2024-2025 н.р.

Постійне посилання зібрання

https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/5463

Переглянути

Перегляд 2024-2025 н.р. за Автор "Матвєєв Максим Павлович"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Вплив танцювально-рухової терапії на зниження психоемоційного напруження у молоді
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2025) Матвєєв Максим Павлович
    Кваліфікаційна робота присвячена питанню теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірка впливу танцювально-рухової терапії як засобу зниження психоемоційного напруження молоді. Сьогоднішня ситуація в Україні вимагає знаходження нових ефективних засобів терапії. Одним з таких засобів може стати танцювально-рухова терапія (ТРТ). Даний метод терапії може бути корисним та ефективним під час роботи з пацієнтами з різними проблемами. ТРТ базується на ідеї взаємозв'язку тіла і психіки, виходячи з того, що психічний стан впливає на фізичне тіло. ТРТ допомагає зняти напруження та звільнитися від втоми за допомогою руху. Також заняття танцювальними вправами розвивають і підтримують гнучкість, рухливість, координацію, музикальність, почуття ритму та позитивно впливають на серцево-судинну систему. Із запровадженням воєнного стану в Україні психоемоційне напруження та негативні емоційні переживання стають постійною складовою повсякденного життя населення, що негативно позначається на формуванні їхньої емоційної сфери та особистісному розвитку. Проаналізовано наукову літературу та визначено зміст та основні етапи розвитку танцювально-рухової терапії. Ця форма терапії має багатий історичний контекст і глибоке коріння, яке походить з давніх часів. Вона еволюціонувала від простих форм самовираження через рух до сучасних, комплексних методів, які поєднують психологічні, фізіологічні та культурні аспекти. Розгляд різноманітних стилів танцю, які використовуються у терапії, підкреслив їх значення в контексті особистісного розвитку та психоемоційного оздоровлення. Особливо важливим є той факт, що танцювально-рухова терапія адаптується до потреб різних груп населення, що робить її універсальним інструментом у роботі з людьми. Охарактеризовано основні аспекти формування психоемоційного напруження. Було зазначено, що психоемоційне напруження може виникати внаслідок різноманітних стресових ситуацій, зокрема, проблем у навчанні, трудових відносинах, особистому житті та соціальному середовищі. Його наслідки можуть бути суттєвими: від зниження продуктивності до розвитку психосоматичних розладів. У даному контексті важливо відзначити, що танцювально-рухові практики можуть слугувати ефективним засобом зняття цього напруження, допомагаючи молоді виражати свої емоції, знайти способи для зняття стресу та покращити загальний психоемоційний стан. Визначено особливості розвитку особистості у молодому віці. Цей віковий період охоплює важливі етапи формування особистості, встановлення соціальних зв'язків та розвитку професійної ідентичності. Під час молодості особа активно шукає своє місце в житті, формує сімейні стосунки та визначає свої цінності. Це стає особливо важливим у контексті психологічної допомоги, адже саме в молодому віці відбувається визначення соціальних ролей, розвиток особистісних цінностей і вміння справлятися з життєвими викликами. Емпірично досліджено особливості використання танцювально-рухових практик як способу зниження психоемоційного напруження молоді. Метою емпіричної частини даної роботи є визначення ефективності використання танцювально-рухових практик для зниження емоційного напруження молоді. Гіпотеза нашого дослідження: танцювально-рухові практики впливають на зменшення рівня психоемоційного напруження. З метою визначення рівня психоемоційного напруження ми обрали наступні методики: опитувальник тривожності Ч. Спілбергера (дослідження ситуативної та особистісної тривожності), методика самооцінки емоційного стану Уессмана-Рікса, шкала резильєнтності Коннора-Девідсона-10. Після впровадження розробленого нами танцювального тренінгу ми отримали емпіричні дані, які вказують, що рівень психологічного напруження в обох групах майже не відрізняється, в більшості респондентів визначено середній рівень психоемоційного напруження. Статистично доведено, що запропонована нами танцювальна програма дає позитивні результати щодо зниження рівня психоемоційного напруження. Ми вважаємо, що використання танцювально-рухових практик є дієвим інструментом танцювально-рухової терапії. В наступному розділи ми запропонуємо методичні рекомендації щодо застосування цих інструментів на практиці Розроблено методичні рекомендації застосування танцювально-рухових практик в умовах тривалого психоемоційного напруження. В процесі використання технік танцювально-рухової терапії необхідно застосовувати різноманітні методи та прийоми, зокрема: імпровізація, труктуровані рухи, використання музики, віддзеркалення, метафора. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування основних положень і результатів для подальшого вивчення особливостей використання танцювально-рухової терапії в корекції психоемоційного напруження молоді.