Bachelors
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Bachelors за Ключові слова "adolescents"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Взаємозв'язок інтенсивності переживання втрати та типів копінг-стратегій у підлітків(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Кругліна Віра РоманівнаРобота присвячена дослідженню особливостей взаємозв’язку між інтенсивністю переживання втрати та типами копінг-стратегій у підлітковому віці. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості травматичних подій у житті сучасних підлітків, пов’язаних із втратою близьких людей, вимушеним переселенням, воєнними діями та іншими кризовими обставинами, що негативно впливають на їхній психоемоційний стан і процес соціально-психологічної адаптації. У теоретичній частині роботи проаналізовано основні наукові підходи до розуміння феномену втрати, психологічних особливостей її переживання у підлітковому віці та сучасні концепції копінг-поведінки. Розглянуто сутність копінг-стратегій, їх класифікації, адаптивний та дезадаптивний характер, а також особливості застосування підлітками в умовах стресових життєвих ситуацій. Емпіричне дослідження було спрямоване на виявлення рівня інтенсивності переживання втрати, особливостей копінг-поведінки, а також рівня тривожності та депресивних проявів у підлітків. Для реалізації поставленої мети використано комплекс психодіагностичних методик: Шкалу впливу травматичної події (IES-R), опитувальник копінг-стратегій Brief COPE, Госпітальну шкалу тривоги і депресії (HADS) та Шкалу депресії Бека (BDI-II). Отримані результати оброблялися за допомогою методів математичної статистики, зокрема описової статистики та кореляційного аналізу. Результати дослідження засвідчили, що значна частина підлітків характеризується помірним і високим рівнем переживання втрати, що супроводжується проявами тривожності, емоційного напруження та окремими депресивними симптомами. Встановлено, що зі зростанням інтенсивності переживання втрати підвищується частота використання дезадаптивних копінг-стратегій, зокрема уникання, поведінкового відсторонення, заперечення та самозвинувачення. Водночас підлітки з нижчим рівнем травматичних переживань частіше використовують адаптивні способи подолання труднощів, такі як активне подолання, планування, позитивне переосмислення та звернення по соціальну підтримку. Кореляційний аналіз підтвердив наявність статистично значущих взаємозв’язків між показниками інтенсивності переживання втрати та окремими типами копінг-стратегій. Отримані результати свідчать про важливу роль конструктивних стратегій подолання стресу у процесі психологічної адаптації підлітків до втрати. На основі результатів дослідження розроблено практичні рекомендації для психологів, педагогів і батьків щодо психологічної підтримки підлітків, які переживають втрату. Запропоновані рекомендації спрямовані на розвиток адаптивних копінг-стратегій, зниження рівня психологічного дистресу та сприяння успішній емоційній адаптації. The thesis is devoted to the study of the relationship between the intensity of loss experience and coping strategies in adolescence. The relevance of the study is determined by the growing number of traumatic events experienced by modern adolescents, including the loss of significant others, forced displacement, military actions, and other crisis situations that negatively affect their emotional well-being and psychological adaptation. The theoretical part of the research analyzes the main scientific approaches to understanding the phenomenon of loss, the psychological characteristics of grief experience during adolescence, and contemporary concepts of coping behavior. The essence of coping strategies, their classifications, adaptive and maladaptive forms, and the peculiarities of their use by adolescents in stressful life situations are examined. The empirical study was aimed at identifying the level of loss experience intensity, coping behavior characteristics, and indicators of anxiety and depression among adolescents. The research employed a set of psychodiagnostic tools, including the Impact of Event Scale – Revised (IES-R), Brief COPE Inventory, Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), and Beck Depression Inventory-II (BDI-II). The obtained data were processed using descriptive statistics and correlation analysis. The findings revealed that a considerable proportion of adolescents demonstrated moderate and high levels of loss-related distress accompanied by anxiety, emotional tension, and depressive symptoms. It was found that a higher intensity of loss experience is associated with more frequent use of maladaptive coping strategies such as avoidance, behavioral disengagement, denial, and self-blame. In contrast, adolescents with lower levels of traumatic distress more often used adaptive coping strategies, including active coping, planning, positive reframing, and seeking social support. The correlation analysis confirmed statistically significant relationships between the intensity of loss experience and specific coping strategies. The results emphasize the important role of constructive coping mechanisms in adolescents’ psychological adaptation to loss. Based on the empirical findings, practical recommendations were developed for psychologists, teachers, and parents regarding psychological support for adolescents experiencing loss. These recommendations are aimed at strengthening adaptive coping strategies, reducing psychological distress, and promoting emotional adjustment.Документ Взаємозв’язок рівня самооцінки та інтенсивності використання соціальних мереж у підлітків(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Клименко Варвара ОлександрівнаБакалаврська робота присвячена дослідженню взаємозв’язку між рівнем самооцінки підлітків та інтенсивністю використання соціальних мереж у сучасному цифровому середовищі. Актуальність теми зумовлена стрімкою цифровізацією суспільства, у якій соціальні мережі стали одним із провідних середовищ соціалізації молоді, суттєво впливаючи на формування самосвідомості, емоційного стану та поведінкових стратегій підлітків. У цьому контексті особливого значення набуває дослідження психологічних механізмів, які визначають, яким чином цифрова активність пов’язана з рівнем самоприйняття особистості. У роботі здійснено комплексний теоретико-емпіричний аналіз проблеми самооцінки у підлітковому віці та специфіки впливу соціальних мереж на психологічний розвиток особистості. Теоретична частина дослідження базується на сучасних підходах вікової та соціальної психології, концепції соціального порівняння, а також дослідженнях цифрової соціалізації. Розглянуто самооцінку як багатовимірне особистісне утворення, що формується під впливом зовнішніх соціальних факторів і внутрішніх психологічних процесів, а також визначено роль підліткового віку як критичного періоду становлення «Я-концепції». Емпіричне дослідження було проведено серед 40 підлітків віком 13–17 років, які активно користуються соціальними мережами. У процесі дослідження використано шкалу самооцінки М. Розенберга, методику Дембо–Рубінштейн, а також інструменти для оцінки інтенсивності використання соціальних мереж (SMIS та BSMAS). Додатково застосовано методи математичної статистики, зокрема кореляційний та порівняльний аналіз, що дозволило виявити взаємозв’язки між досліджуваними показниками. Результати дослідження засвідчили наявність статистично значущого негативного зв’язку між рівнем самооцінки підлітків та інтенсивністю використання соціальних мереж. Було встановлено, що підлітки з нижчим рівнем самооцінки частіше демонструють більш високі показники цифрової активності, проводять більше часу у соціальних мережах та мають вищі індекси залежності від онлайн-комунікації. Це може свідчити про компенсаторний характер використання соціальних мереж, коли цифрове середовище виконує функцію емоційної підтримки та джерела зовнішнього схвалення. Окрему увагу приділено аналізу парціальних компонентів самооцінки. Найбільш виражені негативні кореляції виявлено між оцінкою власної зовнішності та інтенсивністю використання соціальних мереж. Це дозволяє припустити, що візуальний характер цифрових платформ посилює процес соціального порівняння, що, у свою чергу, може негативно впливати на самосприйняття підлітків. Менш виражені, але статистично значущі зв’язки встановлено також між соціальним авторитетом та рівнем цифрової активності, що підкреслює важливість соціального схвалення у підлітковому віці. У межах дослідження було проаналізовано мотиви використання соціальних мереж. Виявлено, що провідними мотивами є спілкування, розваги та самовираження. Водночас мотив соціального порівняння, хоча і менш поширений, має найбільш суттєвий негативний зв’язок із рівнем самооцінки та найбільше пов’язаний із високою інтенсивністю використання соціальних мереж. Це свідчить про те, що саме порівняльні механізми відіграють ключову роль у формуванні ризикової цифрової поведінки. Гендерний аналіз показав певні відмінності у використанні соціальних мереж: дівчата частіше орієнтовані на спілкування та самопрезентацію, тоді як хлопці — на розважальний контент. Однак механізм соціального порівняння є універсальним і характерним для обох груп, що підтверджує його загальний психологічний вплив на формування самооцінки. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності психологів, педагогів та соціальних працівників для розробки профілактичних програм, спрямованих на формування здорової цифрової поведінки підлітків. Особливу увагу доцільно приділяти розвитку критичного мислення, емоційної саморегуляції та зниженню залежності від зовнішньої соціальної оцінки в онлайн-середовищі. Таким чином, результати бакалаврської роботи підтверджують гіпотезу про існування взаємозв’язку між рівнем самооцінки підлітків та інтенсивністю використання соціальних мереж. Встановлено, що цей зв’язок має складний і багатовимірний характер, у якому цифрове середовище може як підтримувати розвиток особистості, так і виступати фактором ризику для формування нестабільної самооцінки. Отримані дані розширюють наукові уявлення про психологічні наслідки цифрової соціалізації та підкреслюють необхідність подальших досліджень у цій сфері. The bachelor’s qualification work is devoted to the study of the relationship between adolescents’ self-esteem levels and the intensity of social media use in the modern digital environment. The relevance of the topic is determined by the rapid digitalization of society, in which social networks have become one of the leading environments of youth socialization, significantly influencing the formation of self-awareness, emotional state, and behavioral strategies of adolescents. In this context, the study of psychological mechanisms that determine how digital activity is related to the level of personal self-acceptance becomes particularly important. The work presents a comprehensive theoretical and empirical analysis of the problem of self-esteem in adolescence and the specifics of the impact of social networks on psychological development. The theoretical part of the study is based on modern approaches in developmental and social psychology, the theory of social comparison, and research on digital socialization. Self-esteem is considered as a multidimensional personality construct formed under the influence of external social factors and internal psychological processes. Adolescence is defined as a critical period for the formation of the “self-concept”. The empirical study was conducted among 40 adolescents aged 13–17 who are active users of social networks. The research employed the Rosenberg Self-Esteem Scale, the Dembo–Rubinstein technique, as well as instruments for measuring the intensity of social media use (SMIS and BSMAS). Additionally, methods of mathematical statistics were applied, including correlation and comparative analysis, which made it possible to identify relationships between the studied variables. The results of the study revealed a statistically significant negative correlation between adolescents’ self-esteem and the intensity of social media use. It was found that adolescents with lower self-esteem more often demonstrate higher levels of digital activity, spend more time on social networks, and show higher indices of online communication dependence. This may indicate a compensatory nature of social media use, where the digital environment serves as a source of emotional support and external validation. Special attention was given to the analysis of partial components of self-esteem. The most pronounced negative correlations were found between perceived physical appearance and the intensity of social media use. This suggests that the visual nature of digital platforms intensifies social comparison processes, which may negatively affect adolescents’ self-perception. Less pronounced but still statistically significant relationships were also found between social status (authority among peers) and digital activity, highlighting the importance of social approval during adolescence. Within the study, the motives for social media use were also analyzed. It was found that the leading motives include communication, entertainment, and self-expression. At the same time, the motive of social comparison, although less frequent, showed the strongest negative relationship with self-esteem and the highest association with intensive social media use. This indicates that comparative mechanisms play a key role in the formation of risky digital behavior. The gender analysis revealed certain differences in social media usage patterns: girls are more oriented toward communication and self-presentation, while boys tend to prefer entertainment content. However, the mechanism of social comparison is universal for both groups, confirming its general psychological influence on the formation of self-esteem. The practical significance of the study lies in the possibility of applying the obtained results in the work of psychologists, educators, and social workers for the development of preventive programs aimed at promoting healthy digital behavior among adolescents. Special attention should be given to fostering critical thinking, emotional self-regulation, and reducing dependence on external social evaluation in the online environment. Thus, the results of the bachelor’s thesis confirm the hypothesis of a relationship between adolescents’ self-esteem levels and the intensity of social media use. It has been established that this relationship is complex and multidimensional, where the digital environment can both support personality development and act as a risk factor for unstable self-esteem formation. The obtained data expand scientific understanding of the psychological consequences of digital socialization and emphasize the need for further research in this field.Документ Взаємозв’язок інтенсивності використання соціальних мереж із проявами депресії, тривожності та самотності у підлітків(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Богомол Катерина СергіївнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідженняити взаємозв’язку інтенсивності використання соціальних мереж із рівнем депресії, тривожності та відчуття самотності у підлітків. Обґрунтовано, що соціальні мережі виступають важливим соціально-психологічним середовищем розвитку особистості підлітка. Підлітковий вік характеризується підвищеною потребою в соціальному схваленні, формуванням Я-концепції, розвитком самооцінки та чутливістю до соціального порівняння. Встановлено, що онлайн-середовище створює специфічні умови для конструювання образу «Я», публічної презентації себе та отримання постійного соціального зворотного зв’язку, що може мати як підтримувальний, так і дестабілізуючий характер. Розроблено та обґрунтовано програму емпіричного дослідження, підібрано психодіагностичний інструментарій для вимірювання рівня соціального порівняння, тривожності, самотності та самооцінки, а також показників використання соціальних мереж (час перебування та рівень активності). Описано процедуру дослідження та методи статистичної обробки даних, зокрема кореляційний аналіз за коефіцієнтом Пірсона. Здійснено перевірку концептуальної та трьох емпіричних гіпотез. Результати статистичного аналізу засвідчили наявність системного взаємозв’язку між інтенсивністю використання соціальних мереж та показниками емоційного благополуччя підлітків. Встановлено, що збільшення часу перебування у соціальних мережах статистично значуще пов’язане зі зростанням рівня соціального порівняння, тривожності та самотності. Отримані результати свідчать, що інтенсивна цифрова взаємодія асоціюється з підвищенням емоційної напруги та посиленням суб’єктивного відчуття соціальної ізольованості. Виявлено помірний зв’язок між активністю у соціальних мережах та самооцінкою, що дозволяє припустити роль зовнішнього соціального схвалення як чинника підкріплення позитивного образу «Я». Водночас цей зв’язок не є визначальним, що підтверджує багатофакторність формування самооцінки у підлітковому віці. Отже, соціальні мережі можна розглядати як значущий соціально-психологічний фактор, що впливає на формування емоційного стану підлітків. Їхній вплив є амбівалентним: цифрове середовище одночасно розширює можливості соціальної взаємодії та створює умови для посилення соціального порівняння, тривожності й переживання самотності. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання їх для розробки психоедукаційних програм, профілактичних заходів та рекомендацій для підлітків, батьків і педагогів щодо формування безпечних стратегій користування соціальними мережами та підтримки психологічного благополуччя. The qualification work is devoted to the problem of theoretical justification and empirical research of the relationship between the intensity of social network use and the level of depression, anxiety, and loneliness in adolescents. It is argued that social networks are an important socio-psychological environment for the development of an adolescent's personality. Adolescence is characterized by an increased need for social approval, the formation of self-concept, the development of self-esteem, and sensitivity to social comparison. It has been established that the online environment creates specific conditions for constructing the image of the self, public presentation of oneself, and receiving constant social feedback, which can be both supportive and destabilizing. An empirical research program has been developed and substantiated, and psychodiagnostic tools have been selected to measure the level of social comparison, anxiety, loneliness, and self-esteem, as well as indicators of social network use (time spent and level of activity). The research procedure and methods of statistical data processing are described, in particular, Pearson's correlation analysis. The conceptual and three empirical hypotheses were tested. The results of statistical analysis showed a systematic relationship between the intensity of social network use and indicators of emotional well-being in adolescents. It has been established that an increase in the amount of time spent on social networks is statistically significantly associated with an increase in the level of social comparison, anxiety, and loneliness. The results obtained indicate that intensive digital interaction is associated with increased emotional tension and a heightened subjective feeling of social isolation. A moderate relationship between social media activity and self-esteem has been found, suggesting that external social approval plays a role in reinforcing a positive self-image. At the same time, this relationship is not decisive, confirming the multifactorial nature of self-esteem formation in adolescence. Therefore, social networks can be considered a significant socio-psychological factor influencing the formation of adolescents' emotional state. Their influence is ambivalent: the digital environment simultaneously expands the possibilities for social interaction and creates conditions for increased social comparison, anxiety, and feelings of loneliness. The practical significance of the results obtained lies in the possibility of using them to develop psychoeducational programs, preventive measures, and recommendations for adolescents, parents, and educators on the formation of safe strategies for using social networks and supporting psychological well-being.