Дана робота присвячена дослідженню своєрідності втілення жіночих
образів і архетипів в романі Джона Апдайка «Іствікські відьми». Було
встановлено якими засобами побудови образу користувався автор і виявлено,
що за кожним з головних жіночих образів стоїть певний архетип, а подекуди
навіть не один.
На практичному матеріалі було встановлено, що автор користується
іронією як одним із засобів втілення авторської ідеї. Було досліджено
оригінальний текст на наявність архетипічних мотивів у рамках сюжетного
розвитку роману. Кожний архетипічний мотив було детально проаналізовано,
була встанослена повна їх відповідність авторській ідеї.
Було досліджено актуальність теми архетипічних мотивів і образів у
літературознавстві. Особливу увагу було приділено сприйняттю роману
«Іствікські відьми» критиками і літературознавцями з огляду його
неоднозначності.
Теорія архетипічних образів і мотивів була розроблена такими
дослідниками у сфері психології і літературознавства, як Юнг К., Фрай Н.,
Болен Дж. Ш., Мелетинський Є.М., Хлопоніна О.О., Большакова А.Ю., Гайдін
Б.М. та іншими американськими, європейськими ті пострадянськими вченими.
Робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків та списку
використаних джерел. Обсяг роботи складає 124 сторінки.