2025-2026 н.р.

Постійне посилання зібрання

https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/6643

Переглянути

Перегляд 2025-2026 н.р. за Ключові слова "ambiguous loss"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Особливості прояву схильності до депресивного стану у людей з невизначеною втратою
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Абражан Лідія Сергіївна
    Кваліфікаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному дослідженню особливостей прояву ризиків депресивного стану у людей, які проживають невизначену втрату. Актуальність теми зумовлена тим, що в сучасних умовах значна кількість людей стикається з досвідом втрати, який не має чіткої завершеності, визначеності або підтвердження. До таких ситуацій можуть належати зникнення безвісти близької людини, вимушена тривала розлука, емоційна втрата близької людини за її фізичної присутності або інші обставини, у яких людина не має можливості остаточно завершити процес переживання втрати. Такий досвід може підтримувати хронічне емоційне напруження, посилювати тривожність, безсилля, внутрішню порожнечу, безнадійність і ризики депресивного стану. У першому розділі роботи здійснено теоретичний аналіз депресивного стану як психологічного феномену. Розглянуто його сутність, симптоми, основні підходи до вивчення та психологічні чинники розвитку. Визначено, що депресивний стан є багатовимірним явищем, яке охоплює емоційний, когнітивний, мотиваційний, поведінковий, соматичний та смисловий рівні функціонування особистості. До основних проявів депресивного стану віднесено пригнічений настрій, втрату інтересу або задоволення, почуття безнадійності, зниження активності, труднощі концентрації уваги, порушення сну, соціальну ізоляцію та психоемоційне виснаження. У другому розділі проаналізовано феномен невизначеної втрати та її вплив на емоційний стан особистості. Визначено, що невизначена втрата відрізняється від класичних форм втрати відсутністю чіткого завершення, неможливістю повноцінного проживання горювання та збереженням психологічної присутності втраченого об’єкта. З’ясовано, що така втрата може супроводжуватися емоційною амбівалентністю, тривожним очікуванням, порушенням смислових орієнтирів, зниженням відчуття контролю та труднощами планування майбутнього. У третьому розділі представлено організацію та результати емпіричного дослідження. Дослідження проводилося у форматі анонімного онлайн-опитування за допомогою Google Forms. У ньому взяли участь 54 респонденти віком від 18 років. Для досягнення мети дослідження було використано авторську анкету виявлення досвіду невизначеної втрати, авторську шкалу прояву ризиків депресивного стану, шкалу депресії А. Бека та шкалу депресії, тривоги і стресу DASS-21. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що 53,7% респондентів мають досвід невизначеної втрати, 44,4% такого досвіду не мають, а 1,9% опитаних було складно однозначно відповісти на це питання. Серед респондентів із досвідом невизначеної втрати найпоширенішим типом такого досвіду стало зникнення безвісти близької людини. Також було виявлено, що для значної частини опитаних досвід невизначеної втрати має тривалий характер і суттєво впливає на емоційний стан. За результатами авторської шкали прояву ризиків депресивного стану встановлено, що в загальній вибірці переважає помірний рівень вираженості депресивних ризиків. Низький рівень виявлено у 27,8% респондентів, помірний – у 64,8%, високий – у 7,4%. Найбільш вираженими серед змістових блоків авторської шкали стали екзистенційно-смислові, емоційні та когнітивні прояви. За шкалою депресії А. Бека мінімальний рівень депресивних проявів виявлено у 35,2% респондентів, легкий – у 13,0%, помірний – у 25,9%, виражений – у 25,9%. За методикою DASS-21 у загальній вибірці найбільш вираженим виявився показник стресу, середнє значення якого становило 16,74 бала. Середній показник депресії становив 13,22 бала, тривоги – 12,70 бала. Порівняльний аналіз за U-критерієм Манна–Уітні показав, що респонденти з досвідом невизначеної втрати мають статистично значуще вищі показники депресивного ризику порівняно з респондентами без такого досвіду. Значущі відмінності виявлено за загальним показником авторської шкали, емоційними, когнітивними, мотиваційно-енергетичними та екзистенційно-смисловими проявами, а також за показниками шкали депресії А. Бека і всіма шкалами DASS-21: депресії, тривоги та стресу. Практична значущість роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності практичних психологів, кризових консультантів та фахівців соціально-психологічної підтримки. Результати дослідження можуть бути корисними для розробки програм психологічної допомоги людям, які проживають невизначену втрату, зокрема через стабілізацію емоційного стану, роботу з безсиллям і безнадійністю, підтримку смислових орієнтирів, профілактику соціальної ізоляції та зниження ризиків депресивного стану. The qualification paper is devoted to the theoretical substantiation and empirical study of the peculiarities of the manifestation of risks of a depressive state in people experiencing ambiguous loss. The relevance of the topic is determined by the fact that, in modern conditions, a significant number of people face the experience of loss that lacks clear completion, certainty, or confirmation. Such situations may include the disappearance of a close person, forced long-term separation, the emotional loss of a close person despite their physical presence, or other circumstances in which a person is unable to fully complete the process of experiencing loss. Such an experience may maintain chronic emotional tension, intensify anxiety, helplessness, inner emptiness, hopelessness, and the risks of a depressive state. The first chapter of the paper presents a theoretical analysis of the depressive state as a psychological phenomenon. Its essence, symptoms, main approaches to its study, and psychological factors of development are considered. It is determined that a depressive state is a multidimensional phenomenon that includes the emotional, cognitive, motivational, behavioral, somatic, and meaning-related levels of personality functioning. The main manifestations of a depressive state include depressed mood, loss of interest or pleasure, feelings of hopelessness, decreased activity, difficulties with concentration, sleep disturbances, social isolation, and psycho-emotional exhaustion. The second chapter analyzes the phenomenon of ambiguous loss and its influence on the emotional state of the individual. It is determined that ambiguous loss differs from classical forms of loss by the absence of clear closure, the impossibility of fully experiencing grief, and the preservation of the psychological presence of the lost object. It has been found that such loss may be accompanied by emotional ambivalence, anxious expectation, disruption of meaning-related orientations, decreased sense of control, and difficulties in planning the future. The third chapter presents the organization and results of the empirical study. The study was conducted in the format of an anonymous online survey using Google Forms. It involved 54 respondents aged 18 and older. To achieve the purpose of the study, the author’s questionnaire for identifying the experience of ambiguous loss, the author’s scale for assessing manifestations of risks of a depressive state, Beck’s Depression Inventory, and the Depression, Anxiety and Stress Scale DASS-21 were used. According to the results of the empirical study, it was established that 53.7% of respondents had experienced ambiguous loss, 44.4% had not had such an experience, and 1.9% of respondents found it difficult to answer this question unambiguously. Among respondents with experience of ambiguous loss, the most common type of such experience was the disappearance of a close person. It was also found that, for a significant proportion of respondents, the experience of ambiguous loss was long-term and had a substantial impact on their emotional state. According to the results of the author’s scale for assessing manifestations of risks of a depressive state, it was established that a moderate level of depressive risk predominated in the overall sample. A low level was found in 27.8% of respondents, a moderate level in 64.8%, and a high level in 7.4%. The most pronounced among the content blocks of the author’s scale were existential-meaning-related, emotional, and cognitive manifestations. According to Beck’s Depression Inventory, a minimal level of depressive manifestations was identified in 35.2% of respondents, a mild level in 13.0%, a moderate level in 25.9%, and a severe level in 25.9%. According to the DASS-21 methodology, the most pronounced indicator in the overall sample was stress, with a mean value of 16.74 points. The mean depression score was 13.22 points, and the mean anxiety score was 12.70 points. The comparative analysis using the Mann–Whitney U test showed that respondents with experience of ambiguous loss had statistically significantly higher depressive risk indicators compared to respondents without such experience. Significant differences were found in the overall score of the author’s scale, emotional, cognitive, motivational-energy-related, and existential-meaning-related manifestations, as well as in the scores of Beck’s Depression Inventory and all DASS-21 scales: depression, anxiety, and stress. The practical significance of the paper lies in the possibility of using the obtained results in the work of practical psychologists, crisis counselors, and specialists in socio-psychological support. The research findings may be useful for developing psychological assistance programs for people experiencing ambiguous loss, particularly through stabilization of the emotional state, work with helplessness and hopelessness, support of meaning-related orientations, prevention of social isolation, and reduction of risks of a depressive state.