Кафедра політології та міжнародних відносин

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 328
  • Документ
    Туристична політика в умовах глобальних викликів: європейський досвід
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Кожушко, Світлана Павлівна; Ключник, Руслан Максимович
    Статтю присвячено основним аспектам реалізації туристичної політики в країнах Європи в сучасних умовах. Автори виходять з того, що Європа через низку факторів вже протягом тривалого часу є одним з центрів туризму. Доведено, що важливою передумовою ефективної туристичної політики є сформований туристичний імідж країни. Деякі країни сформували його порівняно давно (Франція, Італія, Нідерланди), натомість деякі формують зараз (Латвія, Румунія). Кожен з видів туризму (рекреаційний, культурно-історичний, івент-туризм, освітній, медичний, релігійний тощо) потребує чіткої туристичної політики. Продемонстровано, що в більшості європейських держав сфера туризму комбінується з невиробничими галузями, передусім культурою та спортом. Грамотно вибудувана система заходів, регульована державою, може забезпечити правильний і ефективний розвиток туризму на довгостроковій основі. Європейський Союз приділяє значну увагу туристичній політиці. Так, Європейський фонд стратегічних інвестицій та інші фонди і програми спрямовані на популяризацію серед туристів деяких проблемних територій, створення інвестиційних платформ, пристосування нових територій для рекреаційних цілей. Автори доходять висновку, що ЄС координує туристичну діяльність країн-членів, не надто в неї втручаючись. У статті набула подальшого розвитку теза про вирішальний вплив COVID-19 на розвиток туризму. Закриття туристичних напрямів, банкрутство туристичних компаній стали не єдиним викликом для туристичної сфери. Наведено приклади підтримки державами туристичного бізнесу. Підкреслюється, що панічні настрої привели до переваги потреб у безпеці та захисті над потребами в екстримі та новизні. Автори прогнозують, що туристична політика має і буде враховувати «нову реальність», аби забезпечити вихід сфери туризму з глобальної кризи.
  • Документ
    Діяльність ООН у контексті боротьби з пандемією COVID-19
    (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2021) Ключник, Руслан Максимович; Магдіч, Аліса Сергіївна
  • Документ
    Освіта в умовах глобальних викликів
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Ключник, Руслан Максимович
  • Документ
    Лінгводидактичний потенціал ЗМІ: наукові інтерпретації
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Ключник, Руслан Максимович
  • Документ
    Использование зарубежных СМИ в процессе обучения иностранному языку: основные принципы
    (Белорусский государственный университет, 2020) Ключник, Руслан Максимович
  • Документ
    Passive Voice в зарубежных СМИ: лингводидактический аспект
    (Белорусский государственный педагогический университет имени Максима Танка, 2020) Ключник, Руслан Максимович
  • Документ
    Популізм як сучасний політико-економічний феномен
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Ключник, Руслан Максимович; Невесела, Катерина Олексіївна
  • Документ
    Використання медійних матеріалів у процесі навчання англійської мови: інтерпретація загальнодидактичних принципів
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Ключник, Руслан Максимович
    У статті розглянуто деякі аспекти використання мас-медіа у викладанні англійської мови здобувачам немовних спеціальностей. Зокрема було приділено увагу загальнодидактичним принципам та їх інтерпретації. Ми спробували обґрунтувати застосування масмедіа в навчанні англійської мови з позиції цих принципів. Продемонстровано, що використання масмедіа сприяє поєднанню навчання з вихованням, зокрема екологічним, патріотичним, естетичним. Доведено необхідність диверсифікації медійних джерел для навчання різних здобувачів відповідно до їх спеціальностей. Висловлено припущення, що студент повинен набути досвіду самостійного здобуття знань, умінь і навичок для подальшого самостійного навчання. Доведено, що студент краще засвоює навчальний матеріал, коли є активним суб’єктом пізнання. Важливим є використання нетипових, парадоксальних, комічних моментів. Запропоновано поєднувати інформацію, призначену для різних органів чуття. Продемонстровано, що робота з інтернетсайтами сприяє розширенню медіаграмотності. Навчання має бути організоване з урахуванням методологічного плюралізму. Будь-який медійний матеріал має обговорюватися з критичної точки зору. Студенти мають підходити до аналізу контенту з наукової точки зору. Доведено, що робота з медійними матеріалами повинна проводитися систематично. На нашу думку, є можливим використання таблиць та баз даних з метою систематизації знань про англомовний медійний дискурс. Підкреслено, що медіаматеріали важливі не самі по собі, а лише як засіб навчального процесу. Відповідно, немає потреби запам’ятовувати конкретику, а ось основні аспекти журналістського стилю запам’ятати все ж варто. Так, прочитавши багато газетних заголовків, студенти засвоять особливості їх написання в англійській мові: без артиклів та допоміжних дієслів. Варто використовувати лише ті мас-медіа, які є у відкритому доступі. Це полегшить отримання здобуття знань та позбавить необхідності купувати матеріали. Доступність стосується й особливостей викладення матеріалу: мова має бути зрозумілою. Слід зважати на психологічні особливості та особливості запам’ятовування (візуали, аудіали, кінестетики). Крім того, слід враховувати індивідуальні потреби кожного здобувача і коригувати завдання (за можливості) для нього. Це залежить від віку, спеціальності, чи вивчає студент англійську як першу або другу іноземну, чи здобуває першу чи другу вищу освіту, чи має досвід роботи тощо. На нашу думку, реалізація усіх розглянутих принципів є дидактичним імперативом, відтак, слід прагнути до якнайповнішого використання усіх наявних засобів, методів та форм навчання англійської мови, у тому числі із застосуванням новітніх медійних технологій. У статті використано системний, порівняльний методи, метод аналізу документів, case study тощо
  • Документ
    До питання про вплив COVID-19 на світову економіку
    (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2020) Ключник, Руслан Максимович; Магдіч, Аліса Сергіївна
  • Документ
    Політика приватизації освіти: приклад Чилі
    (КЗВО «ДАНО» ДОР», 2021) Ключник, Руслан Максимович; Магдіч, Аліса Сергіївна
  • Документ
    Політика приватизації освіти: приклад Чилі
    (КЗВО «ДАНО» ДОР», 2021) Ключник, Руслан Максимович; Магдіч, Аліса Сергіївна
  • Документ
    COVID-19 та масова свідомість
    (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2020) Ключник, Руслан Максимович
  • Документ
    Культурно-історичний туризм: потенціал та його реалізація
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Ключник, Руслан Максимович
  • Документ
    Фактори інтенсифікації політичного протесту в умовах кризового стану
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2019) Ключник, Руслан Максимович
  • Документ
    UKRAINE IN THE CONTEMPORARY GEOPOLITICAL SPACE: TRENDS, RISKS AND THE CRISIS OF CHOICE / Development trends of scholarly knowledge in philosophy, sociology and political science: collective monograph / O.A. Dolzhenkov, L.M. Dunayeva, N. P. Hedikova, L. M. Khyzhniak, etc. – Lviv-Toruń: Liha-Pres, 2019.– P. 223-245. (SENSE).
    (Copyright © 2019 Liha-pres. All Rights Reserved. Designed by Open Science in Ukraine, 2019) Щедрова ( Н. P. Shchedrova), Галина Петрівна
    Contemporary geopolitics is characterized by the gradual domination of the political factor over the geographical factor, the increasing number of geopolitical actors, the fragmentation of international connections and relations, and the crisis prevention priorities that shift from the economic sphere to the security sphere. These aspects have affected Ukraine as well, which, albeit with varying intensity, had made its way into the global community since the moment it gained independence in 1991. The same period saw the beginning of Ukraine’s inclusion as a sovereign state in the scientific analysis of the political world. Given its specific geographical location, Ukraine has always been and will remain a priority area of research in political geography and geopolitics. Classical theories based their interpretations of Ukraine on the interests of the influential global states; however, the development of the political sphere in our country has led to a shift in the direction of research – from “one of the countries of the post-socialist bloc” to “a country in the center of Europe.” In contemporary political science, Ukraine as a research subject provides enough reasons not only for contextual exploration as a part of studying the region or the zones of influence of geopolitical actors, but also for the analysis of internal political processes within our country, which result from or determine the course of international politics. Thus, the problem of Ukraine’s geopolitical position is a focus of attention both for national researchers and for the leading scholars of the contemporary geopolitical concepts. Ukraine has been studied by Anthony Giddens and Roland Robertson in the context of globalism and glocalism; by Immanuel Wallerstein as a part of the world-systems analysis; by Jacques Attali and Francis Fukuyama within the neomondialism framework; by Paul Wolfowitz and Samuel P. Huntington from the perspective of neo-Atlanticism; by Zbigniew Brzezinski from the perspective of the contemporary Anglo-American geopolitical school; by Aleksandr Dugin in the context of Eurasianism, etc. Despite the significant attention of scientific schools to the geopolitical transformations that involve Ukraine, as of today, a concentrated geopolitical model that would take into account both the internal potential of our country and the current conditions of the external political environment is still missing. In addition, the contemporary global politics with its determined priorities on the European continent provides us with an opportunity to make a certain generalization about the geopolitical nature of Ukraine. Classic geopolitical trends – Atlanticism and mondialism – continued with the corresponding neo-concepts which were substantiated as doctrines by contemporary authors, mostly from Western research schools. Other integral theoretical components of modern geopolitics are the concepts of contemporary Eurasianism, globalism, glocalism, and the world systems approach. Beside the conceptualization of the Ukrainian factor in geopolitics, the questions of Ukraine’s own geopolitical choice, its risks and its crisis potential also remain important. We need to comprehend not only on the concept of “geopolitical choice,” but also the actualization of its contents beyond foreign policy or orientation, since we believe that these concepts are not essentially identical. It is important here to analyze Ukraine’s path from attempts to regulate its foreign policy strategy and to personify the vision of its prospects of foreign partnership, from multiple attempts to determine the vector of its foreign policy, and towards formulating the state’s actual geopolitical choice while taking into account the public opinion and the national interests. The recent developments, with the turning point in 2013-14 and the unfolding of military events in the East of the country, have proved that the local-regional coordinates of Ukraine coincided in time and concurred with the interests of other global players, which subjected the country’s roles to the more influential actors of the global politics. That is why the important research tasks are to determine both the place of Ukraine in contemporary geopolitics and the risks that accompany the state’s external integration at a transitional stage in its development.
  • Документ
    Особливості використання іншомовних джерел під час викладання маркетингових дисциплін
    (КЗВО «ДАНО» ДОР, 2020) Ключник, Руслан Максимович; Мостова, Анастасія Дмитрівна
  • Документ
    Міграційна політика Великої Британії: основні тенденції
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Ключник, Руслан Максимович
  • Документ
    Глобальні проблеми сучасності: економічний вимір
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Ключник, Руслан Максимович
    Проведено аналіз основних глобальних проблем сучасності, які чинять вплив на світову економіку. Проаналізовано проблеми перенаселення, бідності, міграції, забруднення довкілля, нераціонального використання природних ресурсів та епідемій. Продемонстровано, що стихійна урбанізація є небезпечною для економічної стабільності, а також створює передумови для значних збитків у випадку катастроф. Розглянуто проблеми багатовимірної бідності у різних країнах світу. Приділено увагу співвідношенню зростання ВВП та чисельності населення. Доведено, що міграція може мати позитивні та негативні наслідки. Розглянуто вплив міграції на ринок праці та політичні процеси. Наведено приклади антисистемних партій як виразника економічних інтересів частини корінного населення країн Європи. Наведено статистичні дані стосовно економічного розвитку Ефіопії, Індонезії, Гаїті, Гондурасу, Болівії, Китаю, Сомалі тощо. Проаналізовано погляди американських, британських, польських, російських та українських вчених на досліджувану проблематику. Підкреслено деструктивне значення екологічних лих та пандемій для розвитку економічної системи. Окрему увагу приділено епізоотіям. Наводяться приклади лісових пожеж в Росії та Бразилії у 2019 р. Продемонстровано вплив SARS, лихоманки Ебола та COVID-19 на економічне зростання. Спрогнозовано, які саме сфери можуть найбільше постраждати через пандемію COVID-19.
  • Документ
    THE IDEOLOGICAL PARADIGM OF PARLIAMENTARY PARTIES IN MODERN UKRAINE
    (Copyright © 2019 Liha-pres. All Rights Reserved. Designed by Open Science in Ukraine MAN, SOCIETY, POLITICS: TOPICAL CHALLENGES OF THE MODERNITY, 2019) Щедрова ( Н. P. Shchedrova), Галина Петрівна
    DEVELOPMENT TRENDS OF SCHOLARLY KNOWLEDGE IN PHILOSOPHY, SOCIOLOGY AND POLITICAL SCIENCES Authors O. A. Dolzhenkov, South-Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynskiy; L. M. Dunayeva,Odesa National I. I. Mechnikov University;N. P. Hedikova, State Institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky»; L. M. Khyzhniak, V. N. Karazin Kharkiv National University; T. V. Matiuk, Odesa I. I. Mechnikov National University; G. V. Muzychenko, State institution «Southern National Pedagogical University named after K. D. Ushinsky»; S. M. Naumkina,State institution «Southern National Pedagogical University named after K. D. Ushinsky»; O. B. Petinova, State Institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky»; O. V. Poluiaktova, State Institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky»; I. I. Pronoza,South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky; S. I. Rostetska, South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky; I. V. Shaposhnykova, Kherson State University; H. P. Shchedrova, Alfred Nobel University; H. V. Shypunov, Ivan Franko Lviv National University; M. Prokop,Jan Kochanowski University in Kielce CHAPTER 13 UKRAINE IN THE CONTEMPORARY GEOPOLITICAL SPACE: TRENDS, RISKS AND THE CRISIS OF CHOICE H. P. Shchedrova DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-125-4/223-245 Published October 31, 2019 Categories • Philosophy, religious studies and cultural studies Copyright © 2019 Liha-pres. All Rights Reserved. Designed by Open Science in Ukraine MAN, SOCIETY, POLITICS: TOPICAL CHALLENGES OF THE MODERNITY
  • Документ
    Мультибрендинг як феномен української політики.........
    (Соціально-політичні проблеми сучасності: V Всеукраїнська наукова конференція студентів і молодих вчених: тези доповідей, Дніпро, 20 березня 2020 р. – Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 2020. – 132 с., 2020-03) Щедрова, Галина Петрівна
    Серед недоліків, які чітко простежуються у політичному мультибрендингу в Україні, констатуємо превалювання форми над змістом, коли оновленню підлягає лише візуальна частина і рідше – стратегії, форми їхньої реалізації, засоби міжінституціональних комунікацій. До слова, брендинг є однією із форм такої взаємодії, адже завжди виступає носієм інформації. Ще одна проблема також пов’язана із комунікаційною сферою, адже полягає у слабкій взаємодії політичних інститутів та суб’єктів із цільовою аудиторією, врахування потреб і очікувань якої є запорукою успішної побудови бренду. Деформованість або ж обмеженість каналів зв’язку між носієм бренду та споживачем, тобто суспільством, часто має наслідки не лише у вигляді несприйняття бренду, але й такі, як глибокі кризові явища в державі. Вітчизняна сучасність має кілька таких прикладів («Помаранчева Революція», Революція Гідності), яким передували масштабні суспільні розчарування у державному курсі, політичних рішеннях та діях. Питання подолання і виправлення таких недоліків мають стати частиною подальших теоретичних розробок та емпіричних досліджень проблематики мультибрендингу в Україні.