Репозиторій Університету імені Альфреда Нобеля
забезпечує відкритий доступ до результатів наукових досліджень та вихідних даних, створених дослідниками університету. Репозиторій приймає публікації, набори дослідницьких даних, додаткові матеріали та інші цифрові об'єкти, пов'язані з науковими роботами. Він підтримує довгострокове зберігання та обмін дослідницькими даними з різних галузей науки.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Шлях підвищення конкурентоспроможність Європи в умовах геополітичної невизначеності та переходу до поліцентризму
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Задоя, Олександр Анатолійович
У статті досліджено ключові напрями підвищення конкурентоспроможності Європейського Союзу в умовах геополітичної невизначеності та формування поліцентричного світового порядку. Проаналізовано роль цифрової трансформації, енергетичної безпеки, оборонної інтеграції та стратегічної автономії як взаємопов’язаних чинників економічної стійкості ЄС. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу, що поєднує інноваційний розвиток, зниження зовнішніх залежностей і поглиблення внутрішньої інтеграції для збереження глобальних позицій Європи.
Формування самоосвітньої компетентності майбутніх бакалаврів економіки засобами відкритого інформаційного освітнього середовища
(Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Півень, Ярослав
Геополітична продовольча безпека: трансформація продовольчих систем.
(Наука, технології, інновації: Науковий журнал., 2026-04-05) Федулова С.О., Холод C.Б., Соколова В.В.
Це дослідження має на меті зробити внесок у наукову дискусію щодо формування бачення геополітичної продовольчої безпеки та дослідити пов’язані з нею процеси трансформації глобальних продовольчих систем. Сьогодні продовольча безпека стала однією з ключових основ національного суверенітету. Будь-які слабкі місця в цій сфері швидко можуть бути використані геополітичними опонентами. В статті акцентовано увагу на посилення ролі геополітики у функціонуванні глобальної продовольчої системи, що викликає занепокоєння. Це може означати, що продовольчі ресурси все частіше розглядатимуться як інструмент впливу або навіть тиску – як у ситуаціях відкритого конфлікту, так і в умовах міжнародної конкуренції. Автори дослідження пропонують розглядати геополітичну продовольчу безпеку через поєднання фундаментальних вимірів класичної продовольчої безпеки з геополітичними факторами та визначають такі складові геополітичної продовольчої безпеки як продовольчий суверенітет; самозабезпеченість продовольством; контроль над ресурсами аграрного виробництва; стійкість продовольчих систем; геоекономічна позиція на світових ринках та політичне використання продовольства. В статті також висвітлюються трансформаційні процеси у функціонуванні продовольчих систем в світі під впливом геополітика продовольства. Визначено, що сучасна зброя голоду діє значно складніше, ніж просто відмова в продажу продукції. Вона включає цілеспрямоване руйнування сільськогосподарської інфраструктури, використання продовольчої допомоги для політичного маніпулювання та навіть стратегічне провокування продовольчої інфляції для дестабілізації урядів. Також в дослідженні визначено, що продовольча незабезпеченість функціонує як своєрідний «мультиплікатор ризиків», посилюючи нестабільність одразу в кількох вимірах: соціальна нестабільність, розширення вербування до збройних угруповань, загострення конкуренції за ресурси. Аналіз доводить, що продовольство стало невід’ємною частиною гібридних війн. Зазначені тенденції неминуче ведуть до трансформації продовольчих систем світу, що передбачає перехід до стійких, здорових та інклюзивних моделей, які враховують геополітичні кризи, клімат та торгівлю.
Цифрова трансформація бізнес-структур.
(European Vector of Economic Development, 2025-11-17) Федулова С.О., Колос Д.Ю., Локтєв В.О.
Дослідження присвячене проблемі цифрової трансформації бізнес-структур та направлено на вивчення концептуального базису цифрової трансформації зазначених бізнес-структур. Цифрова трансформація є одним з ключових трендів сучасного бізнесу. В дослідженні подається бачення зміни парадигми регулювання розвитку на основі врахування цифрових способів надання цінності на ринку. Розуміння сутності процесу цифрової трансформації полягає у створенні нового способу виробництва, який характеризується поєднанням людського інтелекту та штучного. В дослідженні обґрунтовано, що цифрова трансформація – це стратегічна мета компанії, яка вимагає цілісного підходу та змінює саму економічну парадигму. Зазначено, що цифрова трансформація супроводжується використанням передових технологій, які слугують її основою та визначено перелік таких технологій. Виявлено, що технології не діють ізольовано, а створюють потужний синергетичний ефект. Цифрова трансформація кардинально змінює спосіб, яким компанії створюють цінність та отримують прибуток. Замість традиційних моделей, цифрові технології дозволяють створювати нові, інноваційні підходи, які змінюють шляхи виходу на ринок. В дослідження визначено ключові компоненти цифрової трансформації компанії, а саме: людський фактор, технологічні основи, організаційні зміни та стратегічний розвиток. Потреби в цифровій трансформації формуються як під впливом зовнішніх, так і внутрішніх факторів, що змушують організації переосмислювати свою стратегію та операційну діяльність. В дослідження також, акцентовано увагу на тому, що найскладнішим аспектом трансформації є не технологічний, а людський та організаційний. Культурна адаптація, залучення персоналу та підвищення їхніх цифрових навичок є критично важливими для подолання супротиву та мінімізації ризиків. Трансформаційні зміни в цифровій економіці роблять бізнес більш гнучким, інноваційним та орієнтованим на дані, але вимагають балансу між технологіями та людським фактором. Зазначено, що наступні етапи розвитку цифрової трансформації, що включатимуть гіперавтоматизацію, когнітивну робототехніку та подальшу інтеграцію ШІ, вимагатимуть від організацій постійної адаптації та інноваційного мислення, щоб залишатися лідерами в епоху цифрової економіки.
Зелена воднева економіка та проблеми використання водних ресурсів
(Academy Review, 2026-01-17) Федулова С.О., Заблодська І.В., Резяпов К.І.
Дослідження зосереджено на визначенні масштабів та особливостей споживання води під час виробництва зеленого водню та оцінка потенційних ризиків для національних економік у зв’язку з можливим дефіцитом водних ресурсів. Проводячи це дослідження, ми прагнеули з’ясувати, як і в яких обсягах виробництво водню споживає воду, аби політики могли ухвалювати обґрунтовані рішення. Світові трансформації знову актуалізували ідею переходу на водень як енергетичне джерело. Проте обговорення здебільшого зосереджені на фінансових та технічних викликах, водночас залишаючи поза увагою ключову проблему – використання води як сировини для його виробництва. В статті доведено, що утворилась хибна думка, що оскільки зелений водень використовує воду для виробництва водню, він має бути водомістким. Пропоноване дослідження вказує на те, що виробництво водню, в необхідній кількості для енергетичного переходу, вимагатиме багато водних ресурсів, але озираючись на те, скільки води вже використовується різними водоємними технологіями, ця кількість буде несуттєвою. Також акцентовано увагу на тому, що наявність води є місцевою проблемою, і значна частина світу стикається із загальним дефіцитом води або сильною посухою, частково через зміну клімату. І ось саме дії місцевої влади, такі як, перегляд схем ціноутворення на воду, обґрунтування розміщення водоємних виробництв тощо, могли б допомогти обмежити навантаження на місцевий доступ до прісної води. Масштабне виробництво водню може створити додатковий тиск на місцеві водні ресурси, особливо в регіонах, які вже страждають від водного стресу. Але, при цьому водень може значною мірою допомогти країнам в просуванні енергетичного переходу, при правильному підході до вибору технології та структури національного виробництва в країнах. В статті надається припущення, що за описаних тенденцій розвитку зеленої водневої економіки, з високою вірогідністю, в національних економіках країн відбудуться значні структурні зрушення. Запропоновано органам місцевої влади розглянути можливість врахування показників забору та споживання води як критеріїв порівняння під час аналізу та схвалення регіональних водневих проєктів. Такий підхід стимулюватиме галузь більш відповідально ставитися до використання водних ресурсів, налагодити їх моніторинг та відслідковувати покращення ефективності, що в перспективі дозволить зменшити залежність від води та підвищити стійкість сектора до пов’язаних із водою ризиків.
ПРАВОВІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ ЗЕЛЕНИМ ВОДНЕМ
(ПРАВО І СУСПІЛЬСТВО, 2025-08-17) ФЕДУЛОВА С. О., РЕЗЯПОВ К. І.
Робота присвячена дослідженню проблем правового забезпечення міжнародної торгівлі на енергетичних ринках. Головною ідеєю статті є визначення особливостей процесуальної реалізації в міжнародному праві глобальної торгівлі зеленим воднем. В дослідженні визначено, що правова база є ключовим фактором у створенні нового ринку, а регуляторна база для зеленого водню є важливою для встановлення чітких правил та запобігання зловживанню владою, оскільки водневі мережі можуть бути природною монополією. Виявлено, що серйозною перешкодою для прозорого регулювання та цілеспрямованого сприяння торгівлі саме зеленим воднем є відсутність його специфічної класифікації в Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС). Визначено, що оскільки зелений водень фізично не відрізняється від водню, виробленого з викопного палива, сертифікація є абсолютно необхідною для перевірки його відновлюваного походження та пов’язаної з ним інтенсивності викидів парникових газів. В статті також акцентовано увагу на низці найголовніших правових актів ЄС, які визначаються правовою базою для глобальної торгівлі зеленим воднем. В дослідженні доведено, що Європейській Комісії частково вдалося створити необхідні умови для функіонування ринку водню створивши більшість правових актів для регулювання. Подальший розвиток глобальної торгівлі зеленим воднем вимагатиме узгоджених зусиль урядів, міжнародних організацій та промисловості для створення більш чітких, послідовних та передбачуваних правових рамок. Одним з найбільших викликів для глобальної торгівлі зеленим воднем є розбіжність між національними та регіональними правилами, що визначають, який водень вважається «зеленим» або «чистим» і, відповідно, має право на підтримку або доступ до ринку. Ці розбіжності створюють значні бар’єри для трансатлантичної торгівлі та інвестицій. В статті визначено, що без вирішення правових та регуляторних викликів потенціал зеленого водню як ключового елемента глобального енергетичного переходу може залишитися нереалізованим.
ПРОДОВОЛЬЧА ДИПЛОМАТІЯ ТА ГОЛОДУВАННЯ ЯК ВОЄННИЙ ЗЛОЧИН
(НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ, 2025-01-17) С. О. ФЕДУЛОВА, К. І. РЕЗЯПОВ
Дослідження присвячене питанням визначення перспективного стратегічного вибору ЄС в умовах енергетичної трансформації та вивченню ключових елементів водневої дипломатії ЄС. Головною ідеєю роботи є оцінка ключових елементів водневої дипломатії ЄС на даний момент в розрізі геополітики енергетичної трансформації. В роботі визначено потенційні основні центи виробництва водню в Європі. Також в дослідженні закцентувано увагу на тому, що ЄС планує стати імпортером зеленого водню та продуктів Power-to-X. Водень, ймовірно, матиме значний вплив на географію торгівлі енергоносіями, що ще більше регіоналізуватиме енергетичні відносини. Також, треба взяти до уваги, що чистий водень не принесе прибутків, порівнянних із сьогоднішніми нафтою та газом. Водень – це перетворення, а не видобуток, і він має потенціал для конкурентоспроможного виробництва в багатьох місцях. В роботі аргументовано, що існує нагальна потреба трансформувати водневу дипломатію ЄС, узгодивши інтереси Європи у підвищенні її конкурентоспроможності та енергетичної безпеки під час кризи з глобальними цілями декарбонізації та сталого економічного розвитку. Реалізація ефективної водневої дипломатії та партнерства в рамках ініціативи H2-diplo зможуть консолідувати геополітичне середовище та середовище безпеки на шляху до стратегічної автономії ЄС. При цьому, в роботі зазначається, що ЄС потрібно глибоко замислитись про потенційний внесок ЄС у територіальну оборону та стримування і про те, як його оборонні інструменти можуть посилити стримування та стратегію територіальної оборони Атлантичного Альянсу. Ця переорієнтація на традиційну оборону значно підвищить додану цінність ЄС. У Стратегії національної безпеки, схваленій адміністрацією Байдена 12 жовтня 2022 року, це чітко визначено, в ній чітко розрізняють Китай як «системний», «глобальний» виклик і Росію як «безпосередню», хоча й більш локальну загрозу. В роботі пояснено, що за рахунок зростаючої уваги США до Китаю та Азії, Європі прийдеться брати на себе більше відповідальності за безпеку та захист континенту.
Матеріали ХL Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і студентів. Том 2
(УНІВЕРСИТЕТ імені АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ, 2026-04-20) КАФЕДРА ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Збірник містить матеріали доповідей учасників XL Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених і студентів «Трансформація економічних систем та інститутів у нових геостратегічних реаліях». У ньому представлено наукові підходи дослідників з України, Великої Британії, Польщі, Чехії, В’єтнаму та інших країн до оцінки сучасних процесів глобалізації та розвитку інтеграційних тенденцій у світовій економіці. Значну увагу приділено трансформації економічних систем і інституцій, питанню підвищення рівня конкурентоспроможності країн ЄС, а також змінам у європейській безпековій архітектурі під впливом нових геостратегічних викликів. Окремо розглянуто вплив російської агресії проти України на національні та глобальні економічні процеси. Матеріали подано в авторській редакції; висловлені позиції можуть не збігатися з точкою зору організаційного комітету конференці.
Матеріали ХL Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і студентів. Том 1
(УНІВЕРСИТЕТ імені АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ, 2026-04-20) КАФЕДРА ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Збірник містить матеріали доповідей учасників XL Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених і студентів «Трансформація економічних систем та інститутів у нових геостратегічних реаліях». У ньому представлено наукові підходи дослідників з України, Великої Британії, Польщі, Чехії, В’єтнаму та інших країн до оцінки сучасних процесів глобалізації та розвитку інтеграційних тенденцій у світовій економіці. Значну увагу приділено трансформації економічних систем і інституцій, питанню підвищення рівня конкурентоспроможності країн ЄС, а також змінам у європейській безпековій архітектурі під впливом нових геостратегічних викликів. Окремо розглянуто вплив російської агресії проти України на національні та глобальні економічні процеси. Матеріали подано в авторській редакції; висловлені позиції можуть не збігатися з точкою зору організаційного комітету конференції.
Матеріали XXXІХ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів
(УНІВЕРСИТЕТ імені АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ, 2025-11-24) КАФЕДРА ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Збірник містить матеріали доповідей учасників XXXІХ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Трансформація економічних систем та інститутів у нових геостратегічних реаліях». Молоді дослідники з України, Польщі, Молдови, Великобританії та В'єтнаму представляють свої оцінки сучасної глобалізації та світових інтеграційних перспектив. Аналізуються трансформаційні процеси в економічних системах та інститутах під впливом нових геостратегічних реалій. Окрему увагу приділено впливу російської агресії проти України на національні та глобальні економічні процеси. Автори висловлюють власні погляди, які не обов'язково відображають позицію організаційного комітету. Матеріали опубліковані в авторській редакції.