2023-2024 н.р.
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Теорія і практика формування відповідальності студентської молоді засобами наставництва(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Шпінь Б.М.Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі відповідальності студентської молоді засобами наставництва. У роботі проаналізовано сутність поняття «відповідальність» та виявлено особливості процесу формування відповідальності студентської молоді. Виокремлено особливості формування відповідальності студентської молоді засобами наставництва в умовах закладу вищої освіти, до яких належить: специфічне соціально – виховне середовище закладу вищої освіти; наявність впливу соціально – активного студентського колективу, який є каталізатором прояву відповідальності; наявність часу, що дозволяє використати свої ресурси, свій потенціал для суспільно корисної діяльності; поєднання завдань формування навичок майбутньої професійної діяльності та особистісного розвитку; самостійність, свобода у прийнятті рішень, що зумовлює формування вміння брати відповідальність за себе, своє навчання, набуття майбутніх професійних навичок. У дослідженні з’ясовано особливості наставництва як засобу формування відповідальності студентської молоді. Представлено та обґрунтовано різницю між тьюторством, коучінгом та наставництвом, визначено критерії і показники та виявлено рівні сформованості відповідальності студентської молоді. Наставництво визначено як взаємодія між більш досвідченою людиною та менш досвідченою, у яких більш досвідчена людина ділиться своїми знаннями та досвідом з менш досвідченою людиною, допомагаючи їй розвивати професійні та життєві навички через надання порад та навчання. Охарактеризовано основні практики залучення студентської молоді до наставництва, до яких належить: волонтерство та суспільно орієнтоване навчання. Волонтерство як суспільно орієнтоване навчання передбачає залучення студентської молоді до суспільно корисної діяльності. Тільки суспільно орієнтоване навчання, на відміну від волонтерства, передбачає тісний зв’язок служіння у громаді із навчальним планом та здобуттям професійних навичок Експериментальним шляхом доведено ефективність наставництва як засобу формування відповідальності студентської молоді. Впроваджено програму участі студентської молоді у наставництві дітей: Міні програма «Моя відповідальність» (автор Т.Розвадовська).Документ Педагогічні умови формування методичної компетентності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти в умовах інклюзивного середовища(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Шаломаєв І.О.Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) У роботі здійснено аналіз теоретико-методичних аспектів формування методичної компетентності педагогічних працівників ЗЗСО в умовах інклюзивного середовища. З’ясовано, що соціально-освітні передумови, продиктовані необхідністю включення учнів з ООП в інклюзивне середовище, а саме: гуманізація суспільства і реалізація принципу рівних можливостей в освіті для всіх, «соціальна» модель розуміння інклюзії, «зміна цільових установок в сфері освіти від «знаннєвих» до компетентнісних визначили напрями дослідження. Розкрито сутність та зміст поняття «інклюзивне середовище» – це середовище яке забезпечує сприятливі умови розвитку дітей з ООП у соціумі із необхідним медико-соціальним та психолого-педагогічним супроводом для задоволення та реалізації їх потреб. Аналіз компетентностей та вимоги до педагогічних працівників ЗЗСО в умовах інклюзивного середовища, уможливлює виокремлення методичної компетентності в сформулюване авторське поняття: «методична компетентність педагогічних працівників ЗЗСО в умовах інклюзивного середовища». Теоретично обґрунтовано структуру сформованості методичної компетентності педагогічних працівників ЗЗСО в умовах інклюзивного середовища. Визначено критерії та показники формування методичної компетентності педагогічних працівників ЗЗСО в умовах інклюзивного середовища. Виокремлено педагогічні умови формування методичної компетентності педагогічних працівників ЗЗСО в умовах інклюзивного середовища Обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність методики та педагогічних умов формування методичної компетентності педагогічних працівників ЗЗСО в умовах інклюзивного середовища.Документ Формування ІКТ-компетентності майбутніх вчителів хімії в умовах сучасного закладу вищої освіти(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024-01) Іванов А.В.Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі формування ІКТ–кoмпетентнoсті майбутніх вчителів хімії в умовах сучасного закладу вищої освіти. У роботі здійснено теоретичний аналіз нормативно-правовоих документів, наукових праць та професійних стандартів, що стосуються впровадження компетентнісного підходу та інформатизації освіти, виявив необхідність формування у майбутніх вчителів хімії вмінь вирішувати професійні завдання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Особливий акцент робиться на їх здатності адаптувати та впроваджувати інновації, враховуючи наявні засоби ІКТ та умови їх застосування в професійній діяльності. Особлива увага приділяється також навичкам проектування та створення власних ІКТ-засобів, а також їх ефективній інтеграції в освітній процес закладу вищої освіти. Визначено категорійний апарат дослідження, проведено аналіз міжнародних та національних стандартів щодо компетентності в галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та моделей ІКТ-компетентності вчителів. Аналіз підтвердив, що для розроблення вітчизняних стандартів ІКТ-компетентності вчителів предметників можна використовувати адаптовані стандарти, орієнтовані на стандарти ISTE та рамки ІКТ-компетентності ЮНЕСКО. Сформульовано та уточнено визначення понять: «ІКТ-компетентність майбутнього вчителя хімії» – інтегральна якість (динамічна комбінація знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій, досвіду та інших особистісних якостей), набута в процесі підготовки у закладі вищої освіти, що підтверджує здатність і готовність майбутнього вчителя автономно й відповідально використовувати на практиці ІКТ для вирішення професійних завдань; «формування ІКТ-компетентності майбутнього вчителя математики» – це цілеспрямований процес якісної підготовки студентів на засадах компетентнісного, студентоцентрованого, діяльнісного, системного та синергетичного підходів щодо використання засобів ІКТ у професійній діяльності. Уточнено складові ІКТ-компетентності майбутніх учителів хімії: технологічну (ІКТ-грамотність), загально-професійну (педагогічну) та предметнопрофесійну (математичну) та охарактеризовано такі критерії: ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційно-технологічний, особистісно-рефлексивний. Визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування ІКТ-компетентності майбутніх учителів хімії: забезпечення стійкої мотивації через наближення освітнього процесу до умов майбутньої професійної діяльності (використання засобів ІКТ для розв’язування професійно-орієнтованих завдань тощо) та забезпечення таких потреб студента, як відчуття компетентності, автономності, значимості; створення навчально-методичного і методико-технологічного забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів хімії; включення студентів у проектну діяльність (групову, індивідуальну) під час створення ними електронних освітніх ресурсів (мультимедійних засобів навчання, інтерактивних тестів, в тощо), що заснована на активізації їх навчально-пізнавальної та рефлексивної діяльності, ефективній організації самостійної роботи, продуктивній взаємодії з викладачем в умовах ІКТ-середовища; застосування у процесі підготовки майбутніх учителів хімії компетентнісно-орієнтованих завдань; У процесі дослідження розроблено і апробовано методику формування ІКТ-компетентності, що ґрунтується на використанні мобільних та хмаро-орієнтованих технологій у підготовці майбутніх учителів хімії. Зміст навчального курсу "Використання смартфону в професійній діяльності майбутнього вчителя хімії" побудовано на набутті теоретичних та практичних знань з використання девайсів системи Android, розв’язуванні завдань професійного спрямування з можливістю подальшого їх використання у повсякденній та професійно-предметній діяльності та на використанні інтерактивних технологій навчання для забезпечення активізації навчально-пізнавальної і рефлексивної діяльності студентів.