2024-2025 н.р.

Постійне посилання зібрання

https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/5463

Переглянути

Перегляд 2024-2025 н.р. за Автор "Цебак Наталія Іванівна"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Психоедукація як чинник розвитку психологічного благополуччя
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2025) Цебак Наталія Іванівна
    Кваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження впливу психоедукації на розвиток психологічного благополуччя. Психологічне благополуччя є важливим чинником адаптації та успішного функціонування особистості в умовах сучасного світу. Воно включає здатність керувати емоціями, справлятися зі стресом і будувати гармонійні стосунки з іншими. Обґрунтовано, що психологічне благополуччя є складним і багатогранним феноменом, що включає не лише емоційне та фізичне самопочуття, але й здатність особистості ефективно взаємодіяти з оточенням, справлятися зі стресом та адаптуватися до життєвих ситуацій. Акцентується, що психоедукація є провідним чинником розвитку психологічного благополуччя особистості. Психоедукація розглядається як систематичний процес надання особистості знань, навичок і стратегій, спрямованих на підвищення обізнаності про власний психічний стан, розвиток ресурсів саморегуляції та формування адаптивної поведінки. Зазначено, що основною особливістю психоедукації є її спрямованість у майбутнє, оскільки вона має превентивний характер і часто здійснюється ще до того, як проблема виникне, крім того важливим аспектом є її інтерактивний характер, який забезпечує активну участь особистості у процесі навчання та застосування отриманих знань у практичних життєвих ситуаціях. Виділено компоненти психологічного благополуччя та показники діагностування їх рівня: особистісний компонент – тривожність, стресостійкість, фрустрація; фізичний компонент – фізичне здоров’я; соціальний компонент – стосунки; суб’єктивний – суб'єктивне благополуччя, та загальний показника психологічного благополуччя. Визначено, що психоедукація позитивно впливає на ключові компоненти психологічного благополуччя, що в свою чергу, покращує його загальний рівень. Розроблено та апробовано програму розвитку психологічного благополуччя особистості за допомогою психоедукації, метою якої є розвиток психологічного благополуччя учасників через вплив на ключові його компоненти. Зa peзультaтaми eкcпepимeнтaльнoгo дocлiджeння у роботі встановлено, що після впровадження програми розвитку психологічного благополуччя за допомогою психоедукації спостерігається значне покращення в показниках компонентів психологічного благополуччя. Зокрема, після проходження програми кількість осіб з низьким рівнем фізичного здоров’я зменшилася з 7 до 2, з низьким рівнем стосунків – з 10 до 6, з низьким рівнем суб’єктивного благополуччя – з 10 до 6, а з низьким рівнем загального показника психологічного благополуччя – з 12 до 9. 1 Найбільш вираженими є позитивні зміни в фізичному (зниження кількості осіб із низьким рівнем з 7 до 2 і зростання осіб із середнім рівнем з 5 до 9) та суб’єктивному (зниження низького рівня з 10 до 6, зростання середнього з 5 до 8 і високого з 3 до 4) компонентах психологічного благополуччя, що свідчить про те, що психоедукація сприяє покращенню ключових компонентів психологічного благополуччя. Зазначено, що зміни в психологічному благополуччі не завжди є швидкими, тому важливо провести дослідження з довшим періодом спостереження. Це дозволить оцінити довгостроковий вплив психоедукаційних інтервенцій на благополуччя та можливі відкладені ефекти, які не виявляються на коротких проміжках часу. Крім того, слід враховувати можливі фактори, які могли вплинути на результати, зокрема частоту проведення програми, індивідуальні характеристики учасників, їх мотивацію та рівень залученості у процес. Практична значущість полягає в тому, що отримані результати можуть можуть стати підґрунтям для подальших наукових досліджень. Отримані дані дослідження збагачують практику психологічних питань діагностичної, розвивальної роботи, спрямовує зусилля психологів на використання методів психоедукації. Здобутки дослідження рекомендовано використовувати у своїй роботі вчителям, викладачам, практичним психологам у професійній діяльності.