Перегляд за Автор "Sukhenko, I.M."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    At the origin of us «nuclear» literature: «Alexander’s Bridge» вy W. Cather.
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2017) Sukhenko, I.M.
    The premises of the US “nuclear” literature formation within the comminity’s interest in the scientific achievements in the field of radioactive studies at the beginning of the XXth century are under study on the example of novel “Alexander’s Bridge” by W. Cather. Two editional versions of the novel (1912 and 1922) are under consideration, the analysis of which enables the process of studying the transformations of her “novel about a disaster” to “a scientific drama”, including the elements of describing pastoral landscapes next to the images of urban areas in the novel. The emphasis is made on the premises of how W. Cather’s “nuclear” narrative, represented by her novel “Alexander’s Bridge” not only laid the foundations of the US “nuclear” literature, which partially launched the initial stage of “nuclear” identity formation, defined as a set of statements and ideas about self-determination in the context of national and world nuclear politics – “identity’s significance in terms of national nuclear ambitions”, but also became the impulse for the subsequent interaction of fundamental disciples and humanities.
  • Ескіз
    Документ
    Materialization of “The Invisible Nuclear” in U.S. Nuclear Fiction on Chernobyl.
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2019) Sukhenko, I.M.
    У статті акцентуються літературні аспекти подвійності, пов’язані з концептом «невидимості» ядерної енергії, в письменницьких практиках США (від доби пізньої холодної війни до теперішнього часу), які охоплено посттравматичним досвідом постчорнобильського періоду. Статтю присвячено вивченню особливостей художнього осмислення невидимості ядерної енергії в художньому осмисленні катастрофи на атомній станції (вибух на Чорнобильській АЕС) та її наслідків у художніх творах письменників США, таких як «Chernobyl» (1987) Фредеріка Поля, «Radiant Girl» (2008) Андреа Вайт і «The Boy from Reactor 4» (2011) Ореста Стельмаха. У статтi висловлено припущення, що трансформація концепту «невидимості» в нуклеарному дискурсі США обумовлена переосмисленням Чорнобильської катастрофи, яке допомагає визначити культурні та соціальні параметри ядерної енергії як концепту з метою подальшого впливу на суспільне визнання нуклеарних технологій. Також у статті навмисно підкреслено літературні аспекти осмислення концепту «ядерної енергії», що виходять з необхідності диференціації наративу «ядерної війни» і наративу «ядерної енергії», які мають різну політику: якщо ядерна війна розглядається (за Дерріда) як «абсолютно фікціальний» компонент нуклеарного дискурсу, то ядерна енергія, зазвичай співвідноситься з ініціативою «мирний атом» і є предметом дискусій щодо матеріалізації невидимого.
  • Ескіз
    Документ
    On the “female” motive in the Ukrainian post-Chornobyl «nuclear» fiction: the ecocritical perspective on the myth.
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2018) Sukhenko, I.M.
    The explosion at Chornobyl nuclear power plant (26 April, 1986) in the literary perspective not only launched a new significant epoch of the Ukrainian nuclear discourse but also reconsidered the archetypes within the Ukrainian nuclear narrative. The transformations of Madonna’s image in the Chornobyl literary responses to the disaster are under study here in the “provincializing” ecocritical aspects of researching “nuclear narrative” within nuclear environmental humanities.