Щедрова Г. П. ПОЛІТИЧНА СОЦІОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКИХ ВИБОРІВ: СПЕЦИФІКА ПЕРШОГО ТУРУ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ КАМПАНІЇ

dc.contributor.authorЩедрова, Галина Петрівна
dc.date.accessioned2019-07-12T06:48:11Z
dc.date.available2019-07-12T06:48:11Z
dc.date.issued2019
dc.identifier.citationБлизько двадцяти моніторингів громадської думки у 2016 р. не виявили фактів ані стабільності рейтингів політиків, ані сталого бачення серед громадян образа майбутнього президента. Так, перше місце у понад 50% випадків посідала Ю. Тимошенко, у понад 40% – П. Порошенко. Друге місце майже половина респондентів віддавали Ю. Тимошенко, менше 40% – П. Порошенку, ще нижчі показники у Ю. Бойка та О. Ляшка. За третю позицію змагалися Ю. Бойко (понад 40%), П. Порошенко (майже 20%), А. Садовий (майже 20%), О. Ляшко (більше 10%), та В. Рабінович (менше 10%). При чому розрив між другим та третім місцями у більшості випадків складав менше статистичної похибки. Ситуація дещо змінилася у 2017 р. – поруч зі збереженою тенденцією зниження рейтингу Президента П. Порошенка та закріплення першості за Ю. Тимошенко у переліку потенційних кандидатів з’явилися нові прізвища і одразу зі сталими показниками підтримки. Так, у понад 60% випадків перше місце у рейтингах посідала лідерка ВО «Батьківщина» Ю. Тимошенко, у майже 40% – П. Порошенко. Другу сходинку переважно тримав П. Порошенко (понад 60%), за ним Ю. Тимошенко (понад 30%), а також з мінімальним показником музикант С. Вакарчук. Третя позиція також характеризувалася появою нових персоналій – поруч з Ю. Бойком (майже 50%) та Ю. Тимошенко (менше 10%), називалися й А. Гриценко (майже 20%), В. Рабінович (майже 20%), С. Вакарчук (менше 10%). Варто наголосити, що музикант С. Вакарчук та громадсько-політичний діяч В. Рабінович у підсумку навіть не подавали відповідних документів до Центральної виборчої комісії [5]. Однак у пошуку альтернативи респонденти сприймали окремі тези публічних осіб як частину передвиборчих заяв. На думку ряду вітчизняних експертів, такі прояви є наслідком або наростання протестних настроїв, або розчарування населення у діях влади та її можливостях. 2018 р. став піковим у падінні рейтингу діючого Президента – у понад 40% опитувань він не потрапляв до трійки лідерів, часто посідаючи 4-6 позиції.uk_UA
dc.identifier.issnУДК 001.981:[32+33+37+(008:007)] © Східноукраїнський національний університет iм. В. Даля, 2019.
dc.identifier.urihttp://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/1828
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherПерспективи розвитку наукових досліджень у контексті глобалізаційних змін: освіта, політика, економіка, міжкультурна комунікація: матеріали ІII Міжнародної науково-практичної конференції науковців, викладачів та аспірантів; м. Сєвєродонецьк, 24- 25 травня 2019 р. / За заг. ред. Целіщева О.Б. – Сєвєродонецьк: вид-во СНУ iм. В. Даля. 2019. – 192 с.uk_UA
dc.subjectполітичний процес, електоральний процес, вибори. ес, політична соціологія, електоральний простір, вибори.uk_UA
dc.titleЩедрова Г. П. ПОЛІТИЧНА СОЦІОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКИХ ВИБОРІВ: СПЕЦИФІКА ПЕРШОГО ТУРУ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ КАМПАНІЇuk_UA
dc.typeArticleuk_UA

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
макет_Збірник тез 3-гої міжнарод.конферен. ННІМВ.pdf
Розмір:
2.19 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: