-економічних досліджень : зб. наук. праць. Одеса : Одеський національний економічний університет. 2022. 3-4(82-83). С. 65-80.2313-4569http://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/3901У статті досліджено проблеми виникнення та розвитку пандемії коронавірусу Covid-19 у світі протягом першої половини 2020 року як складного соціально-економічного явища, що залежить від раціональних (економічних) та ірраціональних (соціально-психологічних) чинників, котрі проявляються на рівні окремих країн. Феноменологічну SEI/SEIR/SQEIR-модель розповсюдження пандемії було використано для відтворення ефектів епідемічної гірки – початкового етапу виникнення пандемії. Сформульовано низку гіпотез щодо зв’язку між соціально-культурними цінностями країн, індексами, що пов’язані з показниками економічного розвитку країн та динамічними характеристиками розвитку пандемії на початковому етапі. Зроблено висновок про те, що спостерігається значущий позитивний зв’язок між легкістю ведення бізнесу та швидкісними характеристиками початкового етапу розвитку пандемії. На підставі математичного моделювання показано, що економічні факторі дійсно є впливовими з погляду розповсюдження хвороби, в той час, коли санітарно-медичні заходи відіграють другорядну роль. Ідентифіковано позитивний значущий зв’язок між репродукцією коронавірусу та легкістю ведення бізнесу для найбідніших країн та країн Європи та Центральної Азії, що не увійшли до групи найбагатших країн-лідерів економічного розвитку. Проведено співставлення динамічних ефектів впливу комплексного кількісного параметру, що характеризує інтенсивність економічної діяльності на розвиток пандемії коронавірусу SARS-CoV-2 за весь період його розповсюдження та зумовлює висновок про те, що розподіл країн за рівнем доходу є більш дієвим групуючим чинником, ніж географічний фактор. Доведено, що групування країн за певними ознаками, такими як приналежність до майнового рівню, що характеризує близькість сценаріїв економічного розвитку, або географічній близькості, що у більшості випадків є свідченням близькості соціально-культурного коду, дозволяє виявити будь-які закономірності стосовно соціально-економічних ефектів пандемії. Проаналізовано наслідки впливу прихильності до таких цінностей, як незалежність, відповідальність, толерантність, рішучість та наполегливість, повага до влади, ступінь задоволеності життям на інтенсивність розповсюдження коронавірусу. Зроблено висновок про відсутність значущої відмінності у параметрах розповсюдження коронавірусу в країнах, де на початкових етапах пандемії було використано принципово різну політику у галузі карантинних обмежень. Сформульовано пропозиції щодо напрямків подальшого дослідження, які полягають в аналізі ефектів, якими позначається етап ліквідації пандемії у світі.otherпандемія COVID-19епідемічна гіркаепідеміологічні SEI/SEIR/SQEIR-моделіфеноменологічне моделюванняінцидентність захворюванняіндекс легкості ведення бізнесуіндекс бідностіопитування Інгльхарта щодо європейських/світових цінностей (EVS/WVS)кореляційний аналізкластерний аналізArticle