Кафедра глобальної економіки
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Геополітична продовольча безпека: трансформація продовольчих систем.(Наука, технології, інновації: Науковий журнал., 2026-04-05) Федулова С.О., Холод C.Б., Соколова В.В.Це дослідження має на меті зробити внесок у наукову дискусію щодо формування бачення геополітичної продовольчої безпеки та дослідити пов’язані з нею процеси трансформації глобальних продовольчих систем. Сьогодні продовольча безпека стала однією з ключових основ національного суверенітету. Будь-які слабкі місця в цій сфері швидко можуть бути використані геополітичними опонентами. В статті акцентовано увагу на посилення ролі геополітики у функціонуванні глобальної продовольчої системи, що викликає занепокоєння. Це може означати, що продовольчі ресурси все частіше розглядатимуться як інструмент впливу або навіть тиску – як у ситуаціях відкритого конфлікту, так і в умовах міжнародної конкуренції. Автори дослідження пропонують розглядати геополітичну продовольчу безпеку через поєднання фундаментальних вимірів класичної продовольчої безпеки з геополітичними факторами та визначають такі складові геополітичної продовольчої безпеки як продовольчий суверенітет; самозабезпеченість продовольством; контроль над ресурсами аграрного виробництва; стійкість продовольчих систем; геоекономічна позиція на світових ринках та політичне використання продовольства. В статті також висвітлюються трансформаційні процеси у функціонуванні продовольчих систем в світі під впливом геополітика продовольства. Визначено, що сучасна зброя голоду діє значно складніше, ніж просто відмова в продажу продукції. Вона включає цілеспрямоване руйнування сільськогосподарської інфраструктури, використання продовольчої допомоги для політичного маніпулювання та навіть стратегічне провокування продовольчої інфляції для дестабілізації урядів. Також в дослідженні визначено, що продовольча незабезпеченість функціонує як своєрідний «мультиплікатор ризиків», посилюючи нестабільність одразу в кількох вимірах: соціальна нестабільність, розширення вербування до збройних угруповань, загострення конкуренції за ресурси. Аналіз доводить, що продовольство стало невід’ємною частиною гібридних війн. Зазначені тенденції неминуче ведуть до трансформації продовольчих систем світу, що передбачає перехід до стійких, здорових та інклюзивних моделей, які враховують геополітичні кризи, клімат та торгівлю.Документ Цифрова трансформація бізнес-структур.(European Vector of Economic Development, 2025-11-17) Федулова С.О., Колос Д.Ю., Локтєв В.О.Дослідження присвячене проблемі цифрової трансформації бізнес-структур та направлено на вивчення концептуального базису цифрової трансформації зазначених бізнес-структур. Цифрова трансформація є одним з ключових трендів сучасного бізнесу. В дослідженні подається бачення зміни парадигми регулювання розвитку на основі врахування цифрових способів надання цінності на ринку. Розуміння сутності процесу цифрової трансформації полягає у створенні нового способу виробництва, який характеризується поєднанням людського інтелекту та штучного. В дослідженні обґрунтовано, що цифрова трансформація – це стратегічна мета компанії, яка вимагає цілісного підходу та змінює саму економічну парадигму. Зазначено, що цифрова трансформація супроводжується використанням передових технологій, які слугують її основою та визначено перелік таких технологій. Виявлено, що технології не діють ізольовано, а створюють потужний синергетичний ефект. Цифрова трансформація кардинально змінює спосіб, яким компанії створюють цінність та отримують прибуток. Замість традиційних моделей, цифрові технології дозволяють створювати нові, інноваційні підходи, які змінюють шляхи виходу на ринок. В дослідження визначено ключові компоненти цифрової трансформації компанії, а саме: людський фактор, технологічні основи, організаційні зміни та стратегічний розвиток. Потреби в цифровій трансформації формуються як під впливом зовнішніх, так і внутрішніх факторів, що змушують організації переосмислювати свою стратегію та операційну діяльність. В дослідження також, акцентовано увагу на тому, що найскладнішим аспектом трансформації є не технологічний, а людський та організаційний. Культурна адаптація, залучення персоналу та підвищення їхніх цифрових навичок є критично важливими для подолання супротиву та мінімізації ризиків. Трансформаційні зміни в цифровій економіці роблять бізнес більш гнучким, інноваційним та орієнтованим на дані, але вимагають балансу між технологіями та людським фактором. Зазначено, що наступні етапи розвитку цифрової трансформації, що включатимуть гіперавтоматизацію, когнітивну робототехніку та подальшу інтеграцію ШІ, вимагатимуть від організацій постійної адаптації та інноваційного мислення, щоб залишатися лідерами в епоху цифрової економіки.Документ Зелена воднева економіка та проблеми використання водних ресурсів(Academy Review, 2026-01-17) Федулова С.О., Заблодська І.В., Резяпов К.І.Дослідження зосереджено на визначенні масштабів та особливостей споживання води під час виробництва зеленого водню та оцінка потенційних ризиків для національних економік у зв’язку з можливим дефіцитом водних ресурсів. Проводячи це дослідження, ми прагнеули з’ясувати, як і в яких обсягах виробництво водню споживає воду, аби політики могли ухвалювати обґрунтовані рішення. Світові трансформації знову актуалізували ідею переходу на водень як енергетичне джерело. Проте обговорення здебільшого зосереджені на фінансових та технічних викликах, водночас залишаючи поза увагою ключову проблему – використання води як сировини для його виробництва. В статті доведено, що утворилась хибна думка, що оскільки зелений водень використовує воду для виробництва водню, він має бути водомістким. Пропоноване дослідження вказує на те, що виробництво водню, в необхідній кількості для енергетичного переходу, вимагатиме багато водних ресурсів, але озираючись на те, скільки води вже використовується різними водоємними технологіями, ця кількість буде несуттєвою. Також акцентовано увагу на тому, що наявність води є місцевою проблемою, і значна частина світу стикається із загальним дефіцитом води або сильною посухою, частково через зміну клімату. І ось саме дії місцевої влади, такі як, перегляд схем ціноутворення на воду, обґрунтування розміщення водоємних виробництв тощо, могли б допомогти обмежити навантаження на місцевий доступ до прісної води. Масштабне виробництво водню може створити додатковий тиск на місцеві водні ресурси, особливо в регіонах, які вже страждають від водного стресу. Але, при цьому водень може значною мірою допомогти країнам в просуванні енергетичного переходу, при правильному підході до вибору технології та структури національного виробництва в країнах. В статті надається припущення, що за описаних тенденцій розвитку зеленої водневої економіки, з високою вірогідністю, в національних економіках країн відбудуться значні структурні зрушення. Запропоновано органам місцевої влади розглянути можливість врахування показників забору та споживання води як критеріїв порівняння під час аналізу та схвалення регіональних водневих проєктів. Такий підхід стимулюватиме галузь більш відповідально ставитися до використання водних ресурсів, налагодити їх моніторинг та відслідковувати покращення ефективності, що в перспективі дозволить зменшити залежність від води та підвищити стійкість сектора до пов’язаних із водою ризиків.Документ ПРАВОВІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ ЗЕЛЕНИМ ВОДНЕМ(ПРАВО І СУСПІЛЬСТВО, 2025-08-17) ФЕДУЛОВА С. О., РЕЗЯПОВ К. І.Робота присвячена дослідженню проблем правового забезпечення міжнародної торгівлі на енергетичних ринках. Головною ідеєю статті є визначення особливостей процесуальної реалізації в міжнародному праві глобальної торгівлі зеленим воднем. В дослідженні визначено, що правова база є ключовим фактором у створенні нового ринку, а регуляторна база для зеленого водню є важливою для встановлення чітких правил та запобігання зловживанню владою, оскільки водневі мережі можуть бути природною монополією. Виявлено, що серйозною перешкодою для прозорого регулювання та цілеспрямованого сприяння торгівлі саме зеленим воднем є відсутність його специфічної класифікації в Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС). Визначено, що оскільки зелений водень фізично не відрізняється від водню, виробленого з викопного палива, сертифікація є абсолютно необхідною для перевірки його відновлюваного походження та пов’язаної з ним інтенсивності викидів парникових газів. В статті також акцентовано увагу на низці найголовніших правових актів ЄС, які визначаються правовою базою для глобальної торгівлі зеленим воднем. В дослідженні доведено, що Європейській Комісії частково вдалося створити необхідні умови для функіонування ринку водню створивши більшість правових актів для регулювання. Подальший розвиток глобальної торгівлі зеленим воднем вимагатиме узгоджених зусиль урядів, міжнародних організацій та промисловості для створення більш чітких, послідовних та передбачуваних правових рамок. Одним з найбільших викликів для глобальної торгівлі зеленим воднем є розбіжність між національними та регіональними правилами, що визначають, який водень вважається «зеленим» або «чистим» і, відповідно, має право на підтримку або доступ до ринку. Ці розбіжності створюють значні бар’єри для трансатлантичної торгівлі та інвестицій. В статті визначено, що без вирішення правових та регуляторних викликів потенціал зеленого водню як ключового елемента глобального енергетичного переходу може залишитися нереалізованим.Документ ПРОДОВОЛЬЧА ДИПЛОМАТІЯ ТА ГОЛОДУВАННЯ ЯК ВОЄННИЙ ЗЛОЧИН(НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ, 2025-01-17) С. О. ФЕДУЛОВА, К. І. РЕЗЯПОВДослідження присвячене питанням визначення перспективного стратегічного вибору ЄС в умовах енергетичної трансформації та вивченню ключових елементів водневої дипломатії ЄС. Головною ідеєю роботи є оцінка ключових елементів водневої дипломатії ЄС на даний момент в розрізі геополітики енергетичної трансформації. В роботі визначено потенційні основні центи виробництва водню в Європі. Також в дослідженні закцентувано увагу на тому, що ЄС планує стати імпортером зеленого водню та продуктів Power-to-X. Водень, ймовірно, матиме значний вплив на географію торгівлі енергоносіями, що ще більше регіоналізуватиме енергетичні відносини. Також, треба взяти до уваги, що чистий водень не принесе прибутків, порівнянних із сьогоднішніми нафтою та газом. Водень – це перетворення, а не видобуток, і він має потенціал для конкурентоспроможного виробництва в багатьох місцях. В роботі аргументовано, що існує нагальна потреба трансформувати водневу дипломатію ЄС, узгодивши інтереси Європи у підвищенні її конкурентоспроможності та енергетичної безпеки під час кризи з глобальними цілями декарбонізації та сталого економічного розвитку. Реалізація ефективної водневої дипломатії та партнерства в рамках ініціативи H2-diplo зможуть консолідувати геополітичне середовище та середовище безпеки на шляху до стратегічної автономії ЄС. При цьому, в роботі зазначається, що ЄС потрібно глибоко замислитись про потенційний внесок ЄС у територіальну оборону та стримування і про те, як його оборонні інструменти можуть посилити стримування та стратегію територіальної оборони Атлантичного Альянсу. Ця переорієнтація на традиційну оборону значно підвищить додану цінність ЄС. У Стратегії національної безпеки, схваленій адміністрацією Байдена 12 жовтня 2022 року, це чітко визначено, в ній чітко розрізняють Китай як «системний», «глобальний» виклик і Росію як «безпосередню», хоча й більш локальну загрозу. В роботі пояснено, що за рахунок зростаючої уваги США до Китаю та Азії, Європі прийдеться брати на себе більше відповідальності за безпеку та захист континенту.Документ Матеріали ХL Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і студентів. Том 2(УНІВЕРСИТЕТ імені АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ, 2026-04-20) КАФЕДРА ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИЗбірник містить матеріали доповідей учасників XL Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених і студентів «Трансформація економічних систем та інститутів у нових геостратегічних реаліях». У ньому представлено наукові підходи дослідників з України, Великої Британії, Польщі, Чехії, В’єтнаму та інших країн до оцінки сучасних процесів глобалізації та розвитку інтеграційних тенденцій у світовій економіці. Значну увагу приділено трансформації економічних систем і інституцій, питанню підвищення рівня конкурентоспроможності країн ЄС, а також змінам у європейській безпековій архітектурі під впливом нових геостратегічних викликів. Окремо розглянуто вплив російської агресії проти України на національні та глобальні економічні процеси. Матеріали подано в авторській редакції; висловлені позиції можуть не збігатися з точкою зору організаційного комітету конференці.Документ Матеріали ХL Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і студентів. Том 1(УНІВЕРСИТЕТ імені АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ, 2026-04-20) КАФЕДРА ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИЗбірник містить матеріали доповідей учасників XL Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених і студентів «Трансформація економічних систем та інститутів у нових геостратегічних реаліях». У ньому представлено наукові підходи дослідників з України, Великої Британії, Польщі, Чехії, В’єтнаму та інших країн до оцінки сучасних процесів глобалізації та розвитку інтеграційних тенденцій у світовій економіці. Значну увагу приділено трансформації економічних систем і інституцій, питанню підвищення рівня конкурентоспроможності країн ЄС, а також змінам у європейській безпековій архітектурі під впливом нових геостратегічних викликів. Окремо розглянуто вплив російської агресії проти України на національні та глобальні економічні процеси. Матеріали подано в авторській редакції; висловлені позиції можуть не збігатися з точкою зору організаційного комітету конференції.Документ Матеріали XXXІХ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів(УНІВЕРСИТЕТ імені АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ, 2025-11-24) КАФЕДРА ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИЗбірник містить матеріали доповідей учасників XXXІХ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Трансформація економічних систем та інститутів у нових геостратегічних реаліях». Молоді дослідники з України, Польщі, Молдови, Великобританії та В'єтнаму представляють свої оцінки сучасної глобалізації та світових інтеграційних перспектив. Аналізуються трансформаційні процеси в економічних системах та інститутах під впливом нових геостратегічних реалій. Окрему увагу приділено впливу російської агресії проти України на національні та глобальні економічні процеси. Автори висловлюють власні погляди, які не обов'язково відображають позицію організаційного комітету. Матеріали опубліковані в авторській редакції.Документ МОНІТОРИНГ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ У КОНЦЕПЦІЇ ВІДКРИТОЇ СТРАТЕГІЧНОЇ АВТОНОМІЇ ЄС(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Задоя, Анатолій ОлександровичУ доповіді досліджується політика моніторингу та скринінгу прямих іноземних інвестицій у контексті реалізації концепції відкритої стратегічної автономії Європейського Союзу. Показано, що посилення геоекономічної конкуренції, зростання ролі інвестицій як інструмента політичного та технологічного впливу, а також зміна характеру трансатлантичних відносин зумовили перегляд підходів ЄС до економічної безпеки. Особливу увагу приділено аналізу Регламенту ЄС 2019/452, який створив рамковий механізм скринінгу прямих іноземних інвестицій, а також додаткових інструментів, що доповнюють його функціонування, зокрема Антипримусового інструмента та Регламенту щодо іноземних субсидій. На основі офіційних звітів Європейської Комісії проаналізовано практичні результати застосування механізму скринінгу, зокрема його вплив на якість інвестиційних потоків, рівень прозорості інвесторів та захист стратегічних секторів економіки. Виявлено ключові проблеми функціонування системи, серед яких неоднорідність процедур у державах-членах, різний рівень інституційної спроможності та правові суперечності з принципом свободи руху капіталу. Окремий акцент зроблено на можливостях використання європейського досвіду скринінгу прямих іноземних інвестицій в Україні в умовах війни та післявоєнного відновлення. Обґрунтовано доцільність формування національної системи скринінгу, яка поєднуватиме відкритість для інвестицій із ефективною оцінкою безпекових ризиків та сприятиме зміцненню економічного суверенітету держави.Документ Economic efficiency of urban resilience programs: impact on business activity and the labour market(Danish Scientific Journal (DSJ), 2026) Задоя, Олександр Анатолійович; Магдіч, Аліса СергіївнаThe article examines the economic efficiency of urban resilience programmes and their impact on business activity and the labour market under conditions of intensifying global crises and structural transformations of urban economies. The relevance of the study is driven by the need to reconsider the role of urban resilience programmes not only as instruments of crisis response, but also as tools for long-term economic development, particularly in the context of post-war recovery of Ukrainian cities. The purpose of the article is to provide a comprehensive economic assessment of the impact of urban resilience programmes on the stability of the business environment and the labour market, taking into account international and Ukrainian experience in the period 2015-2025. The methodological framework of the study combines comparative economic analysis, a structural–functional approach, and Cost-Benefit Analysis. The information base is formed using official data from Eurostat, the OECD, the World Bank, the International Labour Organization, national statistical services, as well as urban development strategies and resilience programmes of cities in the European Union, Ukraine, the United States, Canada, and South Korea. The results of the study demonstrate that the most economically efficient are integrated urban resilience programmes that combine infrastructural, institutional, socio-labour, digital, and “green” components. Such programmes contribute to increased resilience of small and medium-sized enterprises, growth in innovation activity, stabilisation of employment, and the formation of positive multiplier effects for the urban economy. At the same time, it is established that the effectiveness of resilience programmes largely depends on the institutional capacity of urban governance and the degree to which resilience is integrated into local economic development strategies. The practical significance of the findings lies in the development of analytical guidelines for optimising urban policies aimed at supporting business and employment in the context of the post-war recovery of Ukrainian cities.Документ Решорінг, реіндустріалізація чи реколонізація: що чекає на Європу?(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Задоя, Анатолій ОлександровичУ статті досліджено трансформаційні процеси в економіках країн Європейського Союзу в умовах нових геостратегічних реалій, зумовлених глобальними викликами, дестабілізацією логістичних ланцюгів і посиленням залежності від зовнішніх ресурсів. Особливу увагу приділено аналізу наслідків тривалого періоду деіндустріалізації та офшорингу, коли значна частина виробництв була переміщена за межі Європи, переважно до країн з нижчими витратами, включаючи колишні колоніальні території. У роботі висвітлюється новітній підхід до оцінки цього явища – як можливої реколонізації, що полягає у зростанні економічної та виробничої залежності розвинених країн від країн, які раніше були об’єктами колоніального впливу. У сучасних умовах, коли традиційні канали постачання порушені, а глобальна нестабільність зростає, європейські держави дедалі частіше переосмислюють необхідність реіндустріалізації, підвищення рівня самозабезпечення та диверсифікації постачань. Водночас процес повернення виробництв на територію ЄС ускладнюється низкою чинників: обмеженістю ресурсів, екологічними нормами, дефіцитом робочої сили, зміною суспільних пріоритетів. У зв’язку з цим автор пропонує альтернативний сценарій – неаршоринг (nearshoring) як форму часткової релокації виробництва до сусідніх країн, що географічно, економічно та політично наближені до Європи. Особливу увагу в дослідженні приділено аналізу потенціалу України як привабливої платформи для неаршорингових інвестицій. Автор аргументує, що Україна має низку конкурентних переваг порівняно з іншими країнами Східної Європи, зокрема у контексті післявоєнної відбудови та інтеграції в європейський виробничий простір. Проте реалізація цього потенціалу можлива лише за умови стабілізації ситуації в державі та завершення воєнних дій. У статті підкреслюється, що підтримка України з боку ЄС є стратегічно важливою не лише для відновлення миру та міжнародного правопорядку, а й для забезпечення економічної безпеки та промислової стійкості самого Європейського Союзу.Документ Інституційна якість як детермінанта вибору соціально-економічної моделі: європейський досвід та уроки для України(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2025) Задоя, Олександр АнатолійовичУ статті досліджується роль інституційної якості як ключової детермінанти формування та еволюції соціально-економічних моделей країн Європи в умовах посткризової та воєнно зумовленої трансформації. Обґрунтовано, що інститути виступають не допоміжним, а системоутворювальним чинником, який визначає здатність національних економік забезпечувати стійке зростання, соціальну згуртованість та стійкість до зовнішніх шоків. Теоретичною основою дослідження є положення нової інституційної економіки та підхід на основі різновидів ринкових систем, що дозволяє поєднати якісні характеристики врядування з типологією європейських соціально-економічних моделей. У статті здійснено аналітичний огляд результатів попередніх досліджень, побудованих на основі індексів Worldwide Governance Indicators (WGI) Світового банку та European Quality of Government Index (EQI), які свідчать про наявність стійкого зв’язку між високими показниками верховенства права, ефективності уряду та якості регулювання і здатністю економік до інноваційного розвитку, зниження бідності та формування глибоких фінансових ринків. Показано, що інституційна слабкість обумовлює відтворення периферійних і залежних моделей розвитку, особливо в країнах Південної та Центрально-Східної Європи. Окрему увагу приділено елементам трансформації соціально-економічної моделі України в умовах повномасштабної війни. Аргументовано, що європейський вектор інтеграції створює унікальне вікно можливостей для інституційної конвергенції, а підвищення якості врядування має стати стратегічною передумовою переходу від мобілізаційної моделі до моделі сталого повоєнного розвитку.Документ European Security Architecture in the 21st Century(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Задоя, Анатолій Олександрович; Федулова, Світлана Олександрівна; Кузьмінов, Сергій Васильович; Задоя, Олександр Анатолійович; Лимонова, Ельвіна Миколаївна; Ключник, Руслан МаксимовичThe monograph combines theoretical and methodological, analytical and applied levels of research. It offers a holistic vision of the architecture of global security, where economic, environmental, energy, digital and social dimensions are integrated. The focus is on Ukraine as an active subject in the formation of a new security order in Europe, based on the principles of sustainability, partnership, innovation and mutual responsibility. The results of the study are interdisciplinary in nature and will be useful to all those interested in the prospects for building a new European security architecture.Документ International Investment Activity(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Задоя, Анатолій Олександрович; Задоя, Олександр АнатолійовичThis textbook provides basic knowledge in the field of international investment activity, the regularities of the international investment process, the forms of its implementation and regulation at the state and international levels. The course includes two substantive modules: "Principles and Management of International Investment Activity" and "International Activity in the Financial Investment Market". Studying the course contributes to the formation of knowledge and the acquisition of analytical and practical skills in the field of foreign investment, including in the specific conditions of Ukraine. The material is presented in the form of diagrams, drawings and supporting concepts, which simplifies the formation of basic knowledge, which is supplemented by independent study of the literature recommended by the teacher. Intended for students of the specialty "International Economic Relations" and all those interested in issues of international investment activity.Документ Архітектура європейської безпеки в ХХІ столітті(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Задоя, Анатолій Олександрович; Федулова, Світлана Олександрівна; Задоя, Олександр Анатолійович; Кузьмінов, Сергій Васильович; Лимонова, Ельвіна Миколаївна; Магдіч, Аліса Сергіївна; Ключник, Руслан МаксимовичМонографія поєднує теоретико-методологічний, аналітичний і прикладний рівні дослідження. Вона пропонує цілісне бачення архітектури глобальної безпеки, де інтегруються економічні, екологічні, енергетичні, цифрові та соціальні виміри. У центрі уваги – Україна як активний суб’єкт формування нового безпекового порядку Європи, що ґрунтується на принципах стійкості, партнерства, інноваційності та взаємної відповідальності. Результати дослідження носять міждисциплінарний характер та будуть корисні усім тим, хто цікавиться перспективами побудови нової архітектури європейської безпеки.Документ EU macroeconomic convergence criteria: monitoring and interaction(Danish Scientific Journal, 2025) Задоя, Анатолій ОлександровичThe article analyses the system of macroeconomic convergence criteria of the European Union and the mechanisms of their monitoring and control within the euro area. It is demonstrated that the Maastricht criteria perform not only a gatekeeping function for candidate countries seeking to join the euro area, but also serve as a framework for the permanent surveillance of macroeconomic policies in euro area member states. Based on Eurostat data for the period 2015–2024, an empirical assessment of compliance with key financial indicators is carried out, including public debt, government budget deficit, and the current account balance. The results reveal a persistent and widespread excess of the public debt threshold by most euro area countries, accompanied by the absence of effective sanctioning under the excessive deficit procedure. Correlation analysis confirms a strong relationship between public debt and the government budget balance, as well as the significant role of the current account balance in shaping sovereign debt dynamics. The study concludes that the existing monitoring and enforcement framework has limited effectiveness and substantiates the need to revise both the quantitative parameters of certain convergence criteria and the institutional mechanisms for ensuring fiscal discipline within the EU.Документ Кластеризація економіки України як інструмент посилення конкурентоспроможності у процесі євроінтеграції: мікро-, макро- та міжнародний виміри(Університет імені Альфреда Нобеля, 2025) Задоя, Олександр АнатолійовичУ тезах обґрунтовано кластеризацію як стратегічний інструмент підвищення конкурентоспроможності економіки України у процесі євроінтеграції. Акцент зроблено на трьох рівнях: мікро (інноваційні екосистеми), макро (інституційна політика), міжнародний (інтеграція в європейські виробничі мережі).Документ Україна на шляху до спільного європейського ринку: головні перепони(Університет імені Альфреда Нобеля, 2025) Задоя, Анатолій ОлександровичУ доповіді аналізуються ключові бар’єри, що стоять на шляху інтеграції України до внутрішнього (спільного) ринку Європейського Союзу. Розглядаються інституційні, правові, економічні, технічні та безпекові виклики; оцінюється вплив війни 2022–2025 рр. на процес інтеграції. На основі проведеного аналізу пропонуються пріоритетні напрями політики для подолання перешкод. У якості ключової стратегії запропоновано формування сприятливих умов для неаршорингу до України капіталу європейських компаній з країн Південно-Східної Азії.Документ Економічна політика повоєнного відновлення України(Університет імені Альфреда Нобеля, 2025) Задоя, Анатолій ОлександровичДокумент International Financial Relations(Університет імені Альфреда Нобеля, 2025) Задоя, Анатолій Олександрович; Задоя, Олександр АнатолійовичThis textbook provides basic knowledge from the course "International Financial Relations", the purpose of which is to form in applicants a system of knowledge in the theory of international financial relations and skills to correctly interpret phenomena, main problems and processes occurring in the field of international financial relations, identify trends and develop practical recommendations for optimizing the actions of economic entities involved in these processes. The course includes two content modules: "International Financial Markets" and "International Settlements". The material is presented in the form of diagrams, drawings and supporting concepts, which simplifies the formation of basic knowledge, which is supplemented by independent study of the literature recommended by the teacher. Intended for students of the specialty "International Economic Relations" and all those who are interested in issues of international financial relations.