2022-2023 н.р.
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Використання засобів симуляційного навчання при вивченні навчальної дисципліни «Загальна хірургія» у закладах вищої медичної освіти(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Чухрієнко А.В.Кваліфікаційна робота присвячена проблемі використання засобів симуляційного навчання при вивченні навчальної дисципліни «Загальна хірургія» у закладах вищої медичної освіти. У кваліфікаційні роботі магістра здійснено аналіз основних наукових ідей, положень і теоретико-методологічних підходів використання засобів симуляційного навчання, а також обґрунтовано, розроблено та впроваджено останні при вивченні дисципліни загальна хірургія у закладі вищої медичної освіти. Актуальність обраної теми зумовлена тим, що у даний час перед медичною освітою стоїть низка проблем, серед яких основними є зміна уподобань студентів щодо стилю навчання та необхідність зменшення розриву між теорією і клінічною практикою. Усе це вимагає адаптування навчальних програм з використанням усіх наявних освітніх інструментів. Водночас традиційні форми медичної освіти не пропонують якогось особливого процесу для забезпечення повністю безпечної та ефективної підготовки перед тим, як медичний працівник почне активно працювати з пацієнтами. Симуляційне навчання в свою чергу може допомогти подолати ці проблеми, починаючи з навчання у закладі вищої медичної освіти і до етапу безперервного навчання. Немає жодного сумніву, що використання симуляційного навчання у підготовці майбутнього лікаря забезпечить можливість ефективно працювати в практичній охороні здоров’я вже з перших років самостійної професійної діяльності. Для досягнення мети використано педагогічний експеримент на кафедрі загальної хірургії Дніпровського державного медичного університету (ДДМУ) з використанням засобів симуляційного навчання. Було обрано дві теми, під час яких процес імітації є чи не найголовнішим. Опановуючи дані теми, контрольна група навчалася за традиційною програмою, експериментальна група – з використанням засобів симуляційного навчання. На закінчення експерименту було проведене міні-опитування серед учасників експериментальної групи, щоб виявити їх ставлення до змісту і якості занять з використанням засобів симуляційного навчання. Результати статистичного опрацювання емпіричних даних дозволяють припустити рівність умов у контрольній та експериментальній групах перед проведенням формувального етапу педагогічного експерименту, а також показати те, що в експериментальній групі значно більше студентів засвоїли розглянуті теми з навчальної дисципліни загальна хірургія з оцінками високого рівнів порівняно зі студентами в контрольній групі, що пояснюється результатом впровадження засобів симуляційного навчання дисципліни у досліджуваному закладі вищої медичної освіти (t-критерій Стьюдента=1,39; р≤0,05). Проведений педагогічний експеримент повністю підтвердив те, що педагогічно виважене, науково обґрунтоване, цілеспрямоване використання засобів симуляційного навчання у вивченні дисципліни загальна хірургія сприятиме глибокому і осмисленому засвоєнню студентами навчального матеріалу.Документ Професійна підготовка майбутніх учителів англійської мови засобами дистанційного навчання в умовах воєнного стану(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Согутовський В.О.У роботі проведено цілісне дослідження професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови засобами дистанційного навчання в Україні. Гіпотеза дослідження ґрунтується на основних положеннях філософії освіти, педагогіки, психології та їх субдисциплін, зокрема порівняльної педагогіки, а також на закономірностях та принципах організації освітнього процесу у закладах вищої освіти. В основу наукового пошуку покладено положення про те, що ефективність професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови засобами дистанційного навчання забезпечується використанням сукупності педагогічних, інформаційно- комунікаційних технологій та дистанційних засобів навчання з метою формування професійної компетентності майбутніх учителів, здатних організовувати навчання учнів іншомовного міжкультурного спілкування в умовах воєнного стану. Теоретичну основу дослідження становлять концептуальні й теоретико- методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови в закладах вищої освіти; положення про технології дистанційного навчання в педагогічній науці та практиці; психолого-педагогічні засади готовності викладачів і студентів до використання засобів дистанційного навчання; теоретичні аспекти викладання іноземних мов за допомогою дистанційних засобів навчання; організаційно-методичні й дидактичні особливості підготовки майбутніх учителів англійської мови із застосуванням засобів дистанційного навчання. Проведено аналіз стану розвитку дистанційної освіти в Україні в умовах воєнного стану. Виявлено, що законодавче й нормативно-правове забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови засобами дистанційного навчання в Україні нерозривно пов’язане з впливом євроінтеграційних освітніх процесів, що визначають можливості використання дистанційних засобів навчання у професійній підготовці майбутніх учителів англійської мови. Схарактеризовано «теорію поколінь», окреслено загальні особливості поколінь Х, Y, Z та Альфа. Особливу увагу приділено дослідженню покоління Z (нинішніх студентів), яких вважають «цифровими аборигенами». Виявлено організаційно-методичні умови професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови засобами дистанційного навчання, серед яких найбільш впливовими є: 1) створення віртуального навчального середовища; 2) створення структурних підрозділів для підтримки, регулювання й контролю дистанційного навчання; 3) приведення у відповідність до потреб суспільства, економіки, ринку праці та вимог роботодавців освітньо-професійних програм підготовки майбутніх учителів англійської мови з урахуванням дистанційних технологій; 4) адаптація освітнього процесу до потреб сучасних студентів; 5) зміна ролі викладача. Розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови у закладах вищої освіти України на трьох рівнях: державному, закладу вищої освіти, викладач – студент. У роботі рекомендовано подальше оновлення й узгодження державних стандартів вищої освіти з міжнародними та європейськими документами, сприяння міжнародній співпраці та обміну досвідом у сфері дистанційного навчання; інвестування коштів у навчання науково-педагогічного персоналу та їхній професійний розвиток, посилення ролі соціальних партнерів у сприянні професійній підготовці майбутніх учителів англійської мови засобами дистанційного навчання, розроблення платформ з метою надання теоретичної й практичної підтримки викладачам у застосуванні засобів дистанційного навчання; вивчення, узагальнення й поширення відповідного досвіду зарубіжних країн. Наукова новизна і практичне значення дослідження полягають у тому, що проведеноорівняльно-педагогічний аналіз професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови засобами дистанційного навчання в університетах України; обґрунтовано психолого-педагогічні засади та організаційно-методичні умови забезпечення цієї підготовки; виявлено й схарактеризовано види, форми й методи професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови в університетах У в контексті використання засобів дистанційного навчання, класифіковано засоби дистанційного навчання; уточнено зміст основних понять «професійна підготовка вчителів», «дистанційне навчання», «дистанційна освіта», «засоби дистанційного навчання», «підготовка майбутніх учителів англійської мови засобами дистанційного навчання»; подальшого розвитку набули положення щодо сучасного стану розвитку дистанційної освіти в Україні під час дії воєнного стану; законодавчого й нормативно- правового забезпечення цього процесу, психологічної готовності викладачів і студентів до використання засобів дистанційного навчання; розроблено науково-методичні рекомендацій щодо вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови в закладах вищої освіти України.Документ Формування соціальної компетентності майбутніх психологів з різним рівнем професійної ідентичності(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Плахова Г.В.Кваліфікаційна робота здобувачки 2-го курсу, спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвяченаприсвячена проблемі формування соціальної кoмпетентнoсті майбутніх психологів з pізним рівнем професійної ідентичнoсті. У роботі здійснено теopетичний aнaліз науково-теоретичних підходів вітчизняних тa зapубіжних науковців дo визнaчення сoціaльнoї кoмпетентнoсті, poзкpитo її пoхoдження, стpуктуpу, психoлoгічні хapaктеpистики її кoмпoнентів. Встaнoвленo, щo сoціaльнa компетентність – це інтегpaтивнa якість oсoбистoсті, якa включaє в себе неoбхідні знaння, дoсвід, здібнoсті, щo дoзвoляють людині адекватно aдaптувaтися в сoціумі і ефективнo взaємoдіяти в суспільстві. Зaгaльнa стpуктуpa сoціaльнoї кoмпетентнoсті склaднa і внутpішньo дифеpенційoвaнa і включaє pяд oснoвних кoмпoнентів які її oбумoвлюють, це: «сoціaльний інтелект» який є більш вузькoю основою зa змістoм в свoєму пoведінкoвoму aспекті, aле пpи цьoму oднoчaснo гpaє poль кoгнітивнoї oснoви для сoціaльнoї кoмпетентнoсті. Пpoведенo науково-теоретичний аналіз підхoдів вітчизняних тa зapубіжних науковців дo визнaчення пpoфесійнoї ідентичнoсті, poзкpитo її пpиpoду, пoхoдження тa місце в стpуктуpі сoціaльнoї кoмпетентнoсті. Дослідженням підтверджено специфічність формування соціальної компетентності. Визначено три взаємопов’язані компоненти соціальної компетентності: пізнавально-когнітивний; емоційно-ціннісний; мотиваційно-поведінковий. Узaгaльнені pезультaти, які oтpимaні в хoді дослідно-експериментальної перевірки ефективності виявленних педагогічних умов формування соціальної компетентності майбутніх психологів з різним рівнем професійної ідентичності, а саме: об’єктивні та суб’єктивні педагоігчні умови – вікові особливості, психофізіологічні особистісні риси та якості, природні здібності майбутнього психолога, ресурсне забезпечення освітнього процесу; зовнішні та внутрішні – соціальні процеси, що відбуваються у найближчому соціумі та суспільстві, характер і спрямованість середовища закладу вищої освіти, базовий соціокультурний досвід майбутнього психолога; колективні та індивідуальні – особливості організації освітнього процесу та життєдіяльності студентів-психологів, специфіка взаємодії з оточенням, мотиви діяльності, особистісно-дієвий контекст розвитку; сприятливі та несприятливі – цілеспрямована діяльність науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти, характер та умови навчально-пізнавальної діяльності студентів, відсутність планування розвитку. Стoсoвнo oсoбливoстей сaмopегуляції пoведінки майбутніх психологів, дослідженням підтверджено, щo майбутні психологи з висoким pівнем пpoфесійнoї ідентичнoсті мaють вищий pівень гнучкoсті пoведінки порівняно з майбутніми психологами з низьким pівнем пpoфесійнoї ідентичнoсті.Документ Формування у майбутніх викладачів закладу вищої освіти здібності до самоорганізації в професійній діяльності(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Підюменко М.Ю.В умовах, що склалися, актуалізується пошук нових підходів до вирішення завдань підготовки фахівців, що відповідають сучасним вимогам, а це можливо за рахунок модернізації змісту та технологій освіти через орієнтацію їх на прояви різноманітних самопроцесів, серед яких особливе місце належить самоорганізації особистості, що є необхідною умовою професійного розвитку. Сформованість умінь самоорганізації стає одним із показників успішної професійної діяльності сучасного педагога. У роботі здійснено аналіз конструкту самоорганізація у професійній діяльності як предмета міждисциплінарних і педагогічних досліджень, проаналізовано стан дослідженості проблеми в педагогічній теорії та практиці, визначено методологічні підходи до її розв’язання. Розглянуто особистість викладача закладу вищої освіти як суб’єкт самоорганізації у професійній педагогічній діяльності й визначено сутність, специфіку та складники самоорганізації майбутніх викладачів вищої школи у професійній діяльності. Охарактеризовано теоретичні засади контекстної підготовки майбутніх викладачів вищої школи до самоорганізації у професійній діяльності на основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду Обґрунтовано концепцію дослідження та розроблено модель контекстної підготовки майбутніх викладачів вищої школи до самоорганізації в професійній діяльності. Визначено змістово-компонентну структуру, критерії, показники та рівні сформованості компетентності самоорганізації майбутніх викладачів вищої школи у професійній діяльності. Окреслено концептуальні засади моделювання процесу контекстної підготовки майбутніх викладачів вищої школи до самоорганізації у професійній діяльності. Експериментально перевірено ефективність моделі формування в майбутніх викладачів вищої школи компетентності самоорганізації у професійній діяльності та доведено ефективність її впровадження.Документ Формування професійно-педагогічної спрямованості майбутніх викладачів іноземних мов в процесі магістерської підготовки(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Веретельников П.В.Проведене дослідження здобувача 2-го курсу, спеціальності «Освітні педагогічні науки» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м.Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячене проблемі формування професійно-педагогічної спрямованості майбутніх викладачів іноземних мов Аналіз вітчизняної та зарубіжної теорії та практики вищої школи дозволив уточнити визначення «професійно-педагогічна спрямованість», виділити її сутність, структуру та функції, які у різні періоди розвитку педагогічної науки трансформувалися та набували різних характеристик. Результати теоретичного аналізу дозволили визначити специфіку щодо підготовки магістрів у галузі іноземної мови. У роботі визначено, що професійно-педагогічна спрямованість майбутніх викладачів іноземної мови відображає сутність, характер та ціннісно-функціональний аспект професійно-педагогічної підготовки випускників університету, діяльність яких характеризується універсальною освіченістю, фундаментальністю, науково-дослідною та гуманітарною спрямованістю. Структура професійно-педагогічної спрямованості, як системного психолого-педагогічного феномену, включає такі взаємопов'язані та взаємозумовлені складові: особистісні та професійні цілі, мотиви, потреби, інтереси, цінності, ціннісні орієнтації та відношення особистості до самого себе та навколишньої дійсності. Вона може бути представлена у вигляді деякої цілісної сукупності компонентів, що постійно розвиваються: когнітивний, мотиваційно-ціннісний і рефлексивно-діяльнісний. Дослідження досвіду вітчизняних та зарубіжних фахівців, аналіз наукової літератури з проблеми, а також аналіз психолого-педагогічних та методичних аспектів роботи дозволив визначити специфічні особливості професійно-педагогічної підготовки магістрів як складової вищої освіти. У кваліфікаційній роботі магістра презентовано певний комплекс змістовних та процесуальних педагогічних умов, що сприяють оптимізації формування професійно-педагогічної спрямованості майбутніх викладачів іноземної філології закладів вищої освіти на кожному з етапів їхнього навчання. Обґрунтування педагогічних умов включало чотири основні аспекти: сучасні вимоги до магістрів; протиріччя, що складаються з об'єктивних причин, типових для підготовки викладачів іноземної мови; специфіку викладання циклу психолого-педагогічних дисциплін у ЗВО; особливості організації педагогічного процесу, зорієнтовані досягнення максимального результату навчальної діяльності Новизна виділених педагогічних умов у тому, що де вони використовувалися раніше для певного нами предмета дослідження та розглядалися у взаємозв'язку та взаємодії. На основі запропонованих педагогічних умов розроблено методику формування професійно-педагогічної спрямованості магістрів – майбутніх викладачів іноземних мов.Документ Теорія і практика формування інформаційної компетентності майбутніх економістів(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Білик В. О.В кваліфікаційній роботі магістра проаналізовано науково-педагогічну літературу, яка присвячена проблемі формування інформаційної компететності майбутніх економістів. Так виявлено та структуровано стан поглядів та досвіду формування інформаційної компетентності у системі сучасної вищої освіти, зроблено уточнення цього поняття для вищої економічної освіти. Конкретизовано сутність інформаційної компетентності майбутнього економіста, виявлено педагогічні умови її формування під час вивчення дисциплін економіко-математичної підготовки, розширено уявлення про способи формування, розвитку та оцінювання аналізованої педагогічної категорії в системі вищої освіти. Також було розроблено та експериментальним шляхом перевірено ефективність методики формування інформаційної компетентності майбутніх економістів. Наведено результати дослідно-експериментальної роботи з формування інформаційної компетентності майбутніх економістів. Доведено ефективність презентованої методики формування інформаційної компетентності майбутніх економістів, яка спрямовна на вдосконалення процесу навчання дисциплін економіко-математичної підготовки у системі сучасної економічної освіти.