The European Union’s trade policy as an instrument of economic security
Вантажиться...
Дата
2025
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
This article explores the transformation of the European Union’s trade policy in the context of mounting global economic and security challenges. In recent years, the EU has increasingly linked its external trade instruments with broader goals of economic security, industrial sovereignty, and geopolitical influence. The analysis focuses on how trade policy has evolved from a liberal, multilateral orientation towards a more strategic, defensive, and selective approach.
Special attention is paid to the development and implementation of trade regulatory instruments such as anti-dumping and anti-subsidy measures, investment screening, export controls on dual-use goods, and the newly introduced Anti-Coercion Instrument. These tools serve to protect strategic sectors—including critical technologies, clean energy, and advanced manufacturing—from unfair foreign practices and from overreliance on third-country suppliers.
The article further examines the EU’s efforts to reduce critical dependencies by diversifying its trade and investment partnerships through free trade agreements (FTAs), strategic raw materials cooperation, and connectivity initiatives such as the Global Gateway. The notion of "open strategic autonomy" is analyzed as a conceptual framework that seeks to reconcile the EU’s commitment to open markets with the need to protect vital interests and build resilience in the face of geo-economic disruptions.
The study highlights four priority areas of EU trade policy adaptation: expanding rules-based trade with like-minded countries, ensuring security of supply for essential goods and technologies, strengthening domestic and European value chains, and using trade instruments to promote sustainability and digital transformation. These priorities are contextualized within the broader debate on the EU’s capacity to act as a geoeconomic power amid rising protectionism and strategic competition between major global actors.
Ultimately, the article argues that trade policy is becoming an essential pillar of the EU’s economic security strategy. By embedding economic resilience, regulatory sovereignty, and political unity into its external trade framework, the EU aims to reinforce its global position while safeguarding internal cohesion in an increasingly unstable international environment.
Опис
У статті досліджується трансформація торговельної політики Європейського Союзу в контексті зростаючих глобальних економічних та безпекових викликів. Останніми роками ЄС дедалі активніше поєднує свої зовнішньоторговельні інструменти з цілями економічної безпеки, промислового суверенітету та геополітичного впливу. Аналіз зосереджено на еволюції торговельної політики від ліберального та багатостороннього підходу до більш стратегічної, оборонної та селективної моделі.
Особлива увага приділяється впровадженню регуляторних торговельних інструментів, таких як антидемпінгові та антисубсидійні заходи, механізми контролю іноземних інвестицій, експортний контроль товарів подвійного призначення та новий Антипримусовий інструмент. Ці заходи спрямовані на захист стратегічних секторів – зокрема передових технологій, чистої енергетики та високотехнологічного виробництва – від недобросовісних зовнішньоекономічних практик і критичних залежностей від третіх країн.
У статті також проаналізовано зусилля ЄС із диверсифікації торговельних і інвестиційних партнерств за допомогою угод про вільну торгівлю (FTA), стратегічного співробітництва в сфері критичної сировини та інфраструктурних ініціатив, зокрема Global Gateway. Концепція «відкритої стратегічної автономії» розглядається як стратегічна рамка, що поєднує відкритість до глобальних ринків із прагненням забезпечити довгострокову економічну стійкість та захист базових інтересів ЄС.
Окреслено чотири пріоритетні напрями адаптації торговельної політики ЄС: розширення торговельної співпраці з країнами-партнерами, зміцнення внутрішніх і європейських ланцюгів доданої вартості, забезпечення безперебійного постачання критично важливих товарів і технологій, а також використання торгівлі як інструменту для просування сталого розвитку та цифрової трансформації. Ці напрями розглядаються в контексті здатності ЄС діяти як геоекономічний актор на тлі зростаючого протекціонізму та стратегічної конкуренції між провідними державами світу.
У підсумку стверджується, що торговельна політика стає ключовим елементом економічної безпеки ЄС. Інтегруючи механізми стійкості, регуляторного суверенітету та політичної узгодженості, Європейський Союз прагне зміцнити свою глобальну позицію та забезпечити внутрішню стабільність в умовах зростаючої міжнародної нестабільності.
Ключові слова
European Union, economic security, trade policy, strategic autonomy, protection instruments, geo-economics, critical supply chains
Бібліографічний опис
Zadoia A. The European Union’s trade policy as an instrument of economic security. European Vector of Economic Development. 2025. No. 2 (39). P.77-88. https://doi.org/10.32342/3041-2153-2025-2-39-6