Щедрова Г. П. ПОЛІТИЧНА СОЦІОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКИХ ВИБОРІВ: СПЕЦИФІКА ПЕРШОГО ТУРУ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ КАМПАНІЇ

Вантажиться...
Ескіз

Дата

2019

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Перспективи розвитку наукових досліджень у контексті глобалізаційних змін: освіта, політика, економіка, міжкультурна комунікація: матеріали ІII Міжнародної науково-практичної конференції науковців, викладачів та аспірантів; м. Сєвєродонецьк, 24- 25 травня 2019 р. / За заг. ред. Целіщева О.Б. – Сєвєродонецьк: вид-во СНУ iм. В. Даля. 2019. – 192 с.

Анотація

Опис

Ключові слова

політичний процес, електоральний процес, вибори. ес, політична соціологія, електоральний простір, вибори.

Бібліографічний опис

Близько двадцяти моніторингів громадської думки у 2016 р. не виявили фактів ані стабільності рейтингів політиків, ані сталого бачення серед громадян образа майбутнього президента. Так, перше місце у понад 50% випадків посідала Ю. Тимошенко, у понад 40% – П. Порошенко. Друге місце майже половина респондентів віддавали Ю. Тимошенко, менше 40% – П. Порошенку, ще нижчі показники у Ю. Бойка та О. Ляшка. За третю позицію змагалися Ю. Бойко (понад 40%), П. Порошенко (майже 20%), А. Садовий (майже 20%), О. Ляшко (більше 10%), та В. Рабінович (менше 10%). При чому розрив між другим та третім місцями у більшості випадків складав менше статистичної похибки. Ситуація дещо змінилася у 2017 р. – поруч зі збереженою тенденцією зниження рейтингу Президента П. Порошенка та закріплення першості за Ю. Тимошенко у переліку потенційних кандидатів з’явилися нові прізвища і одразу зі сталими показниками підтримки. Так, у понад 60% випадків перше місце у рейтингах посідала лідерка ВО «Батьківщина» Ю. Тимошенко, у майже 40% – П. Порошенко. Другу сходинку переважно тримав П. Порошенко (понад 60%), за ним Ю. Тимошенко (понад 30%), а також з мінімальним показником музикант С. Вакарчук. Третя позиція також характеризувалася появою нових персоналій – поруч з Ю. Бойком (майже 50%) та Ю. Тимошенко (менше 10%), називалися й А. Гриценко (майже 20%), В. Рабінович (майже 20%), С. Вакарчук (менше 10%). Варто наголосити, що музикант С. Вакарчук та громадсько-політичний діяч В. Рабінович у підсумку навіть не подавали відповідних документів до Центральної виборчої комісії [5]. Однак у пошуку альтернативи респонденти сприймали окремі тези публічних осіб як частину передвиборчих заяв. На думку ряду вітчизняних експертів, такі прояви є наслідком або наростання протестних настроїв, або розчарування населення у діях влади та її можливостях. 2018 р. став піковим у падінні рейтингу діючого Президента – у понад 40% опитувань він не потрапляв до трійки лідерів, часто посідаючи 4-6 позиції.