Шляхи і форми актуалізації трансгенераційної травми в умовах війни
Вантажиться...
Дата
2025
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота зприсвячена теоретичному обґрунтуванню та практичному дослідженню шляхів та форм актуалізації трансгенераційної травми в умовах війни в Україні.
У роботі наголошується, що трагічні події в історії нашої держави залишили глибокий слід в колективній памʼяті українського народу. Масові трагедії, як-то репресії, етнічні утиски, штучний голод, політичні переслідування є частиною досвіду наших предків, та не могли не вплинути на формування нашої нації. Оскільки неопрацьований травматичний досвід попередніх поколінь “живе” у трьох площинах часу - теперішньому, минулому та майбутньому, надзвичайної актуальності набуває вивчення поведінкових рекцій, форм та шляхів актуалізації трансгенераційної травми в умовах поточної війни в Україні.
Здійснено теоретичний аналіз поняття трансгенераційної травми, вивчено умови її виникнення та механізми передачі між поколіннями з урахуванням різних психологічних теорій і підходів.
Підібрано діагностичний методичний інструментарій для дослідження трансгенераційної травми та її зв’язку з рівнем резильєнтності, алекситимії, симптомами ПТСР і депресії. Розроблено та застосовано авторську анкету для дослідження особливостей сприйняття травматичного досвіду попередніх поколінь і його актуалізації в житті респондентів. Емпірично досліджено особливості психологічного стану в осіб, які визнають травматичний досвід у своїй родині, та осіб, хто його не визнає.
Вивчено зв’язок між визнанням травматичного досвіду в родині та психоемоційним станом респондентів.
Виявлено зв'язки між визнанням травматичного досвіду у родині та рівнем
психологічних складнощів, зокрема симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії, алекситимії та труднощами з визначенням і описом почуттів. Кореляційний аналіз показав, що менше визнання травматичного досвіду пов’язане з вищим рівнем симптомів ПТСР, що підкріплюється результатами співставлення контрастних груп досліджуваних через критерій Манна-Уїтні. Таким чином, невизнання травматичного досвіду може бути чинником, що сприяє погіршенню психологічного стану.
Виявлено, що у групі, яка не визнає травматичний досвід, наявні значущі позитивні кореляції між ПТСР і депресією. Це свідчить, що симптоми ПТСР у респондентів, які не визнають травму, тісно пов’язані з емоційними труднощами та депресією.
Водночас, у групі, яка визнає травму, кореляційний аналіз показав, що ПТСР асоціюється із зниженням рівня резильєнтності, що вказує на важливість психологічної стійкості в адаптації до стресу.
У групі, що визнає травму, наявний статистично значущий негативний звʼязок між резильєнтністю та симптомами ПТСР, який підтверджує, що людям з вищими показниками симптомів ПТСР притаманний нижчий рівень стресостійкості. Натомість у групі, що не визнає травму, цей зв'язок не виявився значущим. Це може свідчити, що резильєнтність є ключовим чинником для подолання стресу у тих, хто визнає травму, тоді як у групі, яка не визнає травму, вона менш виражена.
В обох групах виявлено значущі зв'язки між симптомами ПТСР і труднощами з визначенням і вираженням емоцій, що підкреслює важливість емоційної саморегуляції в контексті травматичного досвіду.
Опис
The master’s thesis is devoted to the theoretical substantiation and practical study of ways and forms of actualizing transgenerational trauma in the context of the ongoing war in Ukraine.
The thesis emphasizes that the tragic events in the history of Ukraine have left a profound imprint on the collective memory of the Ukrainian people. Mass tragedies, such as repression, ethnic persecution, artificial famines, and political oppression, are part of the experience of previous generations and have inevitably influenced the formation of the nation's identity. Since unprocessed traumatic experiences of past generations "exist" in three temporal dimensions—past, present, and future—studying behavioral reactions, forms, and ways of actualizing transgenerational trauma in the context of the current war in Ukraine are of utmost importance.
A theoretical analysis of the concept of transgenerational trauma was conducted, along with an examination of its origins and mechanisms of intergenerational transmission, incorporating various psychological theories and approaches.
Diagnostic tools were selected for studying transgenerational trauma and its relationship with resilience levels, alexithymia, PTSD symptoms, and depression. A proprietary questionnaire was developed and applied to explore how respondents perceive the traumatic experiences of previous generations and how these experiences are actualized in their lives. Empirical research examined the psychological state of individuals who acknowledge traumatic experiences within their families and those who do not.
The relationship between acknowledgement of family traumatic experiences and respondents’ psycho-emotional state was studied. Links between acknowledging family
trauma and psychological difficulties, including symptoms of post-traumatic stress disorder (PTSD), depression, alexithymia, and challenges in identifying and describing emotions were identified. Correlation analysis showed that lower acknowledgement of traumatic experiences is associated with higher PTSD symptoms, supported by Mann–Whitney criterion results comparing contrasting study groups. Thus, non-acknowledgement of trauma can be a factor contributing to poorer psychological well-being.
In the group that does not acknowledge trauma, significant positive correlations between PTSD and depression were observed, indicating that PTSD symptoms in respondents who do not recognize trauma are closely linked to emotional difficulties and depression.
Meanwhile, in the group that acknowledges trauma, correlation analysis revealed that PTSD is associated with lower resilience levels, emphasizing the importance of psychological resilience in stress adaptation. In this group, a statistically significant negative relationship between resilience and PTSD symptoms was observed, confirming that individuals with higher PTSD symptoms tend to have lower stress resilience. Conversely, this relationship was not significant in the group that does not acknowledge trauma, suggesting that resilience is a key factor for overcoming stress among those who recognize trauma. At the same time, it is less pronounced in the other group.
Both groups showed noteworthy links between PTSD symptoms and difficulties in identifying and expressing emotions, highlighting the importance of emotional self-regulation in the context of traumatic experiences.
Ключові слова
трансгенераційна травма, міжпоколінна травма, травма, актуалізація травми, ПТСР, резильєнтність, алекситимія, депресія