Типи номінації еклезіонімів Уманщини ХVІІІ–ХІХ ст.

dc.contributor.authorВасилик, О.Б.
dc.date.accessioned2020-09-07T19:29:27Z
dc.date.available2020-09-07T19:29:27Z
dc.date.issued2020
dc.description.abstractУ статті визначаються мотиви номінації та структурної будови назв давніх храмів Уманщини ХVІІІ–ХІХ ст. Релігійні споруди протягом свого існування часто зазнавали перебудови та перейменування, тому зазвичай еклезіоніми мали декілька варіантів, навіть у межах одного й того ж документа зафіксовано різноманітні моделі назви конкретного об’єкта. У науковий обіг вперше введено еклезіонімний фактичний матеріал історичної Уманщини та досліджено його структурно-словотвірні та лексико-семантичні особливості в діахронному аспекті. Відповідно до принципу номінації того чи іншого еклезіоніма назви релігійних споруд досліджуваної території поділено на такі підгрупи: 1) еклезіоніми відапелятивного походження (Базиліанський монастир, фарний костел); 2) еклезіоніми відонімного походження. До другої підгрупи відносимо відагіонімні (утворені шляхом трансонімізації агіонімів – імен апостолів, старозавітніх пророків та мучеників, які прославилися святістю свого життя) та відеортонімні назви (утворені від еортонімів – власних назв на позначення церковних свят). Найчастіше церкві давали назву, що відповідала певному релігійному календарному святу, у день якого відбувалося її освячення. Це переважно були дні, на які припадали найбільші свята: Успіння Пресвятої Богородиці, Воздвиження Чесного Хреста, Вознесіння Господнього, Різдва Пресвятої Богородиці та ін. Також багато церков мають імена святих – канонізованих церквою осіб, які були захисниками православ’я, наприклад: церква Петра й Павла, церква Михаїла, церква Андрія. На появу назв храмів впливало також місце, де їх будували. Часто до офіційної назви церкви додавалася адресна частина, що містила в собі інформацію про розташування релігійної споруди та служила для диференціації однойменних назв: Рождество-Богородичная, на предместье Полянецком; Михайловская, на Заречье. З’ясовано, що найменування культових споруд досліджуваного регіону відбувалося за традиційними церковними канонами – на честь того чи іншого святого або релігійного свята. Проаналізований матеріал засвідчує утворення еклезіонімів від апелятивів (що складають меншу підгрупу) та від онімів, що є більш значними за кількістю і містять у своєму складі агіоніми та еортоніми. За своєю структурною організацією еклезіоніми ХVІІІ–ХІХ ст. є багатокомпонентними конструкціями іменникового походження, натомість подальші фіксації досліджуваних найменувань засвідчують переважно прикметникові утворення.uk_UA
dc.identifier.other10.32342/2523-4463-2020-1-19-23
dc.identifier.urihttp://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/3120
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherУніверситет імені Альфреда Нобеляuk_UA
dc.relation.ispartofseries1;(19)
dc.subjectапелятив, еклезіонім, семантична структура, словотвірна модель.uk_UA
dc.titleТипи номінації еклезіонімів Уманщини ХVІІІ–ХІХ ст.uk_UA
dc.typeArticleuk_UA

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
23.pdf
Розмір:
347.22 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
172 B
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: