Задоя, Анатолій Олександрович2026-03-082026-03-082026Задоя А.О., Звєряков М.І. Решорінг, реіндустріалізація чи реколонізація: що чекає на Європу? Academy Review. 2026. №1 (64). С.265-279. https://doi.org/10.32342/3041-2137-2026-1-64-173041-2153 (print), 3041-2161 (online)https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/6573The article explores the transformational processes in the economies of the European Union in the context of new geostrategic realities caused by global challenges, the disruption of traditional logistics chains, and increasing dependence on external resources. Special attention is given to the consequences of prolonged deindustrialization and offshoring, during which a significant share of industrial production was relocated outside Europe, primarily to countries with lower production costs, including former colonies. The paper highlights a new perspective on this trend — the concept of recolonization, which refers to the growing economic and industrial dependence of developed countries on regions they once dominated. In the face of disrupted supply chains and mounting global instability, European countries are increasingly recognizing the need for reindustrialization, greater self-sufficiency, and diversification of supply sources. However, the process of reshoring industrial production within the EU is constrained by several factors, including limited resources, strict environmental regulations, labor shortages, and evolving societal values. In this context, the author proposes nearshoring as an alternative strategy — relocating production to neighboring countries that are geographically, economically, and politically close to the EU. The study pays particular attention to Ukraine’s potential as a promising platform for nearshoring investment. The author argues that Ukraine possesses a range of competitive advantages compared to other Eastern European countries, especially in the context of post-war reconstruction and integration into the European industrial space. Nonetheless, the realization of this potential is contingent on the stabilization of the country and the cessation of military conflict. The article emphasizes that EU support for Ukraine is not only crucial for restoring peace and international law, but also instrumental in resolving a number of economic and security issues within the European Union itselfУ статті досліджено трансформаційні процеси в економіках країн Європейського Союзу в умовах нових геостратегічних реалій, зумовлених глобальними викликами, дестабілізацією логістичних ланцюгів і посиленням залежності від зовнішніх ресурсів. Особливу увагу приділено аналізу наслідків тривалого періоду деіндустріалізації та офшорингу, коли значна частина виробництв була переміщена за межі Європи, переважно до країн з нижчими витратами, включаючи колишні колоніальні території. У роботі висвітлюється новітній підхід до оцінки цього явища – як можливої реколонізації, що полягає у зростанні економічної та виробничої залежності розвинених країн від країн, які раніше були об’єктами колоніального впливу. У сучасних умовах, коли традиційні канали постачання порушені, а глобальна нестабільність зростає, європейські держави дедалі частіше переосмислюють необхідність реіндустріалізації, підвищення рівня самозабезпечення та диверсифікації постачань. Водночас процес повернення виробництв на територію ЄС ускладнюється низкою чинників: обмеженістю ресурсів, екологічними нормами, дефіцитом робочої сили, зміною суспільних пріоритетів. У зв’язку з цим автор пропонує альтернативний сценарій – неаршоринг (nearshoring) як форму часткової релокації виробництва до сусідніх країн, що географічно, економічно та політично наближені до Європи. Особливу увагу в дослідженні приділено аналізу потенціалу України як привабливої платформи для неаршорингових інвестицій. Автор аргументує, що Україна має низку конкурентних переваг порівняно з іншими країнами Східної Європи, зокрема у контексті післявоєнної відбудови та інтеграції в європейський виробничий простір. Проте реалізація цього потенціалу можлива лише за умови стабілізації ситуації в державі та завершення воєнних дій. У статті підкреслюється, що підтримка України з боку ЄС є стратегічно важливою не лише для відновлення миру та міжнародного правопорядку, а й для забезпечення економічної безпеки та промислової стійкості самого Європейського Союзу.otherрешорингреіндустріалізаціяреколонізаціяофшорингнеаршорингЄвропейський СоюзУкраїнапромислова політикаланцюги поставокгеополітичні ризикиArticle