Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/2319
Назва: Визначеність/невизначеність як граматична і як прихована функціонально-семантична категорія.
Автори: Bondarevska, O.M.
Ключові слова: підхід, морфологічний аспект, функціонально-семантичний аспект, категорія визначеності/невизначеності, артиклеві мови, безартиклеві мови.
Дата публікації: 2019
Видавництво: Університет імені Альфреда Нобеля
Серія/номер: 1;(17)
Короткий огляд (реферат): Останні роки характеризуються переосмисленням мовних явищ крізь призму нових підходів та відповідних їм методик, що спричинило зрушення усталених розумінь та виведення нових продуктивних теорій. Сучасні мовознавці користуються розмаїттям підходів, які дозволяють вивчати мову всебічно, з урахуванням функціонально-семантичних, прагматичних, системно-структурних, когнітивних і комунікативних аспектів. Дослідження категорії визначеності/невизначеності (КВН) як у морфологічному, так і функціонально-семантичному аспекті порушують широкий пласт теоретичних проблем, пов’язаних з референцією, семантикою артиклів в артиклевих мовах, типами відповідності однойменних артиклів у різних артиклевих мовах (наприклад, які семантичні відмінності між означеним артиклем у французькій і в англійській мовах), а також типами відповідності між проявами прихованої категорії визначеності/невизначеності в безартиклевих мовах та її граматичними показниками (детермінаторами) в артиклевих. Досліджуваними парами мов були обрані українська (висхідна мова, безартиклева) і англійська (мова перекладу, артиклева). В українській мові категорія визначеності/невизначеності є «прихованою», тобто не має власних формальних показників. Вона є функціонально-семантичною, проявляючись практично на всіх рівнях мовної структури. Нам видається, що функціональний підхід у поєднанні з «лексично орієнтованим» напрямом таких досліджень може дати багато практичних результатів. Для вирішення проблем адекватної інтерпретації «прихованої» КВН української мови при перекладі на англійську методологічно можливі ще два підходи. Перший з них полягає в тому, щоб проіндексувати вихідний текст за категорією визначеності/невизначеності, а потім відповідно до кожної з проіндексованих іменникових груп розставити той чи інший артикль мови перекладу. Другий підхід полягає в тому, щоб побудувати нескінченний «напівфабрикат» тексту перекладу – текст без артиклів, який буде відображений відповідно до тексту оригіналу. На наше переконання, рішенням є створення інтегрованого підходу до перекладу, що дозволить врахувати як формальну основу теоретичної науки, так і дані про граматику англійської мови.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/2319
Розташовується у зібраннях:Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. ​Серія «Філологічні науки»

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
34.pdf249.43 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.