Динамічні та структурні особливості психологічних меж особистості у різних комунікативних контекстах
Вантажиться...
Дата
2024
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 053 «Психологія» (у форматі магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі динамічних та структурних особливостей психологічних меж особистості у різних комунікативних контекстах.
Теоретичний аналіз дослідження дозволив встановити, що психологічні межі особистості інтерпретовано як психічне утворення, представлене у комунікації на двох рівнях функціонування, на кожному з котрих воно виконує специфічні функції, а саме: критично-розмежувальну, сигнальну і транзиторну функції на інтраперсональному та нормативно-регламентуючу функцію на інтерперсональному рівнях.
Виявлено респонсивний та ініціативний типи цього процесу, перший обумовлений зовнішньо мотивованою активністю суб’єкта, який захищає власні психологічні межі й простори за умов їхнього порушення з боку інших; другий – внутрішньо мотивованою активністю суб’єкта, який довільно встановлює та регулює психологічні межі, реалізуючи у комунікації потреби, бажання й наміри, спричинені актуальними дефіцитами власного психологічного простору.
За результатами теоретичного аналізу висвітлюються особливості функціонування психологічних меж особистості під впливом особистісних та середовищних детермінант.
З’ясовано, що розуміння психологічних меж особистості як подвійно детермінованих потребує введення у розгляд диспозиційної та ситуаційної незалежних змінних, а саме: 1) полезалежності/ поленезалежності особистості як властивості, що має високий ступінь транс-ситуативної стабільності та є релевантною щодо досліджуваного процесу, 2) чотирьох модусів міжособистісних стосунків (домінування, підкорення, дистантності, близькості), що відповідають різним комунікативним контекстам.
Основною загрозою внутрішньої валідності постає нееквівалентність вибіркових сукупностей, що слід контролювати застосуванням експериментальної схеми person-x-environment із рандомізованими «зручними простими» вибірками, а також методами первинного контролю внутрішньогрупового розподілу побічних змінних.
Зазначено, що конфігурація психологічних меж особистості визначалася через вимірювання функціональних параметрів (середовищна і організмічна чутливість, реактивна і проактивна керованість, проникність).
Виявлено низку контекстуальних особливостей динаміки психологічних меж особистості: середовищна чутливість є найвищою за умов дистантності, найнижчою – за умов близькості; реактивна керованість має найвищі показники при домінуванні, найнижчі – при підкоренні; організмічна чутливість є найвищою при домінуванні, найнижчою – при дистантності; проактивна керованість є найвищою при домінуванні, найнижчою – при підкоренні; проникність є найвищою при домінуванні, найнижчою – при дистантності.
Доведено, що й середовищна, й організмічна чутливість психологічних меж залежать від спільної дії диспозиційних і ситуаційних детермінант, проте керованість залежить переважно від ситуаційних детермінант (тобто комунікативного контексту).
Модус міжособистісних стосунків з комунікативним партнером (домінування, підкорення, дистантності, близькості) визначає актуальну конфігурацію психологічних меж, котра характеризується функціональною спрямованістю і ситуаційною відповідністю.
Перспективу подальших досліджень вбачаємо у дослідженні комплементарності/неузгодженості конфігурацій психологічних меж діадних партнерів, а також, у вивченні інших контекстуальних і особистісних факторів, які обумовлюють конфігуративні процеси.
Опис
Ключові слова
комунікація, психологічні межі, комунікативний контекст, особистість