2024-2025 н.р.

Постійне посилання зібрання

https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/5463

Переглянути

Перегляд 2024-2025 н.р. за Автор "Федченкова Катерина Олександрівна"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Психологічні особливості прояву девіантної поведінки у підлітків у контексті сучасного соціального середовища
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2025) Федченкова Катерина Олександрівна
    Кваліфікаційна робота здобувача присвячена проблемі вивчення психологічних особливостей прояву девіантної поведінки у підлітків у контексті сучасного соціального середовища. Актуальність цього дослідження обумовлена впливом негативних чинників на формування особистості підлітків у сучасному суспільстві. Особистість, яка перебуває на етапі активного розвитку, виявляє підвищену чутливість до різноманітних соціальних і руйнівних впливів, що можуть викликати бурхливі реакції. Крім того, існує нагальна потреба у запобіганні проявам девіантної поведінки, що є важливим кроком для формування гармонійної та цілісної особистості, здатної до ефективної адаптації в сучасному світі. У роботі проаналізовано сутність і прояви девіантної поведінки особистості у сучасних наукових розвідках, причини і фактори формування поведінкових девіацій підлітків. Обгрунтовано, що сучасне соціальне середовище впливає на прояви девіантної поведінки підлітків. Стверджується, проявами девіантної поведінки особистості є емоційні проблеми, соціальна дезадаптація, деформації ціннісних орієнтацій, духовні проблеми особистості. З’ясовано, що девіантна поведінка зумовлена біологічними, соціальними, педагогічними, соціально-психологічними та індивідуально-психологічними факторами. Встановлено, що основними причинами девіантної поведінки є: негативне емоційне оточення, сімейна й соціальна занедбаність, відсутність або негативний чи неграмотний виховний вплив на формування особистості, входження людини до неформальних спільнот, індивідуальні психологічні, біологічні, генетичні особливості особистості, негативний соціально-культурний простір формування особистості, низький рівень життя/ Зазначено, що негативний вплив поведінкових девіацій на особистість відображається у низькому рівні соціального інтелекту, проявляється у недостатній вираженості здібностей розуміння зв’язку між поведінковими вчинками та їх наслідками; у нівелюванні соціальних норм; відсутності розуміння невербальної поведінки оточуючих, у труднощах міжособистісної взаємодії; характеризується конфліктністю та неприйняттям позиції оточення. Наголошено, що девіантна поведінка негативно позначається на психічному, інтелектуальному, фізіологічному розвитку особистості, її когнітивній сфері та соціалізації. На основі результатів проведеного експериментального дослідження було встановлено наступні закономірності: підлітки, які виховуються в неповних або асоціальних сім'ях, значно частіше виявляють схильність до порушення норм і правил, а також до адиктивної, самоушкоджувальної та саморуйнівної поведінки. У цій групі підлітків частіше спостерігається агресивність, схильність до насильства і деліквентна поведінка в порівнянні з їхніми ровесниками з повних сімей. Також підлітки з неповних сімей демонструють недостатній рівень вольового контролю над емоційними реакціями, що може бути передумовою виникнення поведінкових девіацій. З’ясовано, що підлітки з повних сімей переважно характеризуються доброзичливим і альтруїстичним ставленням до оточення. У той час підлітки з неповних або асоціальних сімей майже не демонструють таких якостей, натомість їм властиві егоїстичне, агресивне, авторитарне та підозріле ставлення. Серед підлітків із повних сімей значною мірою переважають такі типи акцентуацій, як гіпертимний, інтровертований, сенситивний та тривожно-педантичний. У той же час серед підлітків із неповних сімей частіше фіксуються антено-невротичний, тривожно-педантичний, збудливий, демонстративний та нестійкий типи акцентуацій характеру. У групі підлітків із асоціальних сімей переважають інтровертовані, збудливі, демонстративні й тривожно-педантичні акцентуації. Виявлено, що підлітки з повних сімей частіше відчувають роздратування, негативізм, образу та менше проявляють вербальну агресію чи почуття провини. Натомість для підлітків із неповних сімей характерніші фізична і вербальна агресія, негативізм, образливість і сильне роздратування. Подібні риси властиві й підліткам із асоціальних сімей, де домінують прояви фізичної агресії, негативізму та образливості. Під час визначення рівня самооцінки було встановлено, що серед підлітків із повних сімей переважають особи з адекватним чи високим рівнем самооцінки. У підлітків із неповних сімей частіше зустрічаються занижені чи завищені рівні самооцінки, що свідчить про їхню нестабільність у самооцінюванні. Для підлітків із асоціальних сімей характерним є переважання осіб із завищеним рівнем самооцінки, що може бути компенсаторною реакцією на соціально-емоційні труднощі. У ході дослідження було підтверджено такі емпіричні гіпотези: існують статистично значущі відмінності у прояві адиктивної поведінки між підлітками з повних, неповних та асоціальних сімей; значущі відмінності спостерігаються також у рівнях агресивної поведінки між цими групами підлітків; виявлено суттєві відмінності за показниками делінквентної поведінки у підлітків, які виховуються в різних сімейних умовах. На основі отриманих результатів було розроблено рекомендації, спрямовані на мінімізацію проявів девіантної поведінки серед підлітків у сучасному соціальному середовищі. Зокрема, запропоновано забезпечення стабільного та підтримувального емоційного середовища для підлітків, яке сприятиме їхньому гармонійному розвитку. Рекомендується активно залучати підлітків до соціальних, культурних і волонтерських ініціатив, спрямованих на формування почуття відповідальності й колективної взаємодії. Особливий акцент зроблено на розвитку у підлітків навичок критичного мислення, емоційного інтелекту та самоконтролю через участь у профілактичних програмах. Такі програми мають включати обговорення суспільних норм і цінностей, тренінги позитивної комунікації та взаємодії з однолітками, а також моделювання поведінки, спрямованої на вирішення конфліктних ситуацій. Також запропоновано створення умов для вільного висловлення підлітками власних думок, прийняття ними рішень і взяття на себе відповідальності за власні дії. Усі ці заходи спрямовані на формування у підлітків соціальної компетентності, емоційної зрілості та здатності ефективно справлятися з викликами сучасного життя. Практична значущість полягає в тому, що результати дослідження можуть бути упроваджені в діяльність освітніх установ, організацій, які здійснюють навчальний, педагогічний, психологічний супровід підлітків; у можливостях використання результатів психодіагностики для розробки практичними психологами профілактичних і корекційних програм для роботи з підлітками з проявами девіантної поведінки.