Репозиторій Університету імені Альфреда Нобеля
забезпечує відкритий доступ до результатів наукових досліджень та вихідних даних, створених дослідниками університету. Репозиторій приймає публікації, набори дослідницьких даних, додаткові матеріали та інші цифрові об'єкти, пов'язані з науковими роботами. Він підтримує довгострокове зберігання та обмін дослідницькими даними з різних галузей науки.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Європейські моделі розв’язання проблеми державного боргу: що обрати Україні
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Задоя, Анатолій Олександрович
Стаття присвячена аналізу боргових викликів України в умовах повномасштабної війни та у період післявоєнного відновлення. Попри значний зовнішній фінансовий тиск та зростання державного боргу до критично високих значень, фінансова система України зберігає відносну стабільність завдяки масштабній міжнародній підтримці. У роботі систематизовано сучасні теоретичні підходи до подолання боргових криз, що охоплюють моделі фіскальної консолідації, економічного зростання, фінансової репресії, монетизації боргу та різні форми реструктуризації. Проаналізовано міжнародний досвід управління надмірним державним боргом у країнах ЄС (Греції, Португалії, Ірландії) та у постконфліктних державах Південно-Східної Європи (Хорватії, Боснії і Герцеговині). Показано, що попри різну природу криз, ключовими елементами успішних стратегій були реструктуризація зовнішнього боргу, зовнішня фінансова підтримка та проведення глибоких структурних реформ.
На основі порівняльного аналізу визначено специфічні чинники, які обмежують можливості України, зокрема високу частку зовнішнього боргу, значні виплати у найближчі роки та масштабні потреби у фінансуванні відбудови. Обґрунтовано, що ефективна українська стратегія подолання боргових ризиків має бути комплексною та включати поєднання реструктуризації боргу, нових кредитів на пільгових умовах, удосконалення фіскальних правил і реалізацію структурних реформ. Підкреслено важливість створення умов для притоку приватних інвестицій, що дозволить зменшити залежність від боргового фінансування, а також використання інструментів, подібних до планів Бейкера та Брейді, для зниження вартості запозичень. Зроблено висновок, що в умовах війни та післявоєнної відбудови саме комбінований підхід є єдино можливим шляхом забезпечення боргової стійкості України.
Стимулювання цифрової трансформації як фактор зміцнення економіко-правової резільєнтності міст України в умовах глобальної конкуренції
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Задоя, Олександр Анатолійович; Магдіч, Аліса Сергіївна
У статті досліджується роль цифрової трансформації як ключового чинника зміцнення економіко-правової резільєнтності українських міст в умовах глобальної конкуренції та безпрецедентних геополітичних викликів. Автори обґрунтовують концепцію «цифрового правового імунітету», що визначає інтегровану систему технологічних та нормативно-правових механізмів для забезпечення автономності, незмінності та безперервного доступу до критично важливих муніципальних даних. Розглянуто вплив цифрових інструментів, таких як хмарних реєстрів, автоматизованих систем документообігу, блокчейн-рішень у сфері майнових і земельних відносин, цифрових платформ для бізнесу та соціальних сервісів, на мінімізацію трансакційних витрат, скорочення адміністративних бар’єрів і корупційних ризиків. Показано, що інтеграція таких інструментів у локальні нормативно-правові програми («Цифрове
місто», «Цифрова громада») формує передбачуване та прозоре правове середовище, стимулює обіг капіталу та підвищує інвестиційну привабливість територій.
На прикладі українських міст-лідерів цифровізації (Кривий Ріг, Дніпро, Тернопіль, Ужгород, Вінниця, Львів, Харків) здійснено систематизацію стратегій капіталізації цифрових активів та їх впливу на економічну та правову життєстійкість. Виділено три рівні інституційного стимулювання: стратегічне планування та нормативна легітимізація, створення локальних регуляторних «пісочниць», а також регламентація цифрової взаємодії з мешканцями та бізнесом. Показано, що в умовах децентралізації цифровізація перетворює місто на автономного цифрового суб’єкта, здатного нейтралізувати ризики централізованих систем управління та забезпечити безперервність муніципальних сервісів навіть у кризових умовах. Отримані результати підкреслюють системну роль цифрової трансформації у підвищенні стійкості українських міст, демонструють її економічну та правову ефективність і визначають пріоритети для подальших досліджень щодо кількісної оцінки впливу цифрових платформ на управлінські ризики, інвестиційну привабливість і стабільність локальних економік.
Global labor migration: impact on economic growth and competitiveness of national economies
(Danish Scientific Journal (DSJ), 2026) Закора, Роман Олександрович; Задоя, Олександр Анатолійович; Магдіч, Аліса Сергіївна
The article provides a comprehensive analysis of the impact of global labor migration on economic growth and the competitiveness of national economies under the current transformation of the global labor market. The study examines theoretical approaches to assessing the economic effects of migration, including the concepts of G. Borjas and P. Collier, and analyzes recent trends in international labor mobility in 2024-2025. Based on statistical data from international organizations and national institutions, the paper explores the experience of recipient countries (the United States, Germany, and the United Kingdom) and donor countries (India, Bangladesh, and Ukraine) regarding the impact of migration processes on GDP dynamics, unemployment rates, investment activity, and demographic structure.
The findings demonstrate that, for recipient countries, immigration contributes to the expansion of production capacity, supports aggregate demand, and partially offsets demographic aging, while also creating short-term pressure on labor markets and social systems. For donor countries, migration generates significant remittance inflows and reduces pressure on domestic labor markets; however, it also creates risks associated with brain drain and structural labor shortages. Particular attention is paid to the Ukrainian context, where migration under wartime conditions has a decisive impact on macroeconomic stability and post-war recovery prospects.
The study concludes that a balanced migration policy is essential to ensure economic efficiency, social stability, and the long-term competitiveness of national economies.
Кластерна архітектура європейських соціально-економічних моделей в умовах глобальної турбулентності: місце України
(Ефективна економіка, 2026) Задоя, Олександр Анатолійович
У статті здійснено багатовимірний аналіз сучасної архітектури європейських соціально-економічних моделей в умовах глобальної турбулентності 2024-2026 рр. із фокусом на визначення місця України в цій системі координат. Теоретичною основою дослідження є еволюція концепцій різновидів капіталізму (VoC), моделей зростання та залежних економік, які доповнюються підходами до аналізу резильєнтності та ролі держави в умовах системних шоків.
Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні методу головних компонентів (PCA) та кластерного аналізу k-means із використанням офіційних даних Світового банку, МВФ, OECD та Eurostat. Для аналізу відібрано дев’ять індикаторів, що відображають фіскально-державний, фінансово-ринковий та соціально-інклюзивний виміри соціально-економічних моделей 35 європейських країн.
Результати дослідження дозволили ідентифікувати чотири стійкі кластери: транзитивну периферію, континентальну соціальну модель, фінансових лідерів та посттрансформаційні стабілізовані економіки Центральної та Східної Європи. Показано, що класична дихотомія ліберальних і координованих ринкових економік втрачає пояснювальний потенціал у сучасних умовах.
Встановлено унікальне положення України, яка демонструє феномен «вертикального викиду» на карті кластерів: за рівнем розвитку ринкових інститутів вона тяжіє до транзитивних економік, водночас за масштабами державного втручання та фіскального навантаження перевищує соціально орієнтовані моделі ЄС. Це дозволяє класифікувати українську соціально-економічну модель як мобілізаційну, де держава виступає домінуючим економічним актором. Сформульовано стратегічні орієнтири переходу України від моделі воєнного виживання до моделі сталого розвитку в межах європейського економічного простору. Дослідження також підтверджує зростаючу роль воєнних та геополітичних чинників як ключових детермінант трансформації національних соціально-економічних моделей у Європі. Отримані результати можуть бути використані для удосконалення стратегій економічної політики та формування адаптивних моделей розвитку в умовах високої невизначеності.
Шлях підвищення конкурентоспроможність Європи в умовах геополітичної невизначеності та переходу до поліцентризму
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Задоя, Олександр Анатолійович
У статті досліджено ключові напрями підвищення конкурентоспроможності Європейського Союзу в умовах геополітичної невизначеності та формування поліцентричного світового порядку. Проаналізовано роль цифрової трансформації, енергетичної безпеки, оборонної інтеграції та стратегічної автономії як взаємопов’язаних чинників економічної стійкості ЄС. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу, що поєднує інноваційний розвиток, зниження зовнішніх залежностей і поглиблення внутрішньої інтеграції для збереження глобальних позицій Європи.
Формування самоосвітньої компетентності майбутніх бакалаврів економіки засобами відкритого інформаційного освітнього середовища
(Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Півень, Ярослав
Геополітична продовольча безпека: трансформація продовольчих систем.
(Наука, технології, інновації: Науковий журнал., 2026-04-05) Федулова С.О., Холод C.Б., Соколова В.В.
Це дослідження має на меті зробити внесок у наукову дискусію щодо формування бачення геополітичної продовольчої безпеки та дослідити пов’язані з нею процеси трансформації глобальних продовольчих систем. Сьогодні продовольча безпека стала однією з ключових основ національного суверенітету. Будь-які слабкі місця в цій сфері швидко можуть бути використані геополітичними опонентами. В статті акцентовано увагу на посилення ролі геополітики у функціонуванні глобальної продовольчої системи, що викликає занепокоєння. Це може означати, що продовольчі ресурси все частіше розглядатимуться як інструмент впливу або навіть тиску – як у ситуаціях відкритого конфлікту, так і в умовах міжнародної конкуренції. Автори дослідження пропонують розглядати геополітичну продовольчу безпеку через поєднання фундаментальних вимірів класичної продовольчої безпеки з геополітичними факторами та визначають такі складові геополітичної продовольчої безпеки як продовольчий суверенітет; самозабезпеченість продовольством; контроль над ресурсами аграрного виробництва; стійкість продовольчих систем; геоекономічна позиція на світових ринках та політичне використання продовольства. В статті також висвітлюються трансформаційні процеси у функціонуванні продовольчих систем в світі під впливом геополітика продовольства. Визначено, що сучасна зброя голоду діє значно складніше, ніж просто відмова в продажу продукції. Вона включає цілеспрямоване руйнування сільськогосподарської інфраструктури, використання продовольчої допомоги для політичного маніпулювання та навіть стратегічне провокування продовольчої інфляції для дестабілізації урядів. Також в дослідженні визначено, що продовольча незабезпеченість функціонує як своєрідний «мультиплікатор ризиків», посилюючи нестабільність одразу в кількох вимірах: соціальна нестабільність, розширення вербування до збройних угруповань, загострення конкуренції за ресурси. Аналіз доводить, що продовольство стало невід’ємною частиною гібридних війн. Зазначені тенденції неминуче ведуть до трансформації продовольчих систем світу, що передбачає перехід до стійких, здорових та інклюзивних моделей, які враховують геополітичні кризи, клімат та торгівлю.
Цифрова трансформація бізнес-структур.
(European Vector of Economic Development, 2025-11-17) Федулова С.О., Колос Д.Ю., Локтєв В.О.
Дослідження присвячене проблемі цифрової трансформації бізнес-структур та направлено на вивчення концептуального базису цифрової трансформації зазначених бізнес-структур. Цифрова трансформація є одним з ключових трендів сучасного бізнесу. В дослідженні подається бачення зміни парадигми регулювання розвитку на основі врахування цифрових способів надання цінності на ринку. Розуміння сутності процесу цифрової трансформації полягає у створенні нового способу виробництва, який характеризується поєднанням людського інтелекту та штучного. В дослідженні обґрунтовано, що цифрова трансформація – це стратегічна мета компанії, яка вимагає цілісного підходу та змінює саму економічну парадигму. Зазначено, що цифрова трансформація супроводжується використанням передових технологій, які слугують її основою та визначено перелік таких технологій. Виявлено, що технології не діють ізольовано, а створюють потужний синергетичний ефект. Цифрова трансформація кардинально змінює спосіб, яким компанії створюють цінність та отримують прибуток. Замість традиційних моделей, цифрові технології дозволяють створювати нові, інноваційні підходи, які змінюють шляхи виходу на ринок. В дослідження визначено ключові компоненти цифрової трансформації компанії, а саме: людський фактор, технологічні основи, організаційні зміни та стратегічний розвиток. Потреби в цифровій трансформації формуються як під впливом зовнішніх, так і внутрішніх факторів, що змушують організації переосмислювати свою стратегію та операційну діяльність. В дослідження також, акцентовано увагу на тому, що найскладнішим аспектом трансформації є не технологічний, а людський та організаційний. Культурна адаптація, залучення персоналу та підвищення їхніх цифрових навичок є критично важливими для подолання супротиву та мінімізації ризиків. Трансформаційні зміни в цифровій економіці роблять бізнес більш гнучким, інноваційним та орієнтованим на дані, але вимагають балансу між технологіями та людським фактором. Зазначено, що наступні етапи розвитку цифрової трансформації, що включатимуть гіперавтоматизацію, когнітивну робототехніку та подальшу інтеграцію ШІ, вимагатимуть від організацій постійної адаптації та інноваційного мислення, щоб залишатися лідерами в епоху цифрової економіки.
Зелена воднева економіка та проблеми використання водних ресурсів
(Academy Review, 2026-01-17) Федулова С.О., Заблодська І.В., Резяпов К.І.
Дослідження зосереджено на визначенні масштабів та особливостей споживання води під час виробництва зеленого водню та оцінка потенційних ризиків для національних економік у зв’язку з можливим дефіцитом водних ресурсів. Проводячи це дослідження, ми прагнеули з’ясувати, як і в яких обсягах виробництво водню споживає воду, аби політики могли ухвалювати обґрунтовані рішення. Світові трансформації знову актуалізували ідею переходу на водень як енергетичне джерело. Проте обговорення здебільшого зосереджені на фінансових та технічних викликах, водночас залишаючи поза увагою ключову проблему – використання води як сировини для його виробництва. В статті доведено, що утворилась хибна думка, що оскільки зелений водень використовує воду для виробництва водню, він має бути водомістким. Пропоноване дослідження вказує на те, що виробництво водню, в необхідній кількості для енергетичного переходу, вимагатиме багато водних ресурсів, але озираючись на те, скільки води вже використовується різними водоємними технологіями, ця кількість буде несуттєвою. Також акцентовано увагу на тому, що наявність води є місцевою проблемою, і значна частина світу стикається із загальним дефіцитом води або сильною посухою, частково через зміну клімату. І ось саме дії місцевої влади, такі як, перегляд схем ціноутворення на воду, обґрунтування розміщення водоємних виробництв тощо, могли б допомогти обмежити навантаження на місцевий доступ до прісної води. Масштабне виробництво водню може створити додатковий тиск на місцеві водні ресурси, особливо в регіонах, які вже страждають від водного стресу. Але, при цьому водень може значною мірою допомогти країнам в просуванні енергетичного переходу, при правильному підході до вибору технології та структури національного виробництва в країнах. В статті надається припущення, що за описаних тенденцій розвитку зеленої водневої економіки, з високою вірогідністю, в національних економіках країн відбудуться значні структурні зрушення. Запропоновано органам місцевої влади розглянути можливість врахування показників забору та споживання води як критеріїв порівняння під час аналізу та схвалення регіональних водневих проєктів. Такий підхід стимулюватиме галузь більш відповідально ставитися до використання водних ресурсів, налагодити їх моніторинг та відслідковувати покращення ефективності, що в перспективі дозволить зменшити залежність від води та підвищити стійкість сектора до пов’язаних із водою ризиків.
ПРАВОВІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ ЗЕЛЕНИМ ВОДНЕМ
(ПРАВО І СУСПІЛЬСТВО, 2025-08-17) ФЕДУЛОВА С. О., РЕЗЯПОВ К. І.
Робота присвячена дослідженню проблем правового забезпечення міжнародної торгівлі на енергетичних ринках. Головною ідеєю статті є визначення особливостей процесуальної реалізації в міжнародному праві глобальної торгівлі зеленим воднем. В дослідженні визначено, що правова база є ключовим фактором у створенні нового ринку, а регуляторна база для зеленого водню є важливою для встановлення чітких правил та запобігання зловживанню владою, оскільки водневі мережі можуть бути природною монополією. Виявлено, що серйозною перешкодою для прозорого регулювання та цілеспрямованого сприяння торгівлі саме зеленим воднем є відсутність його специфічної класифікації в Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС). Визначено, що оскільки зелений водень фізично не відрізняється від водню, виробленого з викопного палива, сертифікація є абсолютно необхідною для перевірки його відновлюваного походження та пов’язаної з ним інтенсивності викидів парникових газів. В статті також акцентовано увагу на низці найголовніших правових актів ЄС, які визначаються правовою базою для глобальної торгівлі зеленим воднем. В дослідженні доведено, що Європейській Комісії частково вдалося створити необхідні умови для функіонування ринку водню створивши більшість правових актів для регулювання. Подальший розвиток глобальної торгівлі зеленим воднем вимагатиме узгоджених зусиль урядів, міжнародних організацій та промисловості для створення більш чітких, послідовних та передбачуваних правових рамок. Одним з найбільших викликів для глобальної торгівлі зеленим воднем є розбіжність між національними та регіональними правилами, що визначають, який водень вважається «зеленим» або «чистим» і, відповідно, має право на підтримку або доступ до ринку. Ці розбіжності створюють значні бар’єри для трансатлантичної торгівлі та інвестицій. В статті визначено, що без вирішення правових та регуляторних викликів потенціал зеленого водню як ключового елемента глобального енергетичного переходу може залишитися нереалізованим.