Тарасюк М.В.2024-05-202024-05-202024https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/4574Кваліфікаційна робота присвячена вивченню проблеми психологічної корекції сором’язливості у майбутніх психологів. У роботі використано комплекс теоретичних, емпіричних та математико-статистичних методів дослідження. Визначено теоретичні підходи до вивчення проблеми психологічної корекції сором’язливості у майбутніх психологів. На основі теоретичного аналізу з’ясовано, що сором’язливість значною мірою впливає на професійну діяльність майбутніх психологів. Визначено компоненти (когнітивний, емоційний, поведінковий) та особистісні утворення сором’язливості: внутрішня конфліктність, високий рівень тривожності, підлеглий тип поведінки. Обґрунтовано критерії (сила та частота сором’язливості, соціальна відчуженість) визначення рівнів прояву сором’язливості у майбутніх психологів (високий, середній, низький). Емпірично доведено вплив особистісних утворень на рівень розвитку сором’язливості у майбутніх психологів. На основі теоретичних положень та результатів констатувального експерименту розроблено соціально-психологічний тренінг «Зниження прояву сором’язливості майбутніх психологів» загальною тривалістю 12 годин (6 занять 1 раз на тиждень по 2 години). Результатом апробації тренінгу стало значне зниження рівня прояву сором’язливості, позитивна динаміка змін особистісних утворень: підвищення рівня рефлексії; наявність навичок подолання тривожних станів та емоційних реакцій на стресові ситуації; незалежне ставлення до соціально-нормативних критеріїв моральності та успіху; наявність лідерських якостей та здатності до ризику; емоційна стійкість та наполегливість. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше обґрунтовано і досліджено структуру сором’язливості за її складовими: когнітивною, емоційною, поведінковою; визначено особистісні утворення сором’язливої особистості: внутрішня конфліктність, високий рівень тривожності, підлеглий тип поведінки; виділено критерії (сила, частота сором’язливості та соціальна відчуженість) та визначено рівні прояву (високий, середній, низький) сором’язливості майбутніх психологів; виявлено взаємозв’язок між рівнем сором’язливості та особистісними утвореннями сором’язливості майбутніх психологів; обґрунтовано й розроблено тренінг «Зниження прояву сором’язливості майбутніх психологів». Практичне значення дослідження полягає у тому, що апробований автором комплекс психодіагностичних методик для визначення рівнів прояву складових сором’язливості, а також впроваджена тренінгу «Зниження прояву сором’язливості майбутніх психологів». Висновки та результати дослідження можуть бути використані в професійні підготовці майбутніх психологів.otherсором’язливістьрівні сором’язливостіпсихологічні чинники сором’язливостіособистісні утворення сором’язливостіструктурні компоненти сором’язливостіпсихологічна корекція компонентів сором’язливості.Other