Електронний репозитарій університету ім. Альфреда Нобеля

Електронний архів, науковий (інституційний) репозитарій відкритого доступу до результатів наукових досліджень. Накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету

 

Нові надходження

Документ
Методологічні аспекти використання штучного інтелекту: сутність, термінологія та право
(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2024-09-30) Писарькова Валерія Ростиславівна; Мішустіна Тетяна Сергіївна; Гамзаг Ольга Вікторівна
У даному дослідженні виконано критичний аналіз наявних дефініцій «штучного інтелекту» та виявлено, з точки зору авторів, основні закономірності прийняття рішень штучним інтелектом. Визначено механізм сприйняття ним обставин об’єктивної реальності та підтверджено принципову здатність кібернетичного утворення співвідносити свою поведінку із соціально прийнятними процесами. Висловлено припущення, що існує безліч способів опису штучного інтелекту за допомогою вказівки на механізм дії основних принципів роботи, спектра розв'язуваних завдань тощо. У результаті комплексного аналізу різних джерел наукової інформації запропоновано ввести в науковий обіг авторський варіант поняття «штучний інтелект». Автори також виокремлюють практичну значущість роботи: зумовлена відсутністю на теперішній час можливості застосування до відносин за участю ШІ правових норм і правил, які б враховували їхню специфіку. З точки зору авторів, основні положення та висновки дослідження можуть бути використані для вдосконалення механізмів правового регулювання «штучного інтелекту» в Україні.
Документ
Європейська податкова система: проблеми гармонізації та шляхи їх вирішення
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Задоя, Анатолій Олександрович
Проблема гармонізації національного податкового законодавства країн-членів ЄС є сьогодні особливо нагальною, без вирішення якої важко досягти конкурентних переваг на світовому ринку та реалізувати потенціал, закладений у спільному ринку Європейського Союзу. Метою нашого дослідження є виявлення основних причин, які стоять на заваді гармонізації національного податкового законодавства країн-членів ЄС, тенденцій та ініціатив, спрямованих на подолання внутрішніх суперечностей та підвищення міжнародної конкурентоспроможності Європейського Союзу. У ході дослідження також обґрунтовані пропозиції для України щодо підготовки її податкової системи до вступу у ЄС. Дослідження показало, що основними факторами, які ускладнюють процес імплементації ініціатив, що виходять від європейських інституцій, є податкова конкуренція, суттєві відмінності у податкових моделях країн-членів ЄС, зацікавленість цілого ряду економічних суб’єктів у збереженні національних відмінностей у ставках оподаткування, загальний консерватизм податкових систем. Першочерговими заходами на шляху узгодження податкового законодавства країн-членів ЄС можуть стати зусилля Європейської Комісії по спрощенню системи ПДВ та зближенню ставок між країнами-членами для зменшення дисбалансів на ринку, запровадженню спільної консолідованої бази оподаткування, використанню мінімальних податкових ставок та посиленню боротьби з ухилянням від сплати податків, удосконаленню оподаткування цифрових компаній. Хоча гармонізація податкових систем у ЄС є складною через економічні, політичні та соціальні відмінності між державами-членами, поступові кроки до зближення податкових правил та боротьби з податковою конкуренцією можуть забезпечити ефективніше функціонування єдиного ринку. Це сприятиме не лише економічній інтеграції, але й справедливішому розподілу податкового навантаження між компаніями. Завдання України по підготовці національної податкової системи до вступу в ЄС ускладняється відсутністю єдиних європейських стандартів у цій сфері. Тому сьогодні важливо дотримуватися загальних принципів побудови систем оподаткування, які діють у ЄС, та обирати ту модель, яка найбільше відповідає національним інтересам.
Документ
Шляхи реалізації комплексного підходу до підвищення конкурентоспроможності України
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Магдіч, Аліса Сергіївна; Задоя, Олександр Анатолійович; Новіков, Артем Максимович
Дослідження присвячено вивченню основних факторів впливу конкурентного стану соціально-економічної моделі України на сучасному етапі розвитку. Аналіз основних макроекономічних параметрів на передодні повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації показав значний потенціал стосовно економічного відновлення вітчизняної економіки після втрат в результаті карантинних заходів при пандемії COVID-19. Приймаючи до уваги сучасні реформи в Європейському Союзі стосовно підвищення конкурентоспроможності на основі Повідомлення Європейської комісії до Європейського парламенту, Ради, Європейського економічного і соціального комітету та Комітету регіонів «Довгострокова конкурентоспроможність ЄС: погляд після 2030 року», виявлено певні дотичні напрямки по реалізації відповідних перетворень в України. В результаті авторами розроблений комплексний підхід до підвищення конкурентоспроможності нашої держави. Відповідно до цього запропоновані можливі шляхи реалізації окремих компонентів комплексного підходу. Визначено, що за допомогою стимулів, пов’язаних з впливом громадськості та бізнесу на еліту, необхідно забезпечувати розробку, впровадження та контроль за виконанням найактуальніших реформ, а саме: безпекова реформа, інституційна реформа, відбудова інфраструктури, інноваційна реформа. Виокремлено найважливіші кроки, які стосуються в першу чергу поглиблення співпраці з іноземними партнерами як на рівні бізнес-структур, так і на владному рівні. Зазначено про необхідність рішучої боротьби з проявами корупції в усіх сферах життя та необхідне термінове інституційне реформування. На основі теорії культурних вимірів Г. Хофстеде проведений регресивний аналіз та пошук залежності між оцінкою якості інститутів за рейтингом «Global Competivness Index» та значенням культурних вимірів України. На основі проведених розрахунків та оцінки щільності статистичного зв’язку через коефіцієнт детермінації доведено, що вищий індивідуалізм корелює з вищою якістю інститутів й, навпаки, вища дистанція влади корелює з нижчою якістю інститутів. Залежність інститутів від інших культурних вимір занадто слабка, щоб говорити про змістовність зв’язку, проте графічний аналіз довгострокової орієнтації та уникнення невизначеності дає підстави стверджувати про наявність спільної динаміки. Запропоновано три основні напрямки реалізації інституційної реформи: виховання громадянського патріотизму у населення, боротьба зі старою, корумпованою анти-національною елітою (олігархами) та вирощування патріотичних меритократів їм на заміну. Виконання цих умов створить міцний плацдарм для подальшого розвитку правової держави. Стосовно інфраструктурної відбудови та інноваційної реформи запропоновано реалізацію планів модернізації та цифровізації. Особливу увагу слід приділити впровадженню та використанню сучасних інструментів по використанню всього спектру можливостей фінансових та фондових ринків. Важливе значення також має реалізація сучасних освітніх підходів на всіх рівнях. Поєднання та вдала реалізація запропонованих процесів призведе до підвищення продуктивності і конкурентоспроможності. Драйвером позитивних змін повинен стати український бізнес та громадянське суспільство: підприємці знають, що їм потрібно для динамічного розвитку, громадяни – для гідного життя.
Документ
Самоосвіта викладача в умовах воєнного стану: з досвіду закладу вищої освіти
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Волкова Н.П., Кожушко С.П., Онищенко М.Ю.
У статті досліджено проблему професійного зростання педагога завдяки безперервній самоосвіті та особистісному розвитку в умовах воєнного стану. Проведено SWOT-аналіз тлумачень поняття «самоосвіта» та з’ясовано, що самоосвіта є необхідною складовою професійної діяльності, обумовлена соціальним замовленням і є чинником особистісно-професійного зростання фахівця. Акцентовано увагу на самоосвіті педагога як провідній формі вдосконалення педагогічної майстерності та професійної компетентності, що полягає в засвоєнні, оновленні, поширенні й поглибленні знань, узагальненні досвіду шляхом цілеспрямованої, системної самоосвітньої діяльності, спрямованої на саморозвиток і самовдосконалення особистості, задоволення власних інтересів і об’єктивних потреб освітнього закладу. Виявлено, що умови воєнного стану в Україні, зміни орієнтирів освіти внесли корективи як у зміст самоосвіти викладачів, так і форми та види їх самоосвітньої діяльності. Розглянуто деякі підходи щодо підвищення професійного рівня педагога, які реалізовано у ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля» в умовах воєнного стану (набуття компетенцій збереження й відновлення психічного здоров’я, надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу, удосконалення інформаційної компетентності, впровадження ефективних способів підвищення якості освіти в умовах онлайн-навчання, оволодіння новими методами навчання / викладання). Розкрито зміст розробленої та впровадженої цілісної програми турботи про психічне здоровʼя людини, марафону онлайн-зустрічей з вітчизняними фахівцями й лекторами європейських країн, спрямованої на оволодіння компетентностями щодо забезпечення власного психологічного здоров’я й покращення психоемоційного стану здобувачів вищої освіти в умовах воєнного часу. Обґрунтовано доцільність опанування викладачами різним програмним забезпеченням, уміннями працювати на різних навчальних платформах, використовувати інтерактивні додатки; співпраці і взаємодії з вітчизняними закладами вищої освіти, ЗВО зарубіжних країн з метою отримання досвіду для подальшого впровадження кращих європейських практик в освітній процес; стажування, участі у міжнародних проєктах, завдяки чому викладачі віднаходили й впроваджували ефективні способи підвищення якості освіти в умовах онлайн-навчання, оволодівали новими методами навчання / викладання. У висновках підкреслено необхідність цілеспрямованої самоосвіти викладача, завдяки чому формується новий безцінний досвід надання якісної освіти в умовах війни.
Документ
Мистецтво ораторства як ключова компетенція лідера: стратегія підготовки до публічних виступів
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Білик, Валерія Сергіївна; Задоя, Олександр Анатолійович
В роботі проведений ретроспективний аналіз виникнення та розвитку ораторського мистецтва. Підтверджено, що застосування вдалих риторичних прийомів було необхідною умовою успішного політичного та соціального життя на всіх етапах розвитку суспільства починаючи зі Стародавньої Греції і до теперішніх часів. Особливого значення ораторські промови набували під час реформаторських зрушень – деякі з них увійшли в історію як зразки мистецтва публічного виступу відомих політичних лідерів. В процесі дослідження зазначено, що з розвитком технологій масових комунікацій, ораторське мистецтво почало доповнюватися медіа засобами: радіо, телебачення, інтернет. Виявлено, що успішний публічний виступ в сучасному світі вимагає ретельної підготовки. Виділено дев’ять риторичних ходів із відповідними кроками для побудови виступів. Подальший аналіз різних розділів виступів показав, що домінуючими ходами були вступ до теми для вступного розділу, розвиток теми для основної частини та кроки до заключного розділу. У підсумку визначено, що ораторське мистецтво є інструментом переконання, інформування та мотивації. Кожен успішний лідер в свою чергу має повноцінно розуміти значення цього мистецтва для якісного впливу на аудиторію і також вміти навчатися цьому мистецтву задля того, аби досягти бажаних результатів.
Документ
Шляхи підвищення конкурентоспроможності України: погляд за горизонт
(Одесьний національний економічний університет, 2024-11) Задоя, Анатолій Олександрович
Документ
Чи може БРІКС стати економічним інтеграційним об’єднанням?
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024-11-16) Задоя, Анатолій Олександрович
В останні роки БРІКС привертає до себе підвищену увагу через його розширення та нові ініціативи, спрямовані на створення альтернатив впливовим міжнародним структурам, таким як Міжнародний валютний фонд та Світовий банк. Метою нашого дослідження є оцінка можливостей БРІКС перетворитися на міжнародне інтеграційне об’єднання, яке було б здатне не тільки на прийняття певних політичних рішень, але й на зближення економік країн-учасників та формування нового типу міжнародних економічних утворень. Аналіз показав, що існує цілий ряд вагомих перепон, які у найближчому майбутньому роблять малоймовірним суттєві інтеграційні процеси у рамках БРІКС. Це пов’язане з неінституційним характером цієї організації, надзвичайно різноманітним її складом, що породжує відмінності цінностей та інтересів, а також з відсутністю тісних економічних зв’язків між країнами-учасниками.
Документ
Аналіз першочергових напрямків антикризового управління в Україні під час військової агресії Росії
(Одеський національний економічний університет, 2024) Задоя, Олександр Анатолійович
Робота аналізує антикризові заходи в Україні під час військової агресії Росії, що почалася в 2014 році. Втрата територій і економічні труднощі змусили державу швидко реагувати за допомогою антикризових інструментів. Попри часткову стабілізацію до 2020 року, повномасштабне вторгнення в 2022 році завдало серйозного удару по економіці. Основними напрямками антикризового управління визначено досягнення економічної стійкості, підтримку фінансової системи та соціальний захист. Пропонуються такі заходи, як зниження відсоткової ставки для стимулювання бізнесу та використання військово-промислового потенціалу для підвищення валютних надходжень. Також важливо враховувати відновлення інфраструктури та міжнародну співпрацю для стабілізації ситуації.