Репозиторій Університету імені Альфреда Нобеля
забезпечує відкритий доступ до результатів наукових досліджень та вихідних даних, створених дослідниками університету. Репозиторій приймає публікації, набори дослідницьких даних, додаткові матеріали та інші цифрові об'єкти, пов'язані з науковими роботами. Він підтримує довгострокове зберігання та обмін дослідницькими даними з різних галузей науки.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Економічна стійкість підприємства в умовах трансформації зовнішнього середовища
(Одеський національний економічний університет, 2026) Задоя, Олександр Анатолійович
У тезах досліджено сутність та ключові механізми забезпечення економічної стійкості підприємства в умовах трансформації зовнішнього середовища. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу, що охоплює фінансову, виробничо-операційну, ринкову та організаційно-технологічну складові. Запропоновано систему індикаторів оцінювання стійкості та трьохетапний цикл управління: попередження ризиків, поглинання негативного впливу та адаптаційне відновлення. Акцентовано роль цифровізації, диверсифікації та резервування ресурсів у підвищенні адаптивності українських підприємств і їх готовності до інтеграції в європейське конкурентне середовище.
Підготовка майбутніх психологів до надання психологічної допомоги клієнтам у складних життєвих ситуаціях
(2026) Буртова, Єлизавета
Ukrainian Labour Market: Tendencies, Problems and Prospects
(Warszawa, CeDeWu Sp. z.o.o., 2019) Задоя, Анатолій Олександрович; Задоя, Олександр Анатолійович
Матеріали IІ Міжнародної науково практичної конференції студентів та молодих вчених "Цифрова економіка: глобальний вимір"
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026-07) Відповідальні за випуск: Стрельченко І., Смєсова В., Аракєлова І.
У збірнику представлено матеріали доповідей учасників I Міжнародної науково-практичної конференції студентів і молодих вчених «Цифрова економіка: глобальний вимір». яка об’єднала дослідників, викладачів, здобувачів освіти та експертів з різних країн, зокрема України, Польщі, Естонії, Литви, Латвії, США, Нідерландів та інших. Автори аналізують сучасні тенденції цифрової трансформації в економіці, освіті, фінансах і державному управлінні, приділяючи особливу увагу впливу цифровізації на конкурентоспроможність національних економік та інтеграційні процеси в Європі. У тезах розглядаються питання застосування цифрових технологій, штучного інтелекту, big data, блокчейну, електронного урядування, а також цифрової освіти як рушія людського капіталу. Значне місце займає аналіз викликів і можливостей, які відкриває цифрова економіка в умовах глобальної нестабільності та збройної агресії. Погляди авторів є індивідуальними і можуть не відображати позицію оргкомітету. Усі матеріали подано в авторській редакції.
Професійна підготовка майбутніх бакалаврів з інформаційних технологій з використанням хмарних сервісів у США
(Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Павлига, Павло
Формування аналітичної компетентності майбутніх економістів засобами інформаційно-комунікаційних технологій
(Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Круглик, Олег
Формування мовної свідомості майбутніх держслужбовців у процесі фахової підготовки
(Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Ільєнко, Андрій
Мотиваційні чинники переорієнтації на професію психолога у жінок середнього віку
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Батуріна Валерія Олексіївна
Кваліфікаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному дослідженню комплексу мотиваційних чинників, які спонукають жінок середнього віку до професійної переорієнтації та вибору професії психолога. Актуальність дослідження зумовлена кількома факторами: по-перше, сучасний динамічний ринок праці вимагає гнучкості та готовності до зміни професійної діяльності, особливо в контексті глобальних трансформацій, спричинених пандемією, воєнними діями та технологічними змінами; по-друге, зростає усвідомлення важливості психічного здоров'я у суспільстві, що призводить до стійкого збільшення попиту на кваліфікованих психологів; по-третє, середній вік часто пов'язаний з кризою ідентичності та переоцінкою життєвих пріоритетів, коли жінки починають шукати роботу з глибшим сенсом, що дозволяє реалізувати накопичений життєвий досвід і надавати допомогу іншим. Незважаючи на практичну значущість проблеми, психологічні механізми професійної переорієнтації жінок середнього віку, особливо мотиваційні чинники вибору професії психолога, залишаються недостатньо вивченими у вітчизняній психологічній науці.
Теоретична частина роботи ґрунтовно розкриває психологічні основи професійної переорієнтації у середньому віці через аналіз концепцій К. Юнга (індивідуація), Е. Еріксона (генеративність), Д. Левінсона (поетапна модель кризи) та сучасних українських дослідників. Встановлено унікальність кризи середини життя у жінок 35-45 років через накладання соціальних стереотипів, трансформацій у сімейній системі та фізіологічних змін. Розглянуто професійну переорієнтацію як багатофакторний процес свідомої трансформації кар'єрного шляху, успішність якого визначається психологічною стійкістю, адаптивною гнучкістю та знайомством з новою сферою. Проаналізовано мотивацію як центральний механізм професійних змін через взаємодію внутрішніх (пізнавальний інтерес, самодетермінація) та зовнішніх детермінант (соціальне визнання, прагматичні міркування). Розкрито ціннісно-смислову спрямованість особистості як фундаментальну основу вибору професії психолога, показано особливу зрілість професійного інтересу у дорослому віці та детально висвітлено десять ключових професійно важливих якостей майбутніх психологів: від психологічної стійкості та професійної емпатії до аналітичних здібностей та орієнтації на безперервний розвиток.
Емпірична частина дослідження реалізована за змішаним дизайном і включає кількісний аналіз даних, отриманих від 63 жінок віком від 30 до 55 років, які переорієнтуються на професію психолога або вже здобувають психологічну освіту. Результати кореляційного аналізу виявили статистично значущі позитивні зв'язки між внутрішньою мотивацією професійної діяльності та шістьма із чотирнадцяти шкал самоактуалізації: ціннісна орієнтація, сензитивність, самоповага, синергія, контактність та пізнавальні потреби. Це підтверджує, що внутрішні чинники професійної переорієнтації тісно пов'язані зі здатністю до особистісного зростання та реалізації свого потенціалу. Щодо ціннісних орієнтацій, виявлено неоднорідну картину зв'язків: термінальна цінність «щастя інших» продемонструвала очікуваний помірний позитивний зв'язок з внутрішньою мотивацією, що підтверджує роль альтруїстичної спрямованості у виборі професії психолога. Несподівано цінність «духовне задоволення» виявила помірний негативний зв'язок з внутрішньою мотивацією та слабкий негативний зв'язок з зовнішньою позитивною мотивацією. Цінність «саморозвиток» не виявила статистично значущих зв'язків з жодним типом мотивації. Орієнтація на матеріальні цінності також не продемонструвала очікуваного негативного впливу на мотивацію, що свідчить про складніший характер взаємодії ціннісних орієнтацій та професійної мотивації.
Інтерпретація результатів дозволяє зробити висновок про часткове підтвердження концептуальної гіпотези дослідження. Професійна переорієнтація на діяльність психолога у жінок середнього віку дійсно визначається комплексом мотиваційних чинників, де домінуючу роль відіграють внутрішні мотиви, інтегровані з особистим життєвим досвідом. Однак характер взаємозв'язків виявився складнішим та багатограннішим, ніж передбачалося початковими гіпотезами, що підкреслює багатофакторність процесу професійної переорієнтації у зрілому віці.
The qualification work is dedicated to the theoretical substantiation and empirical study of the complex of motivational factors that encourage middle-aged women to pursue professional reorientation and choose the psychology profession. The relevance of the study is determined by several factors: firstly, the modern dynamic labor market requires flexibility and readiness to change professional activities, especially in the context of global transformations caused by the pandemic, military actions, and technological changes; secondly, there is growing awareness of the importance of mental health in society, leading to a steady increase in demand for qualified psychologists; thirdly, middle age is often associated with an identity crisis and reassessment of life priorities, when women begin to seek work with deeper meaning that allows them to realize accumulated life experience and provide help to others. Despite the practical significance of the problem, the psychological mechanisms of professional reorientation in middle-aged women, particularly the motivational factors of choosing the psychology profession, remain insufficiently studied in domestic psychological science.
The theoretical part of the work thoroughly reveals the psychological foundations of professional reorientation in middle age through analysis of the concepts of C. Jung (individuation), E. Erikson (generativity), D. Levinson (stage model of crisis), and contemporary Ukrainian researchers. The uniqueness of the midlife crisis in women aged 35-45 has been established through the overlay of social stereotypes, transformations in the family system, and physiological changes. Professional reorientation is examined as a multifactorial process of conscious career path transformation, the success of which is determined by psychological resilience, adaptive flexibility, and familiarity with the new field. Motivation is analyzed as the central mechanism of professional changes through the interaction of internal determinants (cognitive interest, self-determination) and external factors (social recognition, pragmatic considerations). The value-semantic orientation of the individual is revealed as the fundamental basis for choosing the psychology profession, the special maturity of professional interest in adulthood is demonstrated, and ten key professionally important qualities of future psychologists are detailed: from psychological resilience and professional empathy to analytical abilities and orientation toward continuous development.
The empirical part of the study was implemented using a mixed design and includes quantitative analysis of data obtained from 63 women aged 30 to 55 years who are reorienting to the psychology profession or already pursuing psychological education. The results of correlation analysis revealed statistically significant positive relationships between internal motivation for professional activity and six of fourteen self-actualization scales: value orientation, sensitivity, self-respect, synergy, contact, and cognitive needs. This confirms that internal factors of professional reorientation are closely related to the ability for personal growth and realization of one's potential. Regarding value orientations, a heterogeneous pattern of relationships was revealed: the terminal value "happiness of others" demonstrated the expected moderate positive relationship with internal motivation, confirming the role of altruistic orientation in choosing the psychology profession. Unexpectedly, the value "spiritual satisfaction" revealed a moderate negative relationship with internal motivation and a weak negative relationship with external positive motivation. The value "self-development" showed no statistically significant relationships with any type of motivation. Orientation toward material values also did not demonstrate the expected negative impact on motivation, indicating a more complex nature of the interaction between value orientations and professional motivation.
The interpretation of results allows us to conclude that the conceptual hypothesis of the study is partially confirmed. Professional reorientation to psychology activities in middle-aged women is indeed determined by a complex of motivational factors, where internal motives integrated with personal life experience play a dominant role. However, the nature of the relationships proved to be more complex and multifaceted than predicted by the initial hypotheses, which emphasizes the multifactorial nature of the professional reorientation process in mature age.
Когнітивно-поведінкова терапія як метод подолання посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців в гострому періоді
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Антонюк Вікторія Сергіївна
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження ефективності когнітивно-поведінкової терапії у подоланні посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців в гострому періоді.
Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості військовослужбовців, які зазнають посттравматичного стресового розладу внаслідок участі у бойових діях. ПТСР в гострому періоді характеризується інтенсивним емоційним напруженням, нав’язливими спогадами, підвищеним рівнем тривожності, порушеннями сну, а також зниженням соціального та професійного функціонування, що потребує своєчасної та ефективної психологічної допомоги.
У роботі проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння посттравматичного стресового розладу, його психологічних механізмів, симптоматики та етапів розвитку. Особливу увагу приділено когнітивно-поведінковій терапії як одному з найбільш науково обґрунтованих і структурованих методів психологічної допомоги особам із травматичним досвідом. Розглянуто теоретичні засади, принципи та основні техніки когнітивно-поведінкової терапії, що застосовуються у лікуванні ПТСР.
Проведено емпіричне дослідження з метою оцінки впливу когнітивно-поведінкової терапії на зниження симптомів посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців в гострому періоді. У процесі дослідження було проаналізовано зміни рівня тривожності, вираженості травматичних переживань, дезадаптивних когнітивних установок та емоційної регуляції до та після проведення терапевтичного втручання.
Результати дослідження підтвердили ефективність когнітивно-поведінкової терапії у зниженні вираженості симптомів посттравматичного стресового розладу, підвищенні емоційної стабільності та формуванні адаптивних копінг-стратегій у військовослужбовців. Встановлено, що когнітивно-поведінкова терапія сприяє реструктуризації дисфункційних мисленнєвих установок, зменшенню уникальної поведінки та підвищенню рівня психологічної стійкості.
Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості використання розроблених рекомендацій і терапевтичних підходів у діяльності військових психологів, реабілітаційних центрів та фахівців у сфері психічного здоров’я, які надають психологічну допомогу військовослужбовцям в гострому періоді ПТСР. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення програм психологічного супроводу, спрямованих на відновлення психічного здоров’я та соціальну реінтеграцію військовослужбовців.
The qualification work is devoted to the problem of theoretical substantiation and empirical study of the effectiveness of cognitive behavioral therapy in overcoming post-traumatic stress disorder in military personnel during the acute period.
The relevance of the research is determined by the growing number of military personnel experiencing post-traumatic stress disorder as a result of participation in combat operations. PTSD in the acute period is characterized by intense emotional distress, intrusive memories, heightened anxiety, sleep disturbances, and impaired social and professional functioning, which necessitates timely and effective psychological intervention.
The study analyzes modern scientific approaches to understanding post-traumatic stress disorder, its psychological mechanisms, symptoms, and stages of development. Special attention is paid to cognitive behavioral therapy as one of the most evidence-based and structured methods of psychological assistance for individuals with traumatic experience. The theoretical foundations, principles, and main techniques of cognitive behavioral therapy used in the treatment of PTSD are examined.
An empirical study was conducted to assess the impact of cognitive behavioral therapy on the reduction of PTSD symptoms in military personnel during the acute period. The research evaluated changes in the level of anxiety, severity of traumatic experiences, maladaptive cognitive beliefs, and emotional regulation before and after the therapeutic intervention.
The results of the study confirmed the effectiveness of cognitive behavioral therapy in reducing the severity of post-traumatic stress symptoms, improving emotional stability, and promoting adaptive coping strategies in military personnel. It was found that CBT contributes to the restructuring of dysfunctional thoughts, reduction of avoidance behavior, and enhancement of psychological resilience.
The practical significance of the research lies in the possibility of applying the developed recommendations and therapeutic approaches in the work of military psychologists, rehabilitation centers, and mental health professionals providing psychological assistance to servicemen in the acute period of PTSD. The results of the study can be used to improve psychological support programs aimed at the mental health recovery and social reintegration of military personnel.