У роботі розкрито поняття, передумови виникнення та класифікацію міжнародних економічних спорів, охарактеризовано механізми їх врегулювання у рамках СОТ, міжнародних судів, комерційного арбітражу та медіації. Проведено порівняльний аналіз практики вирішення спорів у ЄС і США та проаналізовано використання Україною міжнародних механізмів. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення системи врегулювання економічних спорів, зокрема підвищення правової підготовки фахівців, активне застосування альтернативних методів, впровадження сучасних технологій, реформування інвестиційних механізмів, розширення доступу для країн, що розвиваються, створення нових міжнародних і регіональних платформ, а також інтеграцію принципів сталого розвитку та прав людини. Реалізація цих заходів сприяє підвищенню ефективності, прозорості та справедливості процесу врегулювання спорів, стабільності міжнародної торгівлі та формуванню передбачуваних партнерських відносин між державами.