ГЕОПОЛІТИЧНА РОЛЬ УКРАЇНИ У КОНЦЕПЦІЯХ НЕОАТЛАНТИЗМУ .........................................................................
Ескіз недоступний
Дата
2018
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Перспективи розвитку наукових досліджень у контексті глобалізаційних змін: освіта, політика, економіка, міжкультурна комунікація: матеріали ІI Міжнародної науково-практичної конференції науковців, викладачів та аспірантів; м. Сєвєродонецьк, 26- 27 червня 2018 р. / За заг. ред. Целіщева О.Б. – Сєвєродонецьк: вид-во СНУ iм. В. Даля. 2018. –248 с.
Анотація
констатуємо високу актуальність включення
України у сучасні концепції геополітики. Тепер у дослідженні домінує
не географічна складова, а чинники цивілізаційної належності та
політичного вибору України. Незмінним залишається факт спільної
зацікавленості провідних геополітичних гравців залишити за собою
можливість впливу на Українську державу як вісь зіткнення інтересів
Заходу і Сходу, уособлення цивілізаційного розвитку та один із
найоптимальніших транзитних шляхів Європи та Азії.
Опис
Ключові слова
Геополітика, концепції неоатлантизму, Україна, політична наука, міжнародна політика, культурні лінії розломів.
Бібліографічний опис
З огляду на специфіку географічного розташування Україна завжди була і залишається пріоритетним напрямком досліджень у рамках політичної географії і геополітики. Класичні теорії в інтерпретаціях щодо України виходили із інтересів впливових держав світу, однак розвиток політичного процесу в нашій країні призвів до зміни векторів досліджень – від «однієї з країни постсоціалістичного табору» до «держави у центрі Європи». Однак варто зауважити, що провідні гравці на політичній карті в описанні різних концепцій залишилися незмінними – це Сполучені Штати Америки, Російська Федерація, країни ЄС та їхні союзники. У сучасній політологічній науці Україна як об’єкт дослідження дає достатньо приводів не лише для контекстних розвідок у рамках вивчення регіону чи зон впливу провідних геополітичних гравців, але й для аналізу внутрішньополітичних процесів в нашій державі, які є наслідком або ж детермінантою впливу на перебіг міжнародної політики. Класична геополітична течія – атлантизм – знайшла своє продовження у неоконцепціях, які доктринально обґрунтували сучасні автори західних наукових шкіл. Неоатлантизм сучасні дослідники збагатили актуальними рисами культурної і релігійної приналежності, що в інтерпретації С. Гантінгтона є цивілізаційними ознаками. Американський учений убачав у зіткненні полярних цивілізацій поштовх до подолання нових рубежів історичного розвитку людства. Хоча багато дослідників вважають концепцію «зіткнення цивілізацій» С. Гантінгтона більш академічною, ніж емпіричною, але ступінь апелювання до вчення американця відчутно підвищився саме через конфлікт на сході України.