У роботі проведено комплексний аналіз трансформації стратегій транснаціональних корпорацій (ТНК) в умовах Четвертої промислової революції. Виявлено, що традиційні моделі експансії поступаються місцем екосистемним стратегіям, де ключовим активом стають нематеріальні ресурси та штучний інтелект (ШІ). Діагностовано оновлений «парадокс Солоу», що проявляється у розриві між рекордними капітальними інвестиціями в ШІ-інфраструктуру та стагнацією продуктивності праці. На основі аналізу фінансової звітності «Великої сімки» ідентифіковано ризики формування «економічної бульбашки» через механізми циклічного фінансування та дефіцит енергетичних потужностей. Розроблено та обґрунтовано корпоративний стандарт оцінки ефективності AI-інвестицій (CAES), який базується на авторських метриках: AI-ROI (рентабельність з урахуванням вартості токенів), LSR (коефіцієнт заміщення праці) та TDR (коефіцієнт технологічної залежності). Доведено, що перехід до запропонованої агентної моделі дозволяє підвищити рентабельність інвестицій та забезпечити операційну стійкість ТНК.