Кафедра психології та педагогіки
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Implementation of the Governance Principle on the example of Alfred Nobel University(Resilient And Sustainable Future: ESG In Higher Education, 2025) Байєр, Оксана; Юдіна, АлінаДокумент Explanatory models and coping with alcohol misuse among conflict-affected men in Ukraine(SSM-Mental Health, 2025) Байєр, ОксанаДокумент Адаптація та психометрична оцінка Опитувальника дезадаптивної мрійливості на українській вибірці; пілотне дослідження(Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»), 2024) Байєр, ОксанаДокумент Психологічний феномен обмовляння в українській радянській історії(Психологія і суспільство, 2025) Байєр, ОксанаУ вітчизняній академічній психології все ще бракує інтегративних досліджень, які б осмислювали та узагальнювали наслідки досвіду радянського історичного періоду для самовідчуття та світосприйняття українців. Наявні праці, які розглядають окремі його аспекти: психологічні підсумки для української ментальності Голодомору, вплив тоталітарного державного устрою і репресій на формування особистості і на масову культуру, сприйняття себе і світу пересічними радянськими українцями. Відсутні психологічні розвідки, присвячені морально складному і неоднозначному питанню очорнень, доносів і неправдивих свідчень. Враховуючи довкіллєннєвий (політичний і соціальний) контексти часів Третього Рейху та Штазі, у реалізації таких ганебних психосоціальних практик неможливо чітко розмежувати «жертву» та «агресора». Доведено, що психологічний зміст обмовлянь на особистісному рівні супроводжується почуттями сорому, страху, життям під тиском приречення і в постійних підозрах, а також невизначеністю, невпевненістю, залежністю і відсутністю персонально приватного простору. Показово, що, навіть маючи доступ до архівів, громадяни часто відмовляються від їх перегляду з опасінь, що свідомісно не впораються з тим, про що дізнаються. Аргументовано, що поширене використання сучасними терористичними угрупуваннями досвіду особистого опорочування є засобом реалізації та укріплення кланових групових норм, перевірки на відданість та боротьби з опонентами.Документ Освітній потенціал лог-журналів у підготовці майбутніх докторів філософії(2025) Лебідь, ОльгаДокумент Політика курсу як обов’язковий компонент силабусу навчальної дисципліни(Університет імені Альфреда Нобеля, 2025) Лебідь, ОльгаДокумент Наука vs переконання: чому люди ігнорують факти?(Університет імені Альфреда Нобеля, 2025) Лебідь, ОльгаДокумент Формування прогностичних умінь майбутніх економістів: Е-сценарії навчання(Молодб і ринок, 2025) Лебідь, Ольга; Рижко, ЕдуардУ статті висвітлена проблема формування прогностичних умінь майбутніх економістів за допомогою Е-сценаріїв навчання. Презентовано сутність поняття “прогностичні уміння майбутніх економістів” як сукупність інтелектуальних і практичних дій, що виявляються у здатності аналізувати економічну інформацію, будувати прогнози, планувати та обґрунтовувати рішення щодо розвитку економічних процесів і оцінювати їх наслідки. Проаналізовано сутність сутності категорій “план-конспект заняття”, “освітній сценарій”, “навчальний сценарій”, “освітній E-сценарій”, “Е-сценарій навчання”. Акцентовано увагу на тому, що Е-сценарій навчання є сучасною моделлю проєктування освітнього процесу в умовах онлайн-навчання. Обґрунтовано можливості застосування Е-сценаріїв навчання як ефективного засобу формування прогностичних умінь майбутніх економістів. Наведено приклад Е-сценарію навчання, спрямованого на формування прогностичних умінь майбутніх економістів.Документ Рефлексивно-прогностична компетентність як чинник успішної реалізації дисертаційного проєкту: теоретичні засади та експериментальна перевірка(Перспективи та інновації науки, 2025) Лебідь, Ольга; Волкова, Наталія; Олійник, ІринаУ статті розкрито теоретичні засади та результати експериментального дослідження щодо розвитку рефлексивно-прогностичної компетентності майбутніх докторів філософії як чинника успішної реалізації дисертаційного проєкту. Здійснено аналіз наукових підходів до розуміння змісту рефлексивної, прогностичної, рефлексивно-прогностичної компетентностей, на основі чого запропоновано авторське визначення поняття «рефлексивно-прогностична компетентність майбутніх докторів філософії» як інтегративне особистісне утворення, що передбачає здатність до усвідомленого аналізу, критичної оцінки й корекції власної науково-дослідницької діяльності. Визначено і обґрунтовано компоненти рефлексивно-прогностичної компетентності майбутніх докторів філософії: ціннісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, особистісний. Обґрунтовано рівні розвиненості рефлексивно-прогностичної компетентності майбутніх докторів філософії (високий, середній, низький), а також критерії (стратегічна визначеність, планувальна організованість, прогностичність і управління ризиками, інформаційно-теоретична підготовленість, етапність виконання дослідження, усвідомлення дослідницької відповідальності), рівні (рівень цілісної реалізації, рівень часткової реалізації, рівень стартового опрацювання) оцінювання поточного стану реалізації дисертаційного проєкту аспірантами. Теоретично обґрунтовано і впроваджено педагогічні умови розвитку рефлексивно-прогностичної компетентності майбутніх докторів філософії як чинника успішної реалізації дисертаційного проєкту (створення рефлексивного простору через використання лог-журналу як інструменту самоспостереження та аналізу; організація педагогічного супроводу з конструювання індивідуальних сценаріїв реалізації дослідницького проєкту; застосування методів критичного мислення для аналізу навчальних, професійних і дослідницьких ситуацій). Емпірична частина дослідження представлена результатами констатувального етапу і контрольного етапів педагогічного експерименту. Результати контрольного етапу експериментального дослідження засвідчили позитивну динаміку в ЕГ щодо розвиненості рефлексивно-прогностичної компетентності та стану реалізації дисертаційного проєкту. Статистично значущі зміни в межах ЕГ за засвідчили ефективність запропонованих педагогічних умов. Підтверджено високий позитивний кореляційний зв’язок між рівнем розвиненості рефлексивно-прогностичної компетентності та рівнем реалізації дисертаційного проєкту, що свідчить про значущість досліджуваного феномену для успішної реалізації майбутніми докторами філософії дисертаційного проєкту.Документ Інтерактивні методи навчання як засіб формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів образотворчого мистецтва позашкільних закладів освіти(Перспективи та інновації науки, 2025) Кожушко, Світлана; Лебідь, Ольга; Олійник, ІринаУ статті розкриті питання щодо сутності та значення комунікативної компетентності як важливої складової професійної підготовки майбутніх викладачів образотворчого мистецтва позашкільних закладів освіти. Окреслено змістове наповнення конструкту «інтерактивні методи навчання» та обґрунтовано доцільність їх використання у процесі фахової підготовки означених спеціалістів для формування їх комунікативної компетентності. Зазначено, що комунікативна компетентність майбутніх педагогів-митців має багатовимірну структуру, яка інтегрує когнітивний, мотиваційний, емоційно-ціннісний та діяльнісний компоненти, котрі охарактеризовані з урахуванням специфіки професійної діяльності викладачів-художників у позашкільних освітніх інституціях. Представлено зміст та особливості десяти варіативних інтерактивних методів навчання, якими доцільно послуговуватись при формуванні комунікативної компетентності майбутніх викладачів образотворчого мистецтва; зокрема: дискусія, мозковий штурм, рольова гра, кейс-метод, «акваріум», сторітелінг, комунікативний тренінг, дебати, метод проєктів та кооперації. Наведені приклади тем, які можна використати при реалізації кожного методу. Визначено, що використання цих методів сприяє активізації пізнавальної діяльності здобувачів, емпатії, стимулює їх до самостійного та гнучкого мислення, формує навички ефективного спілкування та побудови позитивного емоційного середовища, аргументації, слухання, взаєморозуміння, адаптації до різноманітних комунікативних ситуацій, вмінню працювати у команді, готовності до конструктивної взаємодії та інші аспекти, з яких формується комунікативна компетентність майбутніх викладачів образотворчого мистецтва. Зроблено висновок про те, що потенціал інтерактивних методів навчання, у контексті окресленої проблематики, є значним, а також, що їх використання буде ефективним лише за умови рівномірного розподілу на весь чотирирічний процес навчання студентів. Перспективою подальших досліджень визначено необхідність комплексної розробки системи дидактичного забезпечення інтерактивного навчання з урахуванням специфіки мистецької освіти у позашкіллі.Документ Професійна підготовка вчителів іноземних мов у деяких країнах Європейського союзу(Перспективи та інновації науки, 2025) Лебідь, Ольга; Сторожук, СвітланаВ статті обговорюється проблемне питання підготовки вчителів іноземних мов. Автор акцентує увагу на тому, що вирішенням цієї проблеми для України є ретельне вивчення теорії та практики педагогічної підготовки вчителя у вишах зарубіжних країн з демократичними традиціями та адаптацію прогресивних ідей до системи вищої освіти з урахуванням української специфіки. Метою статті є висвітлення професійної підготовки вчителів іноземних мов у деяких країнах Європейського Союзу, а саме Іспанії, Португалії та Ірландії. Для вивчення зарубіжного позитивного досвіду в статті розглянуто основні національні особливості професійної підготовки майбутніх вчителів іноземних мов в цих країнах. Представлено деякі аспекти організації та змісту теоретичної та практичної підготовки вчителів іноземних мов. На основі порівняльного аналізу визначено спільні та відмінні риси систем професійної підготовки вчителів іноземних мов кожної з досліджуваних країн. Під час наукового дослідження було встановлено, що системи професійної педагогічної підготовки вчителів іноземних мов досліджуваних країн (Іспанія, Португалія, Ірландія) мають тенденцію до уніфікації в організації; дотримуються єдиних європейських професійних кваліфікаційних стандартів для вчителів іноземних мов; мають багаторівневу систему вищої освіти; здійснюють практичну підготовку студентів, які навчаються за освітньою програмою на ступень бакалавра у закладах середньої освіти, а студентів, які навчаються за освітньою програмою на ступень магістра у закладах вищої освіти; домінуючою мою вивчення є англійська. Також виявлено, підготовка вчителів іноземних мов для закладів початкової освіти в Іспанії та Ірландії відбувається в університетських коледжах, натомість у Португалії її здійснюють у Вищій педагогічній школі. Іншою особливість підготовки у країнах Європейського Союзу є відсутність в Ірландській системі середньої освіти не тільки другої іноземної мови, незважаючи на всі рекомендації Європейської Ради, але й першої. Наприкінці статті автор робить висновок, що в кожній з досліджуваних країн зберігається національна специфіка у підготовці вчителів та викладачів іноземних мов (терміни, перелік мов, за якими здійснюється підготовка майбутніх фахівців, післядипломна підготовка, неперервна освіта.Документ Рефлексивно-прогностична діяльність як механізм формування просвітницької компетентності майбутніх психологів у змішаному навчанні(Наука і техніка сьогодні, 2025) Лебідь, Ольга; Волкова, Наталія; Кожушко, СвітланаУ статті розглянуто проблему формування просвітницької компетентності майбутніх психологів через інтеграцію рефлексивно-прогностичної діяльності у процес професійної підготовки, що набуває особливого значення в умовах змішаного навчання. Доведено, що розвиток аналітичного мислення, саморефлексії та прогнозування професійних викликів сприяє підвищенню рівня сформованості просвітницької компетентності.Метою статті є теоретичне обґрунтування та визначення ефективних механізмів реалізації рефлексивно-прогностичної діяльності у формуванні просвітницької компетентності майбутніх психологів в умовах змішаного навчання. Проаналізовано основні концепції рефлексивного та прогностичного навчання, що забезпечують саморозвиток студентів і здатність до усвідомленого прийняття рішень. Визначено методи реалізації рефлексивно-прогностичної діяльності: критичний аналіз досвіду, прогностичне, інтерактивне та цифрове навчання, самоконтроль, проєктний підхід. Обґрунтовано доцільність використання методів рефлексивного щоденника, кейс-аналізу, фасилітованих дискусій, онлайн-симуляцій, групового прогнозування, що сприяють адаптації освітніх стратегій та прогнозуванню труднощів у професійній діяльності.Досліджено практичний аспект реалізації рефлексивно-прогностичної діяльності у межах дисциплін «Педагогіка і психологія вищої школи. Методика викладання психологічних дисциплін», «Інноваційні технології у вищій освіті», «Теоретичні та методологічні проблеми психології» та «Методологія та організація наукового дослідження». Визначено, що використання рефлексивно-прогностичних методів під час викладання цих курсів сприяє розвитку критичного мислення, прогностичних здібностей та комунікативних навичок студентів. Доведено значення рефлексивно-прогностичної діяльності для підготовки майбутніх психологів, її роль у формуванні здатності до аналізу освітніх ситуацій та прогнозування ефективності просвітницьких заходів. Впровадження цих методів дозволяє студентам моделювати професійні ситуації, оцінювати альтернативні рішення та обирати оптимальні стратегії діяльності. Зроблено висновок, що рефлексивно-прогностична діяльність є важливим чинником формування просвітницької компетентності, оскільки сприяє розвитку саморефлексії, аналізу та прогнозування професійних ситуацій. Перспективи подальших досліджень передбачають вдосконалення цифрових методів рефлексивного навчання та адаптацію цих підходів до індивідуальних особливостей студентів.Документ Розвиток рефлексивно-прогностичної компетентності майбутніх географів засобами змішаного навчання.(Наукові інновації та передові технології. Серія «Педагогіка», 2025) Чубрей О.С.; Єремія Г.І.; Підгірна В.Н.Документ Практична психологія у сучасному вимірі(Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 2025-04-22)Документ Теорія і практика професійного становлення фахівця в інноваційному соціокультурному просторі(Дніпро: Університет ім. Альфреда Нобеля, 2025-04-17)Документ Документ РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИХ НАВИЧОК ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ З ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ, МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ(ALFRED NOBEL UNIVERSITY JOURNAL OF PEDAGOGY AND PSYCHOLOGY, 2024) Волкова, Наталія; Лебідь, Ольга; Коробейнікова, ТетянаУ статті порушено проблему розвитку соціальних навичок докторів філософії з професійної освіти. Ґрунтуючись на результатах студіювання зарубіжного й вітчизняного наукового фонду, автори демонструють наявність розмаїття підходів як до потрактування соціальних навичок, так і до виокремлення їх переліку. Мета статті – обґрунтування сукупності соціальних навичок докторів філософії з професійної освіти, окреслення підходів до їх розвитку. У дослідженні використовувалися методи порівняльного, ретроспективного і дефініційного аналізу, категоризації і моделювання набору соціальних навичок докторів філософських наук в професійній освіті, а також концептуалізація передового педагогічного досвіду в їх формуванні в процесі професійної підготовки. Обґрунтовано групи соціальних навичок, які є важливими для докторів філософії з професійної освіти: навички ефективної соціальної комунікації й поведінки (уміння активно слухати співрозмовника, переконувати й аргументувати, презентувати себе й свої ідеї; володіти невербальними засобами комунікації); навички співпраці й роботи в команді (здатність результативно працювати в команді та враховувати інші позиції; встановлювати зв’язки та підтримувати контакти; моделювати взаємини з різними суб’єктами освітнього процесу – студентами, батьками, педагогами, керівництвом ЗВО, соціальними партнерами, стейкхолдерами; здатність ефективно вирішувати конфлікти та спільно досягати мети); когнітивні навички (критичне мислення, креативність, позитивне мислення, навички самоосвіти, цифрові навички); навички самоорганізації (уміння ставити та досягати поставлені цілі, навички self-менеджменту, самоорганізація, вольова саморегуляція, самооцінка, саморефлексія, саморозвиток, виявлення та продукування внутрішньої ресурсної бази); особистісні навички (упевненість в собі, емпатія, відповідальність, емоційний інтелект, резильєнтність, таймменеджмент, критичність, стресостійкість, толерантність, чесність, оптимізм, гнучкість, підприємливість, активна позиція й лідерство, адаптивність). Розкрито методологічні засади розвитку соціальних навичок аспірантів, які здобувають третій (освітньо-науковий) рівень за спеціальністю 015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями)» галузі знань 01 Освіта / Педагогіка у ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля», а саме: системний, компетентнісний, аксіологічний, особистісно-орієнтований, андрагогічний, партисипативний, ресурсний підходи; принципи (соціального партнерства, акмеологічного психолого-педагогічного супроводу діяльності суб’єктів освітнього процесу, внутрішньої свободи особистості). Показана доцільність під час викладання кожної навчальної дисципліни обов’язкового та вибіркового освітнього компоненту освітньо-наукової програми послугування сукупністю методів навчання, які б максимально сприяли розвитку в аспірантів соціальних навичок. Визначено освітній потенціал методів фасилітації та коучингу як ефективного інструменту розвитку соціальних навичок докторів філософії з професійної освіти.Документ Експериментальна психологія в освітньому процесі: дослідження впливу психічних дезадаптивних станів у студентів на успішність навчання(Педагогічна академія, 2025) Лебідь, Ольга; Карпова, МаринаАнотація: стаття присвячена проблемі експериментальної перевірки впливу психічних дезадаптивних станів у студентів на успішність навчання. Метою статті є дослідження впливу психічних дезадаптивних станів на когнітивну продуктивність та навчальні досягнення студентів в умовах військового стану, а також у вивчені шляхів мінімізації негативних ефектів цих станів на успішність навчання. Для досягнення мети використано методи теоретичного аналізу, емпіричні методи (експеримент, психодіагностичні методи (Шкала тривоги Бека, Шкала депресії Бека, Шкала самооцінки проявів ПТСР (PCL-5), Тест Струпа, Монреальська шкала оцінки когнітивних функцій (MOCA), Тест прогресивних матриць Равена), спостереження, контент-аналіз), методи математичної статистики (хі-квадрат (χ²), λ-критерію Колмогорова-Смирнова). У результатах статті представлено експериментальне дослідження, яке аналізує вплив психічних дезадаптивних станів на когнітивну продуктивність та навчальні досягнення студентів у контексті військового стану. Досліджено як стресові ситуації та психологічні труднощі, пов’язані з війною, можуть вплинути на здатність студентів до навчання; акцентовано увагу на зниженні уваги, пам’яті, концентрації та загальної когнітивної ефективності через пережиті стреси. Результати експерименту показали, що студенти, які переживають психічні дезадаптивні стани, мають значні труднощі в адаптації до навчального процесу, що призводить до зниження їхніх академічних результатів. У висновках підсумовано, що всі гіпотези експериментального дослідження підтверджено: підвищений рівень тривоги та депресії негативно впливає на когнітивну продуктивність студентів; студенти з високим рівнем ПТСР демонструють нижчі навчальні досягнення порівняно з тими, хто не має таких станів; впровадження психологічних інтервенцій знижує негативний вплив дезадаптивних станів на навчання. Перспективами подальших пошуків визначено розробку та оцінку ефективності психологічних програм підтримки, які сприятимуть кращій адаптації студентів в умовах стресу.Документ САМООСВІТА ВИКЛАДАЧА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: З ДОСВІДУ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ(Alfred Nobel University Journal of Pedagogy and Psychology, 2024) Волкова, Наталія; Кожушко. Світлана; Онищенко, МаріаннаДокумент Порадник для професійного педагогічного та наукового зростання освітян:(2023) Борисова Л.; Волкова Н.; Грабовський О. та ін